Рішення № 12609406, 02.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.10 р.                     Справа № 14/206                               

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, ЄДРПОУ 21560766,

м.Київ в особі Філії централізованого продажу послуг Відкритого

акціонерного товариства "Укртелеком”, ЄДРПОУ 36282159, м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Зв`язокбудсервіс”,

ЄДРПОУ 25337717, м.Донецьк

про стягнення 4796 грн. 96 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Войшель А.В.- юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 17.11. по 02.12.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м.Київ в особі Філії централізованого продажу послуг Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Зв`язокбудсервіс”, м.Донецьк, про стягнення інфляції в сумі 3478,08 грн. та трьох процентів річних в сумі 1318,88 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2009р. по справі №29/246, розрахунок суми позову.

Відповідач надав заперечення проти позовних вимог без номера та дати, що надійшли на адресу суду 17.11.2010р., відзив на позовну заяву від 20.07.2009р. №26, в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на повне виконання 16.04.2010р. своїх зобов’язань перед позивачем, встановлених судовим рішенням по справі №29/246, шляхом проведення сторонами взаємозаліку. Як наслідок, за твердженням відповідача, позивач має право нараховувати інфляцію та три проценти річних виключно до 16.04.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.10.2009р. по справі №29/246, яке відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення для розгляду цієї справи, було задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Філії централізованого продажу послуг Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Зв`язокбудсервіс”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 36818,67 грн. та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зв`язокбудсервіс”, м.Донецьк на користь позивача основний борг в сумі 35132,27 грн., пеню в сумі 581,81 грн., інфляцію в сумі 959,14 грн., три проценти річних в сумі 145,45 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 368,19 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Відповідно до вказаного рішення суду встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №803620-335 від 02.01.2007р. про надання телекомунікаційних послуг, предметом якого є взаємне надання сторонами телекомунікаційних послуг, у точках взаємоз’єднання мереж, організованих для пропуску міжміського та міжнародного телефонного графіку в Донецькій області, а також порядок та умови розрахунків за ці послуги.

Як було встановлено судом, позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу телекомунікаційні послуги та виставив відповідні рахунки на оплату №09-06243-271925 від 31.12.2008р., №09-06243-274467 від 31.01.2009р., №09-06243-277120 від 28.02.2009р. на суму 61609,87 грн.

Згідно п.п.3.13 договору оплата рахунків проводиться протягом 20 днів з дати направлення рахунків, але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду. Рахунки за отримані послуги сплачуються шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок. Також розрахунки між сторонами за договором можуть провадиться шляхом зарахування зустрічних однорідних фінансових вимог. Для здійснення такої форми розрахунку сторони підписують протокол проведення розрахунків, в якому відображають вартість послуг, наданих за звітний період, та суму перевищення, що належить до сплати стороною, визначеною боржником, у встановлені строки.

За змістом наданого до матеріалів справи судового рішення по справі №29/246, у зв’язку з частковим зарахуванням однорідних фінансових вимог у відповідача склалася заборгованість в сумі 35132,27 грн. за період з грудня 2008р. по лютий 2009р., яка була заявлена до стягнення.

Проте, як було встановлено судом, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 35132,27 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, внаслідок чого рішенням суду від 15.10.2009р. по справі №29/246 стягнено з відповідача на користь позивача, зокрема, основний борг в сумі 35132,27 грн.

Крім суми основного боргу, судом згідно ст.625 Цивільного кодексу України, п.4.2 договору №803620-335 від 02.01.2007р. та ч.2 ст.36 Закону України „Про телекомунікації” також було стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 581,81 грн. за період з 06.02.2009р. по 18.04.2009р., інфляцію в сумі 959,14 грн. за період з лютого 2009р. по квітень 2009р. та три проценти річних в сумі 145,45 грн. за період з 06.02.2009р. по 18.04.2009р.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред’явлено до стягнення за період з травня 2009р. по березень 2010р. інфляцію в сумі 3478,08 грн. та три проценти річних в сумі 1318,88 грн. за період з 01.05.2009р. по 01.08.2010р.

За висновками суду, розрахунок суми інфляції та трьох процентів річних є аріфметично вірним, відповідає законодавству та доведений фактичними обставинами справи.

