Ухвала суду № 126093830, 13.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43245/24

Провадження № 2/761/3773/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савчук Ю.Н. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочинними діями, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 року до суду надійшла зазначена цивільна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-348 від 27.02.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 року в провадження судді Савчук Ю.Н. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочинними діями.

Ухвалою суду від 06.03.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

11.03.2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, а саме зазначено про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також позивачем подано повторно клопотання про

звільнення від сплати судового збору, оскільки, розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Дослідивши заяву про усунення недоліків, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Ч.2 цієї статті ЦПК України передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (в ред. 2005 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в ред. 2005 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивач до клопотання додала відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела нарахованого доходу станом на 26.02.2025 року. Разом з тим, сама по собі відсутність чи недостатній розмір оподаткованого доходу особи протягом року не є безумовною підставою для звільнення особи від сплати судового збору.

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).

Отже, належних доказів, що в своїй сукупності підтверджують наявність (відсутність) доходів, їх розмір, наявність чи відсутність у власності майна, коштів на банківських рахунках (довідка про доходи, видана податковим органом, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), тобто, достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального становища чи наявності інших обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, позивачем суду не надано.

У зв`язку з наведеним, правові підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відсутні.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7 816,33 грн. та надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції).

За змістом ч.ч. 2, 3 ст.127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність за власною ініціативою продовжити процесуальний строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою суду від 06.03.2025 року, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя.

Керуючись ст.ст. 127, 175, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, тривалістю у 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала оскарження не підлягає.

Суддя: