Рішення № 12609876, 22.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/44022.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОРШАНСЬКИЙ

                    ЛЬОНОКОМБІНАТ»-ОДЕСА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕКС»

про стягнення 149 054,02 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:                     Вишинська С.О. –дов. № 02/10 від 14.10.10 р.

від відповідача:           не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОРШАНСЬКИЙ ЛЬОНОКОМБІНАТ»-ОДЕСА»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕКС»про стягнення 122657,42 грн. основного боргу, 22323,60 грн. пені та 4073,00 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу № 2 від 01.10.07 р. щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 13.09.10 р. було порушено провадження у даній справі № 37/440 та призначено її розгляд на 18.10.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 18.10.10 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 13.09.10 р. надав витребувані документи частково, зокрема, не надав довідку з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр станом на день розгляду справи та оригінали доданих до позовної заяви документів.

Представник відповідача у судове засідання 13.09.10 р. не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.09.10 р., згідно з яким відповідач отримав 20.09.10 р. ухвалу про порушення провадження у даній справі.

З метою витребування необхідних документів у справі, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 13.09.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 18.10.10 р. розгляд даної справи було відкладено до 08.11.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні 08.11.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 18.10.10 р. надав довідку з органів статистики про включення відповідача в Єдиний державний реєстр станом на день розгляду справи та оригінали доданих до позовної заяви документів, а також клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом було задоволено та продовжено строк розгляду спору у справі № 37/440 до 24.11.10 р.

Представник відповідача у судове засідання 08.11.10 р. не з’явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.10.10 р., згідно з яким відповідач отримав 25.10.10 р. ухвалу про порушення провадження у даній справі.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з метою витребування додаткових доказів у справі, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвал суду від 13.09.10 р. та від 18.10.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/440 на 22.11.10 р.; зобов’язано позивача надати суду: розгорнутий розрахунок позовних вимог з урахуванням всіх проплат та із зазначенням періодів нарахування пені та річних відсотків; банківські виписки про надходження грошових коштів від відповідача за спірний період за договором № 2 від 01.10.07 р.; повторно зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу, а також повторно зобов’язати направити в судове засідання уповноваженого представника.

У судовому засіданні 22.11.10 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвал суду та уточнення позовних вимог, згідно з яким просив стягнути з відповідача 122657,42 грн. заборгованості, 9479,91 грн. пені, 4073,00 грн. трьох процентів річних та судові витрати. Зазначене уточнення суми позовних вимог було прийняте судом.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято уточнення суми позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову –136210,33 грн.

Представник відповідача у судове засідання 22.11.10 р. повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРШАНСЬКИЙ ЛЬОНОКОМБІНАТ»- ОДЕСА»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕКС» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 2 від 01.10.07 р., відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупця тканини льняні та напівльняні (товар), а покупець зобов’язується прийняти і оплатити поставлений товар.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. договору купівлі-продажу № 2 від 01.10 .07 р., назва товару, тип, кількість та вартість зазначаються в специфікації, яка є невід’ємним додатком до даного договору.

У відповідності до п. п. 2.1. та 2.2., вищевказаного договору, вартість товару встановлюється у специфікації та зазначається в гривнях, за умови само вивозу з франко-складу продавця; загальна ціна договору складає 100000,00 грн.

Згідно з п. п. 2.3. та 2.4. договору купівлі-продажу № 2 від 01.10 .07 р., покупець здійснює оплату товару з відстрочкою платежу на 45 календарних днів з моменту прийому товару; форма розрахунків –безготівковий розрахунок грошовими коштами за реквізитами, вказаними продавцем.

Розділом 3 договору купівлі-продажу № 2 від 01.10 .07 р. визначено порядок прийому-передачі товару, згідно з яким продавець постачає товар частинами, за заявками покупця; місце поставки товару –м. Одеса, франко-склад продавця; прийом-передача товару здійснюється в місці поставки товару уповноваженими представниками сторін та оформлюється шляхом підписання накладної; датою прийому-передачі товару вважається дата підписання сторонами накладної.

