Ухвала суду № 12608950, 30.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-26117/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Голубєва Г.К., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Федоров М.О.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Калуської об’єднаної державної податкової інспекції (далі –Калуська ОДПІ)

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010

у справі № А-12/64 (139/09/9104)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»(далі –ТОВ «Карпатнафтохім»)

до Калуської ОДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –Костюка В.Б.,

відповідача - Сиротіної О.Б.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Калуської ОДПІ від 18.04.2007 №0001232304/0.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2008 у позові відмовлено з тих мотивів, що за змістом підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума бюджетного відшкодування обмежується сумою податкового кредиту, фактично сплаченою постачальникам товарів (послуг) лише у попередньому звітному періоді, який безпосередньо передує звітному.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 назване рішення скасовано; позов задоволено; оспорюваний акт індивідуальної дії визнано недійсним та скасовано. У прийнятті цього рішення суд апеляційної інстанції виходив з незаконності обмеження права платника на отримання бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, а тому у разі фактичного проведення розрахунків за отримані товари (послуги) платник має право одержати відшкодування у будь-якому з наступних податкових періодів.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Калуська ОДПІ просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду зі справи, посилаючись на помилкове скасування апеляційним судом правильної та вмотивованої постанови господарського суду Івано-Франківської області.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Калуської ОДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- Калуською ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ«Карпатнафтохім»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за січень 2007 року, оформлену актом від 18.04.2007 №533/23-04/33129683;

- в ході цієї перевірки було виявлено факт відображення позивачем у рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за вказаний податковий період суми ПДВ у розмірі 8819821 грн., яка складалася із суми податку, фактично сплаченого постачальникам у попередньому звітному періоді, тобто у грудні 2006 року (5450309 грн.), та із сум ПДВ, сплачених постачальникам у податкові періоди, які передували грудню 2006 року (3369 512 грн.);

- за наслідками перевірки контролюючим органом було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким ТОВ «Карпатнафтохім»визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 3369 512 грн.;

- у матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем вимог чинного законодавства у формуванні податкового кредиту за попередні звітні періоди.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності включення позивачем до розрахунку бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених у податкових періодах, що передували попередньому звітному періоду.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється в порядку пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, сума, розрахована за правилами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідно до пункту 1.8 статті 1 цього Закону набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету. При цьому законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Наведене стосується і залишків від’ємного значення між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Відтак, як вірно зазначив апеляційний суд, Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. А тому відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли, не можна визнати правомірним.

Висновок місцевого суду про те, що оспорювана сума «не брала участі у формуванні від’ємного значення за попередній податковий період»не відповідає фактичним обставинам справи. Адже вказаний факт може мати місце лише у випадку, коли відповідні суми податку не належали до складу податкового кредиту платника, який враховувався при визначенні від’ємної різниці. Водночас податковим органом не виявлено жодних порушень у формуванні податкового кредиту за будь-який з податкових періодів, що передували звітному, не наведено обставин, які свідчили б про недобросовісність платника (позивача у справі). Податковим органом не заперечується і власне факт сплати позивачем своїм контрагентам відповідної суми ПДВ у складі ціні придбаних товарів (робіт, послуг) за наслідками виконання у попередніх податкових періодах операцій, за якими ТОВ «Карпатнафтохім»сформовано податковий кредит. А відтак слід погодитися з наданою апеляційним судом юридичною оцінкою обставин справи, відповідно до якої зменшення Калуською ОДПІ суми заявленого позивачем бюджетного відшкодування ПДВ згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є незаконним.

З урахуванням викладеного підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Калуської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 у справі № А-12/64 (139/09/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко М.О. Федоров