Постанова № 12607617, 30.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.11.10 Справа №2а-3606/10/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої О.М., при секретарі Тарасовій О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо»

до Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача не зявився;

відповідача Серпутіна Т.В., довіреність № 41 від 21.06.2010 року;

Суть спору: Республіканське підприємство «Джанкойське міжрайпаливо» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

№ 0003021501/0 від 23.10.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 930,02 грн.;

№ 0004391501/0 від 20.12.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 511,51 грн.;

№ 0005581501/0 від 29.09.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3080,53 грн.;

№ 0000391501/0 від 02.02.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2048,01 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.03.2010 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.06.2010 року зупинено провадження по справі до встановлення правонаступника відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.09.2010 року провадження по справі поновлено та первинного відповідача по справі замінено належним Джанкойською обєднаною державної податкової інспекції в АР Крим.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Республіканське підприємство «Джанкойське міжрайпаливо» 16.09.1993 року зареєстроване Виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Криим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 448952 від 16.09.1993 року (а.с.37).

Згідно з п. 3.3 статуту РП «Джанкойське міжрайпаливо», затвердженого 29.06.2005 року Міністром промислової політики, транспорту, звязку та паливно-енергетичного комплексу АР Крим, підприємство несе відповідальність за своїми зобовязаннями в межах того, що належить йому на правах господарського відання майна згідно з чинним законодавством (а.с.34-36).

Позивачем 31.01.2005 року до податкового органу було надано в порядку податкової звітності податковий розрахунок земельного податку на 2005 рік (а.с.63), в якому визначено суму земельного податку на рік у розмірі 11131,00 грн., у тому числі з січня по вересень 2005 року по 927,00 грн. щомісячно, у жовтні 2005 року 928,00 грн., у листопаді та грудні 930,00 грн.

ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим 08.10.2007 року на адресу позивача було направлено запрошення № 3114/15-03 на проведення невиїзної документальної перевірки, яке отримане останнім 11.10.2007 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 205383 (а.с.64).

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати земельного податку РП «Джанкойське міжрайпаливо» за період з 30.12.2005 року по 19.10.2007 року було складено акт від 19.10.2007 року № 1676/15-03/01884567 (а.с.65), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобовязання з земельного податку, а саме:

земельний податок за листопад 2005 року у розмірі 930,00 грн., граничний строк сплати якого настав 30.12.2005 року, фактично сплачений 30.01.2007 - 59,42 грн., 27.07.2007 року 486,81 грн., 30.08.2007 року 383,77 грн.;

земельний податок за грудень 2005 року у розмірі 930,00 грн., граничний строк сплати якого настав 30.01.2006 року фактично сплачений 30.08.2007 року - 106,15 грн., 28.09.2007 року 823,85 грн.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем 23.10.2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003021501/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 930,02 грн. (а.с.65). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 26.10.2007 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 219724.

Позивачем 31.01.2006 року до податкового органу було надано в порядку податкової звітності податковий розрахунок земельного податку на 2006 рік (а.с.67), в якому визначено суму земельного податку на рік у розмірі 12279,98 грн., у тому числі з січня по листопад 2006 року по 1023,00 грн. щомісячно, у грудні 2006 року 1026,98 грн.

ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим 28.11.2007 року на адресу позивача було направлено запрошення № 8674/15-03 на проведення невиїзної документальної перевірки, яке отримане останнім 03.12.2007 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 250494 (а.с.68).

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати земельного податку РП «Джанкойське міжрайпаливо» за період з 02.03.2006 року по 13.12.2007 року було складено акт від 17.12.2007 року № 2066/15-03/01884567 (а.с.69), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобовязання з земельного податку, а саме:

земельний податок за січень 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 02.03.2006 року, фактично сплачений 28.09.2007 року 12,15 грн., 29.10.2007 року 831,90 грн., 27.11.2007 року 178,95 грн.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем 20.12.2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0004391501/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 511,51 грн. (а.с.71). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 24.12.2007 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 279000.

ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим 09.09.2008 року на адресу позивача було направлено запрошення № 2582/15-03 на проведення невиїзної документальної перевірки, яке отримане останнім 11.09.2008 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 558618 (а.с.72).

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати земельного податку РП «Джанкойське міжрайпаливо» за період з 30.03.2006 року по 22.09.2008 року було складено акт від 25.09.2008 року № 1237/15-03/01884567 (а.с.73), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобовязання з земельного податку, а саме:

земельний податок за лютий 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 30.03.2006 року, фактично сплачений 27.11.2007 року 649,94 грн., 04.01.2008 року 373,07 грн.;

земельний податок за березень 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 03.05.2006 року фактично сплачений 04.01.2008 року 452,12 грн., 31.01.2008 року 570,88 грн.;

земельний податок за квітень 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 30.05.2006 року фактично сплачений 31.01.2008 року 251,99 грн., 29.02.2008 року 771,01 грн.;

земельний податок за травень 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 30.06.2006 року фактично сплачений 29.02.2008 року 91,20 грн., 28.03.2008 року 836,37 грн.; 23.04.2008 року 95,43 грн.;

земельний податок за червень 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 31.07.2006 року фактично сплачений 23.04.2008 року 737,42 грн., 30.05.2008 року 285,58 грн.;

земельний податок за липень 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 30.08.2006 року фактично сплачений 30.05.2008 року 543,88 грн., 01.07.2008 року 479,12 грн.;

земельний податок за серпень 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 02.10.2006 року фактично сплачений 01.07.2008 року 346,06 грн., 30.07.2008 року 676,94 грн.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем 29.09.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0005581501/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3580,53 грн. (а.с.75). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 01.10.2008 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 567692.

ДПІ в Красногвардійському районі АР Крим 12.01.2009 року на адресу позивача було направлено запрошення № 40/15-03 на проведення невиїзної документальної перевірки, яке отримане останнім 15.01.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 6664434 (а.с.76).

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати земельного податку РП «Джанкойське міжрайпаливо» за період з 31.10.2006 року по 26.01.2008 року було складено акт від 29.01.2009 року № 110/15-03/01884567 (а.с.77), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у несвоєчасній сплаті узгодженого податкового зобовязання з земельного податку, а саме:

земельний податок за вересень 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 31.10.2006 року, фактично сплачений 30.07.2008 року 144,12 грн., 29.08.2008 року 817,08 грн., 29.09.2008 61,82 грн.;

земельний податок за жовтень 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 01.12.2006 року фактично сплачений 29.09.2008 року 751,40 грн., 30.10.2008 року 271,60 грн.;

земельний податок за листопад 2006 року у розмірі 1023,00 грн., граничний строк сплати якого настав 05.01.2007 року фактично сплачений 30.10.2008 року 544,98 грн., 27.11.2008 року 478,02 грн.;

земельний податок за грудень 2006 року у розмірі 1026,98 грн., граничний строк сплати якого настав 31.01.2007 року фактично сплачений 27.11.2008 року 335,12 грн., 26.12.2008 року 691,88 грн.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем 02.02.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000391501/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2048,01 грн. (а.с.79). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 05.02.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 665244.

Судом було перевірено правомірність та правове обґрунтування застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку передбачені Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач у судовому засіданні наполягав на тому, що ним податкові зобовязання з земельного податку за листопад та грудень 2005 року, 2006 рік були сплачені своєчасно.