Позивач пояснив суду, що ним на виконання умов договору купівлі-продажу № 2 від 01.10.07 р. було передано відповідачу товар на загальну суму 339354,25 грн. згідно з накладними № 2 від 01.10.07 р. на суму 10000,32 грн., № 3 від 02.10.07 р. на суму 44545,61 грн., № 5 від 01.12.07 р. на суму 82012,48 грн., № 18 від 11.02.08 р. на суму 184139,42 грн., № 34 від 21.05.08 р. на суму 15752,66 грн. та № 35 від 27.05.08 р. на суму 2903,76 грн., а відповідач його прийняв, що підтверджується підписами представників та довіреностями виданими ТОВ «ЕКО-ТЕКС»ЯКЦ № 523978 від 26.09.07 р., ЯКЦ № 523979 від 02.10.07 р., ЯКЦ № 523981 від 28.11.07 р., ЯКЦ № 523995 від 27.05.08 р., ЯКЦ № 523994 від 21.05.08 р. та ЯКЦ № 523987 від 08.02.08 р.

Однак, відповідач зобов’язання щодо оплати за отриманий товар здійснив частково в сумі 216696,83 грн. (підтверджується випискою Акціонерного банку «Південний»), у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 122657,42 грн.

ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ «ОРШАНСЬКИЙ ЛЬОНОКОМБІНАТ»- ОДЕСА»звернулося до ТОВ ЕКО-ТЕКС»з претензією (вих. № б/н від 19.03.10 р.), якою просив виконати договірні зобов’язання , передбачені договором купівлі-продажу № 2 від 01.10 .07 р. та негайно сплатити суму заборгованості.

Однак станом на день звернення позивача з даним позовом до суду зазначена претензія була залишена без відповіді та реагування.

За таких обставин ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ «ОРШАНСЬКИЙ ЛЬОНОКОМБІНАТ»- ОДЕСА»звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕКС»про стягнення 122657,42 грн. основного боргу, 22323,60 грн. пені та 4073,00 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу № 2 від 01.10.07 р. щодо оплати поставленого товару.

Оскільки позивач у судовому засіданні 22.11.10 р. надав суду заяву про зменшення позовних вимог, яка судом була прийнята, то справа № 37/440 розглядається за новою ціною позову – 136210,33 грн. (з яких: 122657,42 грн. –заборгованість, 9479,91 грн. –пеня, 4073,00 грн. –три проценти річних)

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок провів не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 122657,42 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ «ОРШАНСЬКИЙ ЛЬОНОКОМБІНАТ»- ОДЕСА»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕКС»суми основного боргу за договором купівлі-продажу № 2 від 01.10.07 р. у розмірі 122657,42 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «ТОГРОВИЙ ДІМ «ОРШАНСЬКИЙ ЛЬОНОКОМБІНАТ»- ОДЕСА»просило суд також стягнути з відповідача 9479,91 грн. пені за порушення договірного зобов’язання за договором купівлі-продажу № 2 від 01.10.07 р. за період з 06.04.09 р. до 04.10.09 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.3. договору купівлі-продажу № 2 від 01.10.07 р., у випадку порушення порядку розрахунків продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі 0,1 % від ціни договору, за кожен день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки договором купівлі-продажу № 2 від 01.10.07 р. передбачено розрахунок за отриманий товар з відстрочкою платежу на 45 календарних днів з моменту прийому товару, то зобов’язання відповідача стосовно сплати пені наступило з 12.07.08 р.

Таким чином, нарахована позивачем пеня в сумі 9479,91 грн. за невиконання відповідачем грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу № 2 від 01.10.07 р. за період з 06.04.09 р. до 04.10.09 р. є безпідставною.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 9479,91 грн.

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОРШАНСЬКИЙ ЛЬОНОКОМБІНАТ»- ОДЕСА»просить суд також стягнути з відповідача 4073,00 грн. трьох річних процентів за період з 06.04.09 р. до 16.08.10 р., у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку річних процентів Господарським судом міста Києва було виявлено помилки, у зв’язку з чим судом виконано власний розрахунок цієї вимоги.

3 % /365 (днів у році) х 122657,42 грн.(сума боргу) х 404 (кількість днів за період з 06.04.09 р. до 16.08.10 р.) /100 = 4072,86 грн. (три проценти річних)

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача три проценти річних у розмірі 4072,86 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОРШАНСЬКИЙ ЛЬОНОКОМБІНАТ»-ОДЕСА»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕКС»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611,614, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ТЕКС»(03057, м. Київ, вул. Довженко, 14/1 літера А, офіс 3, код ЄДРПОУ 33448345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ОРШАНСЬКИЙ ЛЬОНОКОМБІНАТ»- ОДЕСА»(65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 22, код ЄДРПОУ 35241856) 122 657 (сто двадцять дві тисячі шістсот п’ятдесят сім) грн. 42 коп. боргу, 4072 (чотири тисячі сімдесят дві) грн. 86 коп. трьох процентів річних, 1 267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 9479,91 грн. пені та 0,14 грн. трьох процентів річних відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.