Рішення № 12610164, 23.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 13/266-09/7-10/12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:                    судді Дьоміної С.Ю.

секретар:                    Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова

компанія «Кредо»          

до товариства з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Іновуд»

про          стягнення штрафу та зобов’язання повернути об’єкт оренди

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Марков Ю.В. –генеральний директор товариства

(протокол зборів № 1 від 18.06.2007 року);

від третьої особи: не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо» (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»(далі –відповідач) про стягнення боргу у розмірі 50831,37 грн., а саме: основний борг 2400,00грн., додаткові витрати 37770,00 грн., пеня 1833,60 грн., неустойка 8000,00 грн., сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 592,05 грн., три проценти річних у розмірі 150,72 грн., штраф 85,00 грн. та зобов’язання повернути об’єкт оренди.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 01/04 від 01.04.2008 року (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати відповідачу у строкове платне користування будівлю митно-ліцензійного складу, загальною площею 1199,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Славутич, Будбаза, вул. Центральна, 10, що належить позивачу на праві власності (далі –приміщення), а відповідач зобов’язувався прийняти зазначене приміщення, своєчасно вносити орендну плату, та після припинення дії договору повернути приміщення позивачу.

Відповідач орендну плату сплачував з порушенням встановлених договором строків, а за період з квітня 2009 року до липня 2009 року орендну плату не сплатив взагалі.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг 2400,00 грн., додаткові витрати 37770,00 грн., пеню 1833,60 грн., неустойку 8000,00 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 592,05 грн., три проценти річних у розмірі 150,72 грн., штраф 85,00 грн. та зобов’язати відповідача повернути об’єкт оренди.

Рішенням господарського суду Київської області від 23 березня 2010 року у справі № 13/266-09/7-10 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»до товариства з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»про стягнення боргу у розмірі 50831,37 грн. та повернення об’єкта оренди задоволено частково. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпенхауз ГмбХ»зобов’язано повернути будівлю митно-ліцензійного складу товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо». Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»2400,00 грн. боргу по орендній платі, 99,67 грн. пені, 592,05 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням інфляції, 133,29 грн. трьох процентів річних, 85,00 грн. штрафу та судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, вважав позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, просив суд скасувати рішення господарського суду Київської області, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 червня 2010року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»на рішення господарського суду Київської області від 23 березня 2010року у справі № 13/266-09/7-10 залишено без задоволення, вищезазначене рішення господарського суду Київської області залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник відповідача звернувся до Вищого господарського суду із касаційною скаргою, просив рішення господарського суду Київської області та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2010року у справі № 13/266-09/7-10 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ» задоволено частково. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 червня 2010року та рішення господарського суду Київської області від 23 березня 2010року у справі № 13/266-09/7-10 скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»будівлю митно-ліцензійного складу та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»штрафу у розмірі 85,00 грн., у вказаних частинах справу передано на новий судовий розгляд до господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий судовий розгляд до господарського суду Київської області, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

26 жовтня 2010 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09 листопада 2010 року.

09 листопада 2010 року у судове засідання представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи, на підставі вимог ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 23 листопада 2010 року.

23 листопада 2010 року у судовому засіданні представник відповідача просив у позові товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо» відмовити.

Враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку:

01 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»(далі –позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»(далі –відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01/04 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати відповідачу у строкове платне користування будівлю митно-ліцензійного складу, загальною площею 1199,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Славутич, Будбаза, вул. Центральна, 10, та належить позивачу на праві власності (далі –приміщення), а відповідач зобов’язувався прийняти зазначене приміщення, своєчасно вносити орендну плату, та після припинення дії договору повернути приміщення позивачу.

01 квітня 2008 року приміщення було передано у фактичне користування, що підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

          Ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

          Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

П. 5.2 договору встановлено, що орендна плата сплачується авансом не пізніше 10 числа кожного місяця.

Згідно з п. 5.1 договору, розмір орендної плати за весь об’єкт, що орендується, у цілому складає 800,00 грн., в тому числі ПДВ 133,33 грн. за один місяць.

Відповідно до п. 7.1 договору, орендар зобов’язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідач сплачував орендну плату з порушенням строків, встановлених п. 5.2 договору. Крім цього, орендну плату за квітень, травень, червень та липень 2009 року не сплатив взагалі. Станом на 11.07.2009 року заборгованість відповідача становила становила 2400,00 грн. Дії, спрямовані на оплату зазначеної заборгованості, відповідач вчинив тільки 31.07.2009 року, що підтверджується платіжним дорученням № 38.

Таким чином, враховуючи те, що заборгованість відповідача виникла з 11.04.2009 року, а також те, що орендну плату за травень-липень 2009 року відповідач сплатив лише 31.07.2009 року, так, відповідач не вносив плату за користування приміщенням більше, ніж протягом трьох місяців підряд. Крім цього, орендну плату за квітень 2009 року відповідач оплатив лише після прийняття господарським судом Київської області рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

           Ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України закріплено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          Відповідно до п. 9.6 договору, якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Разом з тим, ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

04.06.2009 року позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про припинення договору оренди. Повторне повідомлення позивач направив відповідачу 30.06.2009 року.

Таким чином, позовна вимога про зобов’язання відповідача повернути орендоване приміщення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України закріплено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 3.4.6 договору, у разі несвоєчасного повернення майна (у випадку припинення або розірвання договору), орендар сплачує орендодавцю разовий штраф в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На момент розгляду справи відповідач будь-яких документів, що підтверджують оплату штрафу, суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 782, ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»до товариства з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»в частині повернення будівлі митно-ліцензійного складу, загальною площею 1199,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Славутич, Будбаза, вул. Центральна, 10 та стягнення штрафу у розмірі 85,00 грн. задовольнити повністю.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»будівлю митно-ліцензійного складу, загальною площею 1199,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Славутич, Будбаза, вул. Центральна, 10.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альпенхаус ГмбХ»(07100, Київська обл., м. Славутич, Бакінський квартал, 14, кв. 2, код 35129905) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»(04080, м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, 4а, код 34186213) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) штрафу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                     С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 29.11.2010 року.