На підтвердження цього позивачем суду були представлені відповідні платіжні доручення (а.с.21-33):

№ 164 від 30.11.2005 року на суму 102,00 грн. за призначенням платежу: податок на землю за листопад 2005 року;

№ 14 від 30.12.2005 року на суму 900,00 грн. за призначенням платежу: податок на землю за грудень 2005 року;

№ 15 від 30.12.2005 року на суму 102,00 грн. за призначенням платежу: податок на землю за грудень 2005 року;

№ 15 від 31.01.2006 року на суму 168,00 грн. за призначенням платежу: податок за землю за січень 2006 року;

№ 72 від 31.01.2006 року на суму 856,00 грн. за призначенням платежу: податок за землю за січень 2006 року;

№ 273 від 31.05.2006 року на суму 856,00 грн. за призначенням платежу: податок за землю за травень 2006 року;

№ 274 від 31.05.2006 року на суму 168,00 грн. за призначенням платежу: податок за землю за травень 2006 року;

№ 336 від 30.06.2006 року на суму 168,00 грн. за призначенням платежу: податок за землю за червень 2006 року;

№ 337 від 30.06.2006 року на суму 856,00 грн. за призначенням платежу: податок за землю за травень 2006 року;

№ 397 від 28.07.2006 року на суму 856,00 грн. за призначенням платежу: податок за землю за липень 2006 року;

№ 398 від 28.07.2006 року на суму 168,00 грн. за призначенням платежу: податок за землю за липень 2006 року;

Що стосується наданих позивачем платіжних доручень № 128 від 20.08.2007 року на суму 500,00 грн. за призначенням платежу: податок за землю за 2006 рік та № 109 від 27.07.2007 року на суму 500,00 грн. за призначенням платежу: податок за землю за 2006 рік, то суд не приймає їх до уваги як такі, що належним чином підтверджують сплату земельного податку за лютий 2006 року, як на цьому наполягав позивач. Оскільки у вказаних платіжних документах у призначенні платежу не визначено за який конкретно звітний період 2006 року проводиться сплата.

На вказаних вище платіжних дорученнях проставлена відмітка АКБ «Правексбанк» про проведення банківської операції.

Враховуючи призначення платежу та суми земельного податку, сплачені відповідно до перелічених вище платіжних доручень, судом встановлено, що позивач має заборгованість з земельного податку:

- за листопад 2005 року у розмірі 826,00 грн.;

- за лютий 2006 року у розмірі 1023,00 грн.,

- за березень 2006 року у розмірі 1023,00 грн.;

- за квітень 2006 року у розмірі 1023,00 грн.;

- за серпень 2006 року у розмірі 1023,00 грн.;

- за вересень 2006 року у розмірі 1023,00 грн.;

- за жовтень 2006 року у розмірі 1023,00 грн.;

- за листопад 2006 року у розмірі 1023,00 грн.;

- за грудень 2006 року у розмірі 355,76 грн.

Позивач не заперечував проти цього факту та визнав наявну за ним суму заборгованості з земельного податку за 2005-2006 роки у загальній сумі 8319,99 грн.

У своєму запереченні відповідач зазначив про те, що кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень: № 164 від 30.11.2005 року, № 14 від 30.12.2005 року,

№ 15 від 30.12.2005 року, № 15 від 31.01.2006 року, № 72 від 31.01.2006 року, № 273 від 31.05.2006 року, № 274 від 31.05.2006 року, № 336 від 30.06.2006 року, № 337 від 30.06.2006 року, № 397 від 28.07.2006 року, № 398 від 28.07.2006 року, № 128 від 20.08.2007 року, № 109 від 27.07.2007 року, були перераховані в рахунок погашення в порядку календарної черговості попередньої заборгованості позивача, що є правомірним відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Що стосується заборгованості позивача з земельного податку за листопад-грудень 2005 року та 2006 рік, то відповідач зазначив про те, що дана заборгованість погашена позивачем несвоєчасно та відбулась шляхом зарахування сум, сплачених відповідно до платіжних документів (а.с.127-144):

№ 109 від 27.07.2007 року за листопад 2005 року;

№ 123 від 30.08.2007 року за листопад та грудень 2005 року;

№ 153 від 28.09.2007 року за грудень 2005 року та січень 2006 року;

