Ухвала суду № 126093833, 25.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11927/25

Провадження № 2-аз/761/10/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савчук Ю.Н., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі головного державного виконавця Сороки Валерія Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року позивачем одночасно з поданням позову подано заяву, відповідно до якої він просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №77453581, що проводиться на підставі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії 2КІ0000437111 від 23.08.2024 року, винесеної Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.

Заява обґрунтована тим, що позивачем подано позов до суду про скасування вказаної постанови, оскільки її винесено з порушенням норм чинного законодавства. При цьому, державним виконавцем вчиняються виконавчі дії щодо примусового виконання постанови, зокрема, відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно та кошти заявника.

Позивач вказує, що примусове виконання зазначеної постанови до ухвалення рішення по суті спору порушує права заявника та може призвести до ускладнення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, безпідставного звернення стягнення на належне боржнику майно, в тому числі на грошові кошти.

В той же час, вжиття зазначених заходів забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 154 КАС України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Cпівмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Так, судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії 2К І0000437111 від 23.08.2024 року, винесеної Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.

При цьому, вбачається, що 10.03.2025 року головним державним виконавцем Бориспільського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження № 77453581.

П.5 ч.1 ст.150 КАСУ передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; 1. Позов може бути забезпечено:

Так, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ч.1 ст.7 КАСУ передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Суд, дослідивши матеріали поданої заяви, враховуючи підстави, предмету позову, що стосується скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відкритого виконавчого провадження та вчинення державним виконавцем виконавчих дій у процесі примусового виконання оспорюваної постанови, дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки предметом спору є скасування постанови відповідача № 2КІ0000437111 від 23.08.2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка є виконавчим документом та за якою відкрите виконавче провадження 77453581, застосування заходу забезпечення позову шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується в судовому порядку в повній мірі відповідає положенням п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України та застосування такого заходу забезпечення позову є саме тим заходом, який є співмірним із позовними вимогами та унеможливить ускладнення чи не виконання рішення суду, у разі задоволення або частково задоволення позову, і забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.

Враховуючи наведене, заява про забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого документу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.

Згідно ч.5 ст.154 КАСУ про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З врахуванням ч. 4 ст. 154 КАС України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ст.158 КАСУ у випадку залишення позову без розгляду, а також закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2 та 4 частини першої статті 238 цього Кодексу, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися. Положення цієї статті не застосовуються щодо відповідача або іншої особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, які є суб`єктом владних повноважень.

Застосування вказаного заходу забезпечення позову не призведе до спричинення негативних наслідків для відповідача як стягувача, оскільки у разі відмови у задоволенні позовних вимог примусове виконання продовжиться у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Разом з тим невжиття вказаного заходу забезпечення позову, в разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, може ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивача, оскільки вимагатиме від нього вжиття відповідних заходів щодо повернення стягнутих грошових коштів в рамках примусового виконання оскаржуваної постанови, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом або подальшого подання заяв про збільшення позовних вимог.

Вжиття заходу забезпечення позову не призведе до понесення відповідачем як стягувачем додаткових витрат унаслідок його застосування та не впливатиме негативно на матеріальний стан стягувача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову та зупинити стягнення на підставі оскаржуваної постанови, оскільки вказаний захід забезпечення позову є пропорційним заявленим позивачем позовним вимогам та не становитиме надмірний тягар для відповідача як стягувача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 150-154, 295-297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі головного державного виконавця Сороки Валерія Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії 2КІ0000437111 від 23.08.2024 року, винесеної Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради - до набрання законної сили рішенням суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі головного державного виконавця Сороки Валерія Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Дані про позивача (стягувача):

ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Дані про відповідача (боржника):

Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 31, корп.2, код ЄДРПОУ 34926981).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: