Рішення № 12609948, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/592 29.11.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдана"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 2 640,14 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача: Петренко І.Л.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдана" (надалі ТОВ "Богдана") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1.) про стягнення 2 640,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов угоди купівлі продажу №803 від 30.04.2009 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобовязання по оплаті поставленої продукції не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 2000,31 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 563,05 грн. та 3% річних у розмірі 76,78 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.11.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2010 р. розгляд справи відкладено до 29.11.2010 р. у звязку із неявкою відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача зявилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_2, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №11803885 від 18.11.2010 р., що отримане відповідачем 22.11.2010 р. та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №7556815 від 15.11.2010 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2009 р. між ТОВ "Богдана" (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено угоду купівлі-продажу №809 (надалі "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець продає продукти харчування та товари споживання, а покупець купує продукти харчування та товари споживання, надалі товар.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Договору продавець зобовязаний постачати товар по накладних у терміни, кількості та асортименті за узгодженням сторін, забезпечити покупця необхідною документацією (накладна, якісне посвідчення), а покупець зобовязаний прийняти товар за кількістю та якістю та здійснити повні розрахунки у терміни згідно п. 6.1 цього договору.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що продавець постачає товар по цінах, що вказані в накладних.

Відповідно до п. 6.1 Договору покупець повинен здійснювати розрахунки з продавцем після моменту прийому-передачі товару, але не пізніше 10 (десяти) банківських днів, якщо в додатку до цього договору не передбачено інше.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3076,37 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № НМ-2753 від 01.05.2009 р.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 1076,06 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 2000,31 грн. за товар поставлений згідно накладної № НМ-2753 від 01.05.2009 р.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору за товарно-транспортною накладною на суму 3076,37 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.1 Договору, відповідач був зобовязаний розрахуватися за поставлений товар після моменту прийому-передачі товару, але не пізніше 10 (десяти) банківських днів.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 1076,06 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 2000,31 грн., а строк виконання грошового зобовязання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 2000,31 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована та визнана представником відповідача у судовому засіданні, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ФОП ОСОБА_1 обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Богдана" про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 2000,31 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 563,05 грн. та 3% річних у розмірі 76,78 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання у період з 15.05.2009 р. по 25.06.2010 р.

Судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобовязання за поставлений товар є 15.05.2009 р., а тому суд здійснює розрахунок пені та 3% річних виходячи з встановленого дня з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, тобто з 16.05.2009 р.

Відповідач у встановлений строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання, тому дії відповідача є порушенням зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 16.05.2009 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення умов платежів покупець сплачує пеню продавцю в розмірі 0,5% від суми несплаченого товару за кожен день прострочки.

Суд здійснює перерахунок пені з огляду на Закон України «Про відповідальність платників за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) припиняється 15.11.2009 р. Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, враховуючи суму заборгованості, яка існувала на момент прострочення, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, складає 224,01 грн.

Суд перевірив та вважає за можливе задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 76,78 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Богдана" заборгованості у розмірі 2000,31 грн., пені у розмірі 224,01 грн. та 3% річних у розмірі 76,78 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 339,04 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдана" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдана" (02091, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 31923050) основний борг у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 31 коп., пеню у розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 01 коп., 3% річних у розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 78 коп., державне мито у розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 205 (двісті пять) грн. 69 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 30.11.2010 р.