№ 160 від 29.10.2007 року за січень 2006 року;

№ 182 від 27.11.2007 року за січень, лютий 2006 року;

№ 196 від 28.12.2007 року за лютий, березень 2006 року;

№ 14 від 30.01.2008 року за березень, квітень 2006 року;

№ 36 від 29.02.2008 року за квітень, травень 2006 року;

№ 56 від 28.03.2008 року за травень 2006 року;

від 23.04.2008 року травень, червень 2006 року;

№ 335620 від 30.05.2008 року за червень, липень 2006 року;

№ 287 від 27.06.2008 року за липень 2006 року;

№ 336112 від 30.07.2008 року за серпень-вересень 2006 року;

№ 336319 від 29.08.2008 року за вересень 2006 року;

№ 336487 від 29.09.2008 року за вересень, жовтень 2006 року;

№ 336667 від 30.10.2008 року за жовтень, листопад 2006 року;

№ 336853 від 27.11.2008 року за листопад, грудень 2006 року;

№ 5 від 25.12.2008 року за грудень 2006 року.

Позивач у судовому засіданні зазначив про неправомірність зміни відповідачем призначення платежу, вказаного у платіжним документах. Суд погоджується з думкою позивача з цього питання, враховуючи наступне.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

За наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Таким чином, враховуючи призначення платежу, зазначеного у наданих позивачем платіжних дорученнях, суд дійшов висновку, що узгоджені податкові зобовязання з земельного податку за листопад-грудень 2005 року та 2006 рік сплачені позивачем своєчасно та у повному обсязі за виключенням зобовязань з земельного податку за листопад 2005 року, лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень,листопад та грудень 2006 року.

Відтак, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно неправомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем у судовому засіданні також було зазначено про порушення позивачем ст. 99 КАС України щодо строку подання адміністративного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються позивачем, були прийняті 29.09.2007 року, 23.10.2007 року, 20.12.2007 року та 02.02.2009 року, адміністративний же позов до суду наданий лише 17.03.2010 року, тобто з порушенням строку, встановленого КАС України.

Згідно з ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (яка діяла на момент звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проте, суд зазначає, що у ч. 3 ст. 99 КАС України зроблено зауваження про те, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, суд звертає увагу, що спеціальним законом, яким, визначено, у тому числі процедуру оскарження дій та рішень органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з п.п. 5.2.5 п.5 ст. 5 цього Закону, передбачено, що платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності.

При цьому податковим зобовязання згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. До складу податкового зобовязання відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону включаються також штрафні санкції за їх наявності, узгоджені в установленому законом порядку.

Таким чином, нараховані позивачу штрафні санкції є податковим зобовязанням та на строки їх оскарження поширюється дія п.п. 5.2.5 п.5 ст. 5 цього Закону.

В свою чергу, строки давності визначені ст. 15 Закону і становлять 1095 днів.

Таким чином, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання визначається на підставі норм ст. 5 та ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і становить 1095 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення.

Враховуючи зазначене вище, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо порушення позивачем строку для звернення до адміністративного суду.

Таким чином, суд вважає податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим № 0003021501/0 від 23.10.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 930,02 грн.; № 0004391501/0 від 20.12.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 511,51 грн.;

№ 0005581501/0 від 29.09.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3080,53 грн.; № 0000391501/0 від 02.02.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2048,01 грн. такими, що прийняті протиправно, у звязку з чим підлягають скасуванню.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 06.12.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 160-16,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі АР Крим:

№ 0003021501/0 від 23.10.2007 року про застосування до Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 930,02 грн.;

№ 0004391501/0 від 20.12.2007 року про застосування до Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 511,51 грн.;

№ 0005581501/0 від 29.09.2007 року про застосування до Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3080,53 грн.;

№ 0000391501/0 від 02.02.2009 року про застосування до Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2048,01 грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Котарева Г.М.