Рішення № 126091841, 25.03.2025, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/2100/23

Номер провадження 2/298/348/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі: головуючої - судді Зизич В.В., за участю секретаря судового засідання Коваль А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарнестягнення заборгованостіза кредитним договором №CL-178304 від 19.03.2019 в сумі 251971,14 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 19.03.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-178304.

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах повторності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплати проценти, комісії та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором.

На виконання умов вищевказаного договору банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, та надав позичальнику кредит у сумі 177570,00 грн. до 15.07.2024 на поточні потреби.

В порушення вимог закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 05.09.2023 року у останнього утворилася заборгованість в загальному розмірі 251971,14 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 139273,23 грн., а також заборгованості за відсотками в розмірі 112697,48 грн.

Також позивач зазначив, що 19.03.2019 між AT «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано анкету - заяву №CL-178304 фізичної особи на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні спільні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_3 . З огляду на те, що на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 перебував у шлюбі, ОСОБА_2 є солідарним відповідачем разом з іншим з подружжя.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором №СL-178304 від 19.03.2019 у розмірі 251971,14 грн., що складається із: 139273,23 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 112697,48 грн. - заборгованість за відсотками; суму сплаченого судового збору у розмірі 3779,57 грн.; а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25197,11 грн.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28 листопада 2023 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У строк встановлений в ухвалі про відкриття провадження відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відзиву на позов не надали.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 6 серпня 2024 року закрито підготовче провадження по справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості. Справу призначено до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення тексту судової повістки в електронний кабінет позивача та на електронну адресу представника позивача, у судове засідання не з`явився. Представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі представника АТ «Кредобанк». У поданій заяві представник просить розгляд справи за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості провести без участі представника АТ «Кредобанк». Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі. Також зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 ,будучи належнимчином повідомленимпро часта місцерозгляду справи,у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надсилання SMS-повідомлення згідно поданої ним заяви на отримання електронних повісток.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилася, жодних клопотань не подала.

Судом неодноразово надсилались повідомлення про дату, час та місце проведення судових засідань за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання відповідачки ОСОБА_2 , що встановлена в порядку передбаченому ч. 6ст. 187 ЦПК України, однак поштова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», іншої адреси відповідачки суду не повідомлено. В силу приписів п.4 ч.8ст. 128 ЦПК Українитака поштова кореспонденція вважається врученою належним чином.

Судом зауважується, що відповідачі жодного разу в судові засідання не з`являлися.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

19 березня 2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-178304.

Відповідно до п. 1. кредитного договору банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані, в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі.

Пунктами 2.1., 2.3, 2.4 кредитного договору визначено, що банк видає позичальнику кредит у розмірі 177570,00 грн. на строк до 18 березня 2024 року на наступні цілі: на поточні потреби позичальника.

Згідно з п.4.1. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 36,99 % річних.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.

ОСОБА_1 відповідно до п. 6.1. кредитного договору погодився з тим, що він зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим Договором та додатками до нього.

Крім цього, пунктом 6.2. кредитного договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Кредитним договором відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до цього договору кредитного договору).

За змістом пункту 6.9. Кредитного договору Банк, у випадках передбачених п.3.3. Кредитного договору (в даному випадку не виконання позичальником кредитних зобов`язань) вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

Відповідно до п. 6.10. договору, позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п.6.9. Кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні (згідно із п.п.3.3.2., 3.3.3. кредитного договору) протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку (п.6.9. Кредитного договору).

Судом встановлено, що відповідно до меморіального ордеру №15432752 від 19 березня 2019 року ОСОБА_1 отримав від АТ «Кредобанк» кредитні кошти в розмірі 177570,00 грн.

З виписок з особового рахунку позичальника ОСОБА_1 вбачається, що він неналежним чином виконував свої зобов`язання щодо погашення кредитних коштів та сплати процентів у відповідності до графіку погашення.

7 вересня 2023 року позивач направив досудову вимогу на адресу позичальника ОСОБА_1 та на адресу подружжя, щодо дострокового стягнення заборгованості, які відповідачоми були отримані особисто, про що свідчать їхні підписи на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (копії вимог та рекомендованих повідомлень додано до позову).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 05.09.2023 сума боргу по кредитному договору №CL-178304 від 19.03.2019 становить 251971,14 грн., що складається із: 139273,23 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 112697,48 грн. - заборгованість за відсотками; 0,43 коп. - пеня.

В паспорті відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міститься відмітка, що останні перебувають в зареєстрованому шлюбі з 01.03.2003.

Оцінка суду.

Статтею 526 Цивільного кодексу Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. ст.610,612 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідно зіст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2статті 1054 Цивільного кодексу Українипередбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1статті 1049 Цивільного кодексу Українипередбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1ст.1048 Цивільного кодексу Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1статті 1056-1 ЦК України, передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

З огляду на вищевказане, оскільки позичальник ОСОБА_1 систематично не виконував свої кредитні зобов`язання по даному кредитному договору, кредитор у відповідності до положень законодавства та вимог кредитного договору скористався свої правом щодо пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення кредитних коштів та процентів по ньому. Заявлена позивачем сума боргу до теперішнього часу відповідачем ОСОБА_1 не погашена, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що пред`явлені позивачем вимоги щодо стягнення зазначеного боргу з позичальника ОСОБА_1 є законними і підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позивача щодо відповідачки ОСОБА_2 , суд враховує наступне.

Відповідно до частини третьоїстатті 61 СК Україникореспондує частині четвертійстатті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).

За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.

При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі N 14-712цс19 та підтверджений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі N 14-127цс20.

Матеріалами справи доведено, що відповідачі під час отримання кредиту перебували у зареєстрованому шлюбі.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що кредит був взятий на поточні потреби позичальника.

Анкета - заява №CL-178304 від 19.03.2019 на отримання готівкового кредиту підписана в тому числі дружиною позичальника ОСОБА_2 з приміткою «Не заперечую проти отримання моїм чоловіком/дружиною кредиту».

Відповідачка ОСОБА_2 не надала суду жодного доказу про те, що отримані в кредит кошти не були використані в інтересах сім`ї.

Отже, враховуючи наявність факту шлюбних відносин станом на дату укладення кредитного договору, мету укладення кредитного договору - в інтересах сім`ї, cуд приходить до висновку про солідарну відповідальність відповідачів та стягнення заборгованості також і з дружини позичальника ОСОБА_2 як солідарного боржника у зобов`язанні.

У зв`язку з задоволенням позову слід вирішити питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. З відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви до суду з кожного по 1889 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 79 копійок судового збору.

Крім того, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 25197,11 грн.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано лише копію договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладеного між Акціонерним товариством «Кредобанк» та Адвокатським об`єднанням «БІЗНЕС І ПРАВО», в особі директора Король-Єгорової Є.В. та довіреність №12783 від 24 листопада 2022 року.

Копія цього договору не виконана належним чином, не містить усіх сторінок договору, перша сторінка містить визначення термінів, а наступна починається з частини тексту, яка логічно та послідовно не узгоджується з попередньою сторінкою. Остання сторінка договору містить лише дані про клієнта та виконавця і їх підписи. Договір не містить відомостей про адвоката Павленка С.В. та надані ним послуги.

Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували обсяг наданих послуг і виконаних робіт Адвокатським об`єднанням, із зазначенням часу їх виконання та вартість робіт, не надано акта виконаних робіт, а відтак відсутні правові підстави для відшкодування витрат за надання правової допомоги АТ «Кредобанк».

Отже, суд не вбачає підстав до стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № CL-178304 від 19.03.2019 в розмірі 251971 (двісті п`ятдесят одну тисячу дев`ятсот сімдесят одну) гривню 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» з кожного по 1889 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 79 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ПозивачАкціонерне товариство «Кредобанк», місцезнаходження 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ: 09807862.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 25 березня 2025 року.

Суддя В.В.Зизич