Рішення № 12610174, 18.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2010 р. Справа № 18/110

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/110

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер", Дніпропетровська область, м. Павлоград

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 15 079,93 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" подано позовну заяву про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 24618,12 грн. заборгованості за поставлений товар і 2461,81 грн. штрафу, з покладенням на відповідача судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару за договором поставки № 171 від 08.04.2009 року.

15.11.2010 року на адресу суду надійшла заява позивача №2040 про уточнення позовних вимог, якою останній зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 12 618,12 грн. основного боргу, 2 461,81 грн. штрафу, з покладенням на відповідача судових витрат (а.с. 54). Зменшення розміру позовних вимог позивач обґрунтовує частковою сплатою відповідачем заборгованості в сумі 12 000,00грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви, надісланої на адресу господарського суду 15.11.2010 року.

Позивач в судове засідання 18.11.2010 року не з'явився, але 15.11.2010 року надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні по даній справі не забезпечив, витребуваних документів до суду не подав, хоча належним чином обізнаний про дату, час і місце проведення засідання у даній справі, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку від 27.09.2010 року та від 10.11.2010 року відповідно (а.с. 30, 41).

Жодних клопотань щодо причин та неможливості прийняти участі в засіданні суду і подати витребувані судом документи відповідачем не подано.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторони - це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/110 в судовому засіданні 18.11.2010 року за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №171, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець сплатити і прийняти товар в асортименті, номенклатурі і за цінами, зазначеними в специфікаціях, видаткових накладних, у кількості і терміни, відповідно до замовлення.

Згідно п. 4.1. договору №171 від 08.04.2009 року ціна на товар обумовлюється в Специфікації та вказується за одиницю товару з ПДВ, з урахуванням вартості доставки і без урахування знижок. При умові самовивозу покупцем замовленого товару зі складу постачальника, ціна такого товару перераховується і вказується відповідно у рахунках та видаткових накладних, без урахування вартості доставки.

Пунктом 4.4. договору №171 від 08.04.2009 року сторонами погоджено загальну суму договору, яка складає 200 000,00 грн.

Покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить 30 календарних днів з моменту передачі товару. Покупець може здійснювати оплату за отриманий товар шляхом передоплати. Розрахунки по кожній партії товару здійснюються у розмірі повної вартості поставленого товару шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими платіжними дорученнями за кожен окремий виставлений рахунок - фактуру і видаткову накладну, обов'язково вказуючи в платіжному дорученні номер рахунка-фактури (в разі попередньої сплати за товар), видаткової накладної (в разі сплати з відстрочення платежу) - п.п. 5.1., 5.2. договору №171 від 08.04.2009 року.

Договір №171 від 08.04.2009 року набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2009 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

Договір №171 від 08.04.2009 року підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Сторонами 01.12.2009 року в Додатку №1 до договору поставки №171 від 08.04.2009 року (Специфікація №6) погоджено специфікацію товару, його кількість та ціну.

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2009 року позивачем поставлено відповідачеві товар на суму 25 370,76 грн. за видатковою накладною № 3431 (а.с. 13).

Поміж тим, вартість зазначеного вище товару оплачена відповідачем частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 24 618,12 грн.

Направлена позивачем претензія про сплату боргу залишена відповідачем без належного виконання (а.с. 15).

Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи відповідачем частково сплачено заявлену до стягнення суму боргу, внаслідок чого позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 12 618,12 грн. (а.с. 54-58).

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 12 618,12 грн. та неподання їх на вимогу суду, вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 461,81 грн. штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 10.2. договору №171 від 08.04.2009 року сторонами передбачено, що за прострочення оплати у порядку п. 5.1. цього договору покупець сплачує штраф на користь постачальника у розмірі 10% від суми постачання.

Оскільки розрахунок штрафу в розмірі 2461,81 відповідає зазначеним умовам законодавства і договору, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (25006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/НОМЕР_2 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО НОМЕР_3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/2, ідентифікаційний код 33892784, р/р2600730140571 у філії відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ, МФО 305437) - заборгованість в сумі 15 079,93 грн., з якої: 12 618,12 грн. сума основного боргу та 2 461,81 грн. штрафу, а також 150,79 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 22.11.2010 року.