Рішення № 12610705, 24.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2010 р.Справа № 22/170-10-4591 За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"; до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ НАФТОКАР"; про стягнення 14926477,03грн. Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Кушнірук Т.О. - представник за довіреністю № 655 від 07.09.2010р.;

Від відповідача: - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ НАФТОКАР" про стягнення 14926477,03грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ НАФТОКАР" в межах ціни позову, та накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача.

Розглянувши зазначену заяву суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов’язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у клопотанні про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

Відповідач в судове засідання не з’явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення

представника позивача, суд встановив.

22.11.2006 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ НАФТОКАР" був укладений кредитний договір № 171, у відповідності до умов якого, банк - позивач надає позичальнику-відповідачу кредит у сумі 19000000 гривень на строк з 22.11.2006р. по 22.01.2007р.із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 17% річних для поповнення оборотних коштів.

Між сторонами було підписано додаткову угоду №3 від 20.04.2007р. до кредитного договору № 171 від 22.11.2006р., згідно якої було внесено зміни до кредитного договору, а саме кредит надано на строк з 22.11.2006р. по 05.06.2008р.

В подальшому між сторонами по справі було укладено ще одну додаткову угоду № 8 від 10.04.2008р. до кредитного договору № 171 від 22.11.2006р., згідно якої сторони дійшли згоди щодо зміни кредитного договору №171 від 22.11.2006р. та виклали його в новій редакції, тому кредит було надано з 22.11.2006р. по 09.04.2009р.

Кредитна лінія відкривається з 22.11.2006 р. по 08.04.2010 р. (п.1.3.1. кредитного договору, викладений в новій редакції відповідно до договору про внесення змін та доповнень №11 від 09.04.2010 р.).

Відповідно до п.3.1.1. кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 8 від 10.04.2008 р., банк зобов'язався відкрити позичальнику позичковий рахунок № 206200123190.980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 та надати позичальнику кредитні кошти на умовах, в сумі та в термін, обумовлені цим договором за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги банку за ним договором та за умови виконання п.1.7. цього договору.

Банк виконав свої зобов'язання й відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору надав позичальнику кредит у день укладання вказаного договору, що підтверджується випискою по особовому рахунку № 206200123190.980 за період з 22.11.06р. по 18.08.10р. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує й систематично порушує умови даного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Підпунктом 3.3.1. кредитного договору, передбачено, що позичальник зобов'язується забезпечити повернення отриманого кредиту й сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим договором.

Згідно з п.1.4.1. кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 11 від 09.04.2009 р., за використання кредитних коштів у межах встановленого у межах в встановленого згідно з п.1.3. цього договору терміну кредитування процентна ставка встановлюється виходячи з:

-          за період з 22.11.2006 р. по 19.04.2007 р. -в розмірі 17% річних;

-          за період з 20.04.2007 р. по 08.04.2010 р. -в розмірі 20% річних.

Відповідно до положень п.1.4.4. кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно до договору про внесення змін та доповнень №11 від 09.04.2009 р., строк сплати процентів - згідно графіку, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Проценти сплачуються на рахунок № 206860123190.980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478 або на рахунок № 600005023190.980 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), в наступні строки:

-          за період з 22.11.2006 р. по 31.03.2007 р. - не пізніше 30.06.2007 р.;

-          за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р. - один раз в три місяці, не пізніше 5-го числа місяця наступного за календарним кварталом;

-          за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. - не пізніше 05.01.2008 р.;

-          за період з 01.01.2008 р. по 30.11.2008 р. - щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця наступного за місцем користування кредитом;

-          за період з 01.12.2008 р. по 31.08.2009 р. - не пізніше 10.09.2009 р.;

-          за період з 01.09.2009 р. по 08.04.2010 р. - щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця наступного за місцем користування кредитом,

а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Згідно з п.1.4.2. кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 8 від 10.04.2008 р., за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30% річних.

У відповідності з п. 3.2.6. кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно договору про внесення змін та доповнень № 8 від 10.04.2008 р., банк має право у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, виявлення фактів нецільового використання кредиту (його частки), порушення умов п.3.3.4.-3.3.7. цього договору, стягувати пеню, неустойку та інші штрафні санкції, що передбачені розділом V цього договору.

Згідно п. 5.3. кредитного договору, викладеного в новій редакції відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 8 від 10.04.2008 р., за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом відповідач за вимогою банку зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Позивачем було належним чином та в повному обсязі виконано свої зобов'язання, а відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав й систематично порушував умови даного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості, зобов'язання з його боку не виконано належним чином.

До відношень встановленим по кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотків.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому, позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 348 ГК України, банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у розмірі 14926477,03 грн., заборгованість по кредиту прострочена - 10000000грн., заборгованість по процентах прострочена - 3791316,70 грн., в т.ч. заборгованість по процентах прострочена за період з 01.08.2010 р. по 18.08.2010 р. - 147945,21 грн., заборгованість по штрафним санкціям (неустойці) за несвоєчасне повернення кредиту - 689027,40 грн., заборгованість по штрафним санкціям (неустойці) за несвоєчасну сплату процентів - 449132,93 грн.

Крім того, згідно ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по держмиту та на ІТЗ судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТ НАФТОКАР" (65125, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 4, код ЄДРПОУ 34423997) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (юридична адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код за ЄРПОУ 23697280) суму заборгованості за кредитним договором № 171 від 22.11.2006 р. у розмірі 14926477,03 (чотирнадцять мільйонів дев'ятсот двадцять шість тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 03 копійки, яка складається з наступних сум заборгованість по кредиту прострочена - 10000000 грн., заборгованість по процентах прострочена - 3791316,70 грн., в т.ч. заборгованість по процентах прострочена за період з 01.08.2010 р. по 18.08.2010 р. - 147 945,21 грн., заборгованість по штрафним санкціям (неустойці) за несвоєчасне повернення кредиту - 689027,40 грн., заборгованість по штрафним санкціям (неустойці) за несвоєчасну сплату процентів - 449 132,93 грн., суму державного мита в розмірі 25500 гривень, суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі - 236 гривень.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя           Торчинська Л.О.

Повне рішення складено 29.11.2010р.