Ухвала суду № 12608003, 30.11.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 У Х В А Л А

30.11.2010 р.№ 2а-6868/10/1470

м.Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: Матвєєва Є.С. дов. №2-юр від 10.09.2010,

представника відповідача: Заяць Г.М. дов. №1836/9/10-00 від 07.07.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПП "Промтехсервіс-Юг", вул. Промислова, 9/А,Ольшанське,Миколаївський район, Миколаївська область,57113 доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029 провизнання протиправними дій відповідача, які полягають у проведенні перевірки; у визнанні правочинів укладених позивачем з ПП «Оріон Агро-Плюс», ТОВ «Сота Альянс-Юг», ВАТ «МЗМФО» за листопад 2009 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненим удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності; у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях позивача з ПДВ за листопад 2009 року про обсяги придбання та продажу, в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у проведенні перевірки; у визнанні правочинів укладених позивачем з ПП «Оріон Агро-Плюс», ТОВ «Сота Альянс-Юг», ВАТ «МЗМФО»за листопад 2009 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненим удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності; у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях позивача з ПДВ за листопад 2009 року про обсяги придбання та продажу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач при проведенні перевірки не має законних повноважень на визнанню нікчемними правочинів, а саме договорів укладених між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що перевірка була здійснена відповідно до вимог діючого законодавства; акт перевірки є результатом діяльності податкової служби при проведенні перевірки, він не носить характеру нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, він не породжує для позивача жодних правових наслідків.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 30.11.2020 представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі, в звязку з тим, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечує.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

06.07.2010 відповідачем була здійснена документальна невиїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ПП «Оріон Агро-Плюс»за листопад 2009 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №2413/231-00/32819766 від 06.07.2010.

Крім іншого в акті зазначено, що відсутність поставок ПП «Оріон Агро-Плюс»позивачу у листопаді 2009 року та відсутність поставок позивача планикам податків ТОВ «Соната Альянс-Юг»та ВАТ «МЗМФО»у листопаді 2009 року свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. У звязку з чим, позивач повинен відкоригувати податковий кредит за листопад 2009 року та податкові зобовязання по ПДВ за грудень 2009 року.

Відповідно до п.6 ст.3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно положень п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Тобто предметом оскарження може бути рішення: нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії.

Стаття 3 КАС України містить поняття справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Крім того, відповідно до розяснень Верховного Суду України від 26.12.2005 №3.2-2005 справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними субєктами суспільства стосовно їх прав та обовязків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один субєкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) субєктів, а ці субєкти зобовязані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визначенням недійсними актів державних чи інших органів»від 26.01.2000 №02-5/35, акт державного чи іншого органу це юридична форма рішення цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин. Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обовязки тільки у того субєкта (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.

В судовому засіданні представники сторін підтвердили, що рішення, за висновками акту перевірки №2413/231-00/32819766 від 06.07.2010, відповідачем не приймалось.

Представник позивача, розяснюючи суть та зміст позову, зазначив, що фактично предметом оскарження в справі є акт перевірки та дії податкового органу по його складанню.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що акт перевірки №2413/231-00/32819766 від 06.07.2010 не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, оскільки не має ознак здійснення владних управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень щодо позивача з боку відповідача, оскільки не породжує права та обовязки у позивача.

Оскаржуваний акт не є рішенням субєкта владних повноважень, яке підпадає під компетенцію адміністративних судів при вирішенні справ адміністративної юрисдикції, а є письмовою фіксацією дій ревізорів-інспекторів, оскільки не містить приписів чи вимог про зобовязання позивача виконати будь які дії. Відсутність правовідносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

В даному випадку, акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом. Однією ж з ознак рішень, діянь субєкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для субєктів відповідних правовідносин і носять обовязковий характер. Акт, що оспорюється не є актом індивідуальної дії (рішення дія якого поширюється на конкретну особу), а його висновки не тягнуть за собою юридичних наслідків. В той же час, судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству.

Вищенаведене є підставою для закриття провадження у справі, в звязку з тим, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі закрити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Мавродієва М.В.