Рішення № 12610089, 23.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 22/187-10

За позовом приватного акціонерного товариства «Пирятинський сирзавод», Полавська обл., м. Пирятин,

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, Київська обл., м. Бровари

про стягнення 278617,30 грн.

Суддя Третьякова О.О.

Представники:

від Позивача: Проценко О.О., довіреність №12 від 04 червня 2010 року,

від Відповідача: не зявився.

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулосьприватне акціонерне товариство «Пирятинський сирзавод»(далі - Позивач) до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення 278617,30 грн., що складає 273683,50 грн. основного боргу; 4146,49 грн. пені та 787,31 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем строків оплати за поставлену продукцію за Договором дистрибюції №0168/01-2/01-09-ЦБ-ДГ-0000614 від 01 січня 2009 року (далі Договір).

Ухвалою господарського суду Київської області від 17 вересня 2010 року порушено провадження у справі № 22/187-10 та призначено її до розгляду на 05 жовтня 2010 року об 10:15 год.

Ухвалами господарського суду Київської області від 05 жовтня 2010 року та 09 листопада 2010 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався у звязку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування нових доказів відповідно на 09 листопада 2010 року та 23 листопада 2010 року.

Позивач в судовому засіданні 09 листопада 2010 року подав уточнений розрахунок ціни позову б/н б/д, згідно якого Позивач зменшив позовні вимоги, заявивши до стягнення з Відповідача 273683,50 грн. основного боргу 4110,89 грн. пені та 766,15 грн. 3% річних.

Відповідач у судові засідання жодного разу не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подав, про причину неявки суд не повідомив,

Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що зокрема підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103224600538 від 12 жовтня 2010 року, №0103226129620 від 22 жовтня 2010 року та №0103227123412 від 16 листопада 2010 року, явка Відповідача обовязковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та обєктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09 листопада 2010 року строк розгляду справи №22/187-10 продовжено на п'ятнадцять днів до 30 листопада 2010 року.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23 листопада 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір дистрибюції №0168/01-2/01-09-ЦБ-ДГ-0000614 від 01 січня 2009 року (далі Договір), згідно пункту 1.1. якого Виробник (Позивач) на умовах, зазначених у даному Договорі, зобовязався постачати Товар Дистрибюторові (Відповідачу), а Відповідач - здійснювати його безпосередню дистрибюцію (продаж товару з доставкою підприємствам роздрібної торгівлі, фізичним особам-підприємцям), а також проводити своєчасну оплату отриманого від Позивача Товару; товар постачається окремими партіями в погоджених сторонами асортименті і кількості, згідно накладних, які є невідємною частиною даного Договору (пункт 1.1ю Договору).

Згідно пункту 2.4. Договору право власності на поставлену партію Товару переходить від Позивача до Відповідача з моменту передачі партії Товару Відповідачу по видаткових накладних, що підписують уповноваженими представниками Відповідача; зразки підписів уповноважених осіб і зразки печатки зазначені в Додатку 1 до Договору.

Сторони в пункті 3.1. Договору погодили, що оплату за першу партію Товару Відповідач здійснює у розмірі 100% передплати; надалі Відповідач оплачує отриманий Товар шляхом безготівкового перерахування грошей на розрахунковий рахунок Позивача в розмірі вартості отриманого Товару протягом 14 банківських днів.

Відповідно до пункту 3.2. Договору Відповідач має право проводити розрахунок за отриманий Товар наявними коштами через касу Позивача у встановленому законодавством порядку.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивач за період з 03 березня 2010 року по 18 березня 2010 року поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 318918,40 грн., що підтверджується належним чином оформленими, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками накладними за вищевказаний період, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 92-151).

Відповідач своїх договірних зобовязань в частині оплати за отриману продукцію належним чином не виконав, розрахунків за Договором своєчасно і в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед Позивачем станом на 18 травня 2010 року в сумі 309683,50 грн., що також вбачається із складеного та підписаного Сторонами і скріпленого їх печатками акту звірки взаємних розрахунків станом на 18 травня 2010 року.

Факт часткової оплати підтверджується довідкою ПАТ «Індекс-банк»№109 від 21 жовтня 2010 року, зокрема Відповідачем 28 травня 2010 року погашено 10000,00 грн., 18 червня 2010 року погашено 3000,00 грн., 18 червня 2010 року погашено 3000,00 грн., 02 липня 2010 року погашено 10000,00 грн., 19 липня 2010 року погашено 5000,00 грн. та 02 серпня 2010 року погашено 5000,00 грн. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем на день подання позову склала 273683,50 грн., що також засвідчено довідкою Позивача б/н б/д за підписом голови правління і головного бухгалтера приватного акціонерного товариства «Пирятинський сирзавод»та скріпленою печаткою підприємства.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено абзацом 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 273683,50 грн. Відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 273683,50 грн. основного боргу є правомірною та обґрунтованою.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача пеню та 3% річних Згідно уточненого розрахунку Позивача, що міститься в матеріалах справи, пеня складає 4110,89 грн., 3% річних 766,15 грн.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 Господарського кодексу України).

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Сторони в пункті 3.4. Договору встановили, що у випадку прострочення платежу за отриманий Товар, Відповідач зобовязаний сплатити Позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної дисконтної ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР; загальна сума пені розраховується за весь період прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пеня нарахована Позивачем за період прострочення з 03 серпня 2010 року по 06 вересня 2010 року за 35 днів прострочення на 273683,50 грн. заборгованості в сумі 4110,89 грн.

Враховуючи кінцеві терміни виконання зобовязання по оплаті товару за Договором по кожній накладній, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, період нарахування пені, заявлений Позивач, суд здійснив розрахунок пені за наступний період:

Сума боргу (грн) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір облікової ставки НБУ Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день Сума пені за період прострочення

273683.50 03.08.2010 - 09.08.2010 7 8.5000 % 0.047 %* 892.28

273683.50 10.08.2010 - 06.09.2010 28 7.7500 % 0.042 %* 3254.21

Оскільки вірна сума пені за вищевказаний період, за розрахунком суду, складає 4146,49 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з відповідача 4110,89 грн. пені підлягає задоволенню

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних нараховані Позивачем за період з 03 серпня 2010 року по 06 вересня 2010 року за 35 днів прострочення на 273683,50 грн. заборгованості в сумі 766,15 грн.

Враховуючи кінцеві терміни виконання зобовязання по оплаті товару за Договором по кожній накладній, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, період нарахування 3% річних, заявлений Позивачем, суд здійснив розрахунок 3% річних за наступний період:

Сума боргу (грн) Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів

273683.50 03.08.2010 - 06.09.2010 35 3 % 787.31

Оскільки вірна сума 3% річних за вищевказаний період, за розрахунком суду, становить 787,31 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 766,15 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень

За таких обставин, суд вважає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 273683,50 грн. основного боргу, 4110,89 грн. пені та 766,15 грн. 3% річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача в повному обсязі виходячи з фактичного розміру зменшених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства «Пирятинський сирзавод»(37000, Полтавська обл., Пирятинський р-н, м. Пирятин, вул. Сумська, буд. 1, код 00446865) 273683,50 грн. (двісті сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят три гривні пятдесят копійок) основного боргу; 4110,89 грн. (чотири тисячі сто десять гривень вісімдесят девять копійок) пені, 766,15 грн. (сімсот шістдесят шість гривень п'ятнадцять копійок) 3% річних; 2785,61 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят пять гривень шістдесят одну копійку) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Третьякова О.О.

Повне рішення складено «01»грудня 2010 року.