Ухвала суду № 126101019, 25.03.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

Справа № 826/12226/17

25 березня 2025 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі: судді Осташа А. В. розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "СЕТАМ" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій просить суд визнати протиправними дії виконавця щодо організації та проведення прилюдних торгів та скасувати протокол проведення електронних торгів №286055 від 18.09.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2017 відкрито провадження у справі.

Станом на 04.03.2025 кінцевого рішення у справі не прийнято.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 справу прийнято до провадження даним складом суду.

Від відповідача 12.03.2025 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з підстав передбачених п.3 ч.1 ст.240 КАС України.

Клопотання обґрунтовано тим, що з приводу даного предмету спору Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 19.02.2018 у справі №910/18865/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018.

Представник відповідача вважає, що в даному випадку в провадженні іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а ому є всі підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.240 КАС України.

Позивач та треті особи, отримавши зазначене клопотання своєї позиції не висловили.

Розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача, суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, а провадження у справі слід закрити з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, у випадку коли у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При цьому основною умовою вищенаведеної норми є перебування у провадженні цього чи іншого суду справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, натомість у випадку коли справа розглянута та є відповідне судове рішення, яке набрало законної сили, то відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України це є підставою для закриття провадження у справі.

Так, згідно пункту 4 частини першої статті 238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 у справі №910/18865/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Державного підприємства "Сетам" про визнання недійсними електронних торгів.

Не зважаючи на дещо різне формулювання предмету позову у справах господарської та адміністративної юрисдикції, по суті це один і той же предмет позову, з одними і тими ж сторонами, а тому суд вважає, що є всі підстави для закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

Поряд з цим, у даній справі є ще одна із підстав для закриття провадження у справі, яка випливає з попередньої, а саме те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання чи підвідомчий цей позов адміністративному суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) 1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;

16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правові відносини - відносини, що пов`язані з виконанням державою чи територіальними громадами своїх публічних функцій, зокрема, щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

Приватноправові відносини характеризуються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Предметом позовних вимог є визнання електронних торгів недійсними.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).

З урахуванням наведеного, суд доходить висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є юридична особа, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Отже, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що і було зроблено та дана справа була розглянута судом нележної юрисдикції .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року по справі №910/856/17.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 240, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовти.

2. Закрити провадження у справі №826/12226/17 з підстав передбачених п.1 та п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч.2 ст.256 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено та підписано 25.03.2025.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Городецького архітектора, 13,м. Київ,01001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 00015622);

третя особа:

- Державне підприємство "СЕТАМ" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Стрілецька, 4-6,м. Київ,01001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39958500) .

Головуючий суддяОсташ А.В.