Рішення № 126101124, 25.03.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2025 р. №520/200/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3,м. Київ,03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не зарахування до стажу служби ОСОБА_1 в Національній поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально виконавчій службі України, яка станом на 02.09.2013 становить 4 роки 7 місяців 10 днів в календарному обчисленні та 6 років 1 місяців 22 днів у пільговому обчисленні.

2. Зобов`язати Департамент патрульної поліції зарахувати ОСОБА_1 до його стажу служби в Національній поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально виконавчій службі України, яка станом на 02.09.2013 становить 4 роки 7 місяців 10 днів в календарному обчисленні та 6 років 1 місяців 22 днів у пільговому обчисленні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не зарахування до стажу служби ОСОБА_1 в Національній поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально виконавчій службі України, яка станом на 02.09.2013 становить 4 роки 7 місяців 10 днів в календарному обчисленні та 6 років 1 місяців 22 днів у пільговому обчисленні.

Ухвалою суду від 08.01.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Відповідач, Департамент патрульної поліції, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач в спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Судом з матеріалів справи встановлено, позивач ОСОБА_1 з 31.08.2009 року по 02.09.2013 рік проходив службу в Державній кримінально - виконавчій службі України та мав спеціальне звання старший лейтенант внутрішньої служби.

Наказом від 02.09.2013 № 103 старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 психолога відділу соціально-виховної та психологічної роботи Калінінської виправної колонії (№27) 02.09.2013 року звільнено зі служби в пенітенціарної служби України (Державної кримінально - виконавчої служби України) відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 частини 1 статті 77 ( за власним бажанням) (а.с. 9).

Вказаним наказом встановлено, що вислуга років ОСОБА_1 на день його звільнення складає : 4 роки 7 місяців 10 днів в календарному обчисленні та 6 років 1 місяць 22 днів у пільговому обчисленні.

Після звільнення з Державної кримінально - виконавчої служби наказом Департаменту патрульної поліції №356 від 23.07.2015 позивача було з вказаної дати зараховано на службу на посаду інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, що підтверджується копією послужного списку (а.с. 10).

Не погодившись із розрахунком стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та право на надання додаткової оплачуваної відпустки, до якого не зараховано стаж служби на посадах в Державній кримінально-виконавчій службі, звернувся до Департаменту патрульної поліції із рапортом, у якому просив зарахувати вказану службу до стажу служби в поліції.

Відповідач листом від 02.01.2025 № 3341/4/03-2025 повідомив, що положення ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» не дають підстав для зарахування до стажу служби в поліції стажу служби у кримінально-виконавчої службі.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Так, спірним питання даної справи є зарахування до стажу служби в поліції період роботи в Державній пенітенціарній службі України, що дає право на встановлення позивачу надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

При цьому, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Отже, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Водночас п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями п.п. 3-6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який набрав чинності 29.12.2015, п. 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Таким чином, служба в Державній пенітенціарній службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.

Аналізуючи вказані вище норми законодавства, а саме ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» Верховний Суд зазначив, що на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби, під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Аналогічні правові висновки були сформовані Верховним Судом у постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20, у постанові від 01.08.2023 у справі № 240/30024/21.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для зарахування до стажу служби позивача в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Так, із матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу у Калінінській виправній колонії (№27) та був звільнений з 02.09.2013 наказом про звільнення № 103 о/с від 02.09.2013.

При цьому, згідно з витягу з наказу № 103 о/с від 02.09.2013 вислуга років склала: що вислуга років ОСОБА_1 на день його звільнення складає : 4 роки 7 місяців 10 днів в календарному обчисленні та 6 років 1 місяць 22 днів у пільговому обчисленні.

Втім, із наявної у матеріалах справи копії трудової книжки позивача встановлено період проходження служби безпосередньо у органах Державної кримінально-виконавчої служби України позивачем: з 31.08.2009 року (наказ № 86 о/с від 31.08.2009) по 02.09.2013 (наказ № 103 від 24.11.2017).

Отже період проходження проходження служби безпосередньо у органах Державної кримінально-виконавчої служби України позивача склав 4 роки 00 місяців, 2 дні.

Отже, враховуючи вищенаведене правове регулювання до стажу служби позивача в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, має бути зарахований період служби у Державній кримінально-виконавчій службі України з 31.08.2009 року по 02.09.2013 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо не зарахування до стажу служби ОСОБА_1 в Національній поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально виконавчій службі України з 31.08.2009 року по 02.09.2013 року, зобов`язання відповідача зарахувати до стажу служби позивача вказаний період.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3,м. Київ,03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльнсть Департаменту патрульної поліції щодо не зарахування до стажу служби ОСОБА_1 в Національній поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально виконавчій службі України з 31.08.2009 року по 02.09.2013 року.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 в Національній поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально виконавчій службі України з 31.08.2009 року по 02.09.2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в частині задоволення позовних вимог у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 25.03.2025.

Суддя Бідонько А.В.