Відповідач проти вказаних позовних вимог заперечує, посилаючись на сплату ним 16.04.2010р. заборгованості, яка була стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 15.10.2009р. по справі №29/246.

Суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, в підтвердження факту погашення заборгованості перед позивачем, стягнутої судовим рішенням по справі №29/246, відповідач посилається на лист від 16.04.2010р. №888331/6-3192 ВАТ „Укртелеком” (а.с.54), яким останнім було надано згоду на пропозицію відповідача щодо передачі обладнання ущільнення зв’язку виробника ТОВ „Відеоскоп” за заборгованість за договорами №89-14-31 від 01.04.2006р. та №803620-335 від 02.01.2007р. в сумі 364224.

Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Одним із спосібів припинення зобов’язання згідно із ст.601 Цивільного кодексу України є припинення зобов’язання зарахуванням.

Зокрема, згідно із ст.601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Частина 2 ст.601 Цивільного кодексу України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Можливість заліку за заявою однієї зі сторін означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.

За висновками суду, лист від 16.04.2010р. №888331/6-3192 ВАТ „Укртелеком” не може бути прийнятий судом в якості належного доказу припинення зобов’язань відповідача перед позивачем, встановлених судовим рішенням по справі №29/246, враховуючи відсутність у ньому відповідного зустрічного обов’язку позивача перед відповідачем.

При цьому, як встановлено судом, у вказаному листі взагалі відсутні відомості щодо розмірів заборгованості відповідача перед позивачем окремо за кожним з договорів, періодів їх виникнення, внаслідок чого твердження відповідача щодо погашення саме заборгованості, стягнутої судовим рішенням по справі №29/246, є недоведеними.

Крім цього, в якості доказу сплати позивачу заборгованості стягнутої рішенням суду по справі №29/246 відповідач також посилається на копію акту здійснення заліку взаємних вимог між ТОВ „Зв’язокбудсервіс” та ВАТ „Укртелеком” від 16.04.2010р.

В свою чергу, позивачем до матеріалів справи також надано копію акту здійснення заліку взаємних вимог між ТОВ „Зв’язокбудсервіс” та ВАТ „Укртелеком”, який є тотожнім за своїм змістом акту, представленого відповідачем, проте, містить у собі іншу дату підписання сторонами – 16.09.2010р.

Суд в якості належного доказу по справі приймає до уваги акт здійснення заліку взаємних вимог між ТОВ „Зв’язокбудсервіс” та ВАТ „Укртелеком”, наданий позивачем, враховуючи, що у вказаному акт відображено заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.04.2010р. Одночасно, цей акт також містить у собі посилання на наявність заборгованості позивача перед відповідачем за поставлене обладнання згідно накладної №РН-0000001 від 19.07.2010р.

Акт здійснення заліку взаємних вимог від 16.04.2010р., наданий відповідачем, також містить у собі перелічені вище відомості, внаслідок чого, за висновками суду, останній ніяк не міг бути підписаний сторонами 16.04.2010р. (тобто, до встановлення сторонами певного розміру заборгованості відповідача станом на 30.04.2010р. та отримання позивачем обладнання від відповідача 19.07.2010р.).

Як наслідок, враховуючи, що акт здійснення заліку взаємних вимог між ТОВ „Зв’язокбудсервіс” та ВАТ „Укртелеком” був підписаний сторонами фактично 16.09.2010р., приймаючи до уваги період заявлених до стягнення позовних вимог (з травня 2009р. по серпень 2010р.), твердження відповідача щодо погашення заборгованості перед позивачем 16.04.2010р. є недоведеними та такими, що спростовуються наданими до справи матеріалами.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову спростовуються наданими до справи матеріалами, вимоги про стягнення з відповідача інфляції в сумі 3478,08 грн. та трьох процентів річних в сумі 1318,88 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Філії централізованого продажу послуг Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Зв`язокбудсервіс”, м.Донецьк про стягнення інфляції в сумі 3478 грн. 08 коп. та трьох процентів річних в сумі 1318 грн. 88 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Зв`язокбудсервіс”, м.Донецьк на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ в особі Філії централізованого продажу послуг Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м.Київ інфляцію в сумі 3478 грн. 08 коп. та три проценти річних в сумі 1318 грн. 88 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 02.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 02.12.2010р.

Суддя