Рішення № 12606283, 30.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2010 р.Справа № 21/1671-10 За позовом Першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах міністерство палива та енергетики України в особі виробничого об’єднання Хмельницькі теплові мережі м. Хмельницький

до Закритого акціонерного товариства "Октант" м. Хмельницький

про стягнення 425158,78 грн. - основного боргу, 20227,29 грн. - пені, 3% річних - 12002,40 грн., інфляційних - 29510,97 грн.

                                                            Суддя К.М.Огороднік

Представники сторін:

Від позивача: Рудюк В.Д. - за довіреністю від 01.11.2010 року;

Бейлик М.Б. - за довіреністю від 21.04.2010 року.

Від відповідача: Безрука Т.Л. - за довіреністю від 10.03.2010 року № 94;

За участю від прокуратури: Шкадько В.В. - прокурор відділу облпрокуратури.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Суть спору: Прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі" м. Хмельницький до Закритого акціонерного товариства "Октант", м. Хмельницький про стягнення 425258,78 грн. заборгованості за отриманий природний газ.

В судовому засіданні 13.10.2010 року представником прокуратури було подано клопотання про збільшення позовних вимог та стягнення з ЗАТ "Октант" 425158,78 грн. - основного боргу за договорами на постачання природного газу, 20227,29 грн. - пені, 12002,40 грн. - 3% річних та 29510, 97 - інфляційних. Оскільки збільшення розміру позовних вимог відповідало вимогам ГПК України, не суперечило законодавству, не порушувало чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, воно господарським судом було прийнято.

Повноважний представник позивача та прокурор в судове засідання з’явилися, наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач згідно наданого відзиву на позов на наданих в судовому засіданні заперечень проти позову заперечує, посилаючись при цьому на ті обставини, що згідно наказу Господарського суду № 18/100 виданий 06.03.2009 року було стягнуто з відповідача 139806,34 грн., на підставі якого 30.04.2009 року було відкрите виконавче провадження. Зазначає, що державний виконавець після отримання виконавчого документа відкриває виконавче провадження, надсилає боржникові постанову про відкриття провадження і надає строк для добровільного виконання, який за законом не може перевищувати семи днів. Якщо за цей час борг не сплачено, державний виконавець виносить постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, сума якого становить 10% від фактично стягнутої суми , має право розпочинати вживати заходи примусового стягнення та проводить відповідні дії по виконанню рішення суду, що і було зроблено виконавцем на виконання цього рішення суду. Відповідач на виконання умов договору про постачання газу здійснював поточні платежі з 2009 року на загальну суму 101813,29 грн., натомість позивач їх зарахував на виконання рішення суду по справі №18/100. Зазначає, що у свою чергу, чинне законодавство України не містить положень, які надавали б позивачеві право на власний розсуд здійснювати дії з виконання рішення суду про стягнення коштів (яке на час виникнення спірних правовідносин за відсутності його добровільного виконання з боку відповідача згідно з статтею 115 ГПК України підлягало виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"). Таким чином відповідач вважає, що враховуючи вище зазначене що зарахування поточних платежів відповідача з оплати поточних зобов'язань за одержаний газ, в тому числі й зарахування коштів сплачених відповідачем за вищевказаним рішенням суду, а також дії щодо нарахування штрафних санкцій та пені за порушення строків сплати боргу в частині поточних платежів є незаконними та такими, що порушують права відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Проведеною прокуратурою Хмельницької області перевіркою встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання природного газу № 95-06/08-166-ТЕ-34 від 25.03.2008 року з додатковими угодами.

За умовами пункту 2.1 Договору № 95-06/08-166-ТЕ-З4 від 25.03.2008 року та вказаних додаткових угод відповідачу поставлено природний газ з грудня 2008 по вересень 2010 року в обсягах визначених договорами, про що відповідно до вимог п.3.3 договору між сторонами складено актами приймання-передачі природного газу.

Згідно пункту 6.1. договору оплата за отриманий газ проводиться грошовими коштами в наступному порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановими платежами, по 33% від вартості запланованих місячних обсягів, до 20-го та 30-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично та про транспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання - передачі газу до 8 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Крім цього, між сторонами укладено договір про надання послуг підприємствам - споживачам природного газу № 95п від 01.07.2006 року з додатковими угодами. Згідно п. 2.2. вказаного договору про надання послуг, відповідач зобов'язується оплачувати послуги Виробничого об'єднання в розмірі 8% від вартості спожитого газу.

В порушення умов вказаних договорів відповідач розрахунки належним чином не провів, та на даний час за ним рахується заборгованість за період грудня 2008 року по вересень 2010 року за договором по постачанню природного газу в сумі 425158,78 гривень, в тому числі заборгованість за договором про надання послуг підприємствам - споживачам природного газу за вказаний період в загальній сумі - 31511,75 гривень.

Згідно поданого прокурором та прийнятого судом збільшення позовних вимог прокурор в інтересах позивача просить суд стягнути з відповідача 425158,78 грн. - основного боргу за договорами на постачання природного газу, 20227,29 грн. - пені, 12002,40 грн. - 3% річних та 29510, 97 - інфляційних.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Пунктом 3 ст. 3 ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.ст. 11, 509 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплатити кошти.

Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.п. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 425158,78 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором на постачання природного газу № 95-06/08-166-ТЕ-34 від 25.03.2008 року з додатковими угодами, договором про надання послуг підприємствам - споживачам природного газу № 95п від 01.07.2006 року з додатковими угодами, актами приймання-передачі природного газу з грудня 2008 року по вересень 2010 року, належним розрахунком заборгованості за договорами тощо. Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

Згідно ст. 230 ГК України передбачає обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов’язання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, сторонами в договорі № 95-06/08-166-ТЕ-34 від 25.03.2008 року на постачання природного газу передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 7.2. договору).

З'ясуванням матеріалів справи судом встановлено, що відповідач прострочив оплату природнього газу згідно умов договору № 95-06/08-166-ТЕ-34 від 25.03.2008 року на постачання природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Через несвоєчасне виконання зобов’язань позивач нарахував відповідачу пеню за порушення термінів проведення розрахунків за період з вересня 2009 року по липень 2010 року в сумі 20227,29 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивач також правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 29510,97 грн., які підлягають стягненню із відповідача за період з грудня 2008 року по липень 2010 року, а також 3% річних за аналогічний період в сумі 12002,40 грн.

Доводи відповідача про необґрунтованість зарахування коштів сплачених за природний газ, що були сплачені з грудня 2008 року по лютий 2009 року за минулий період посилаючись на Додаткову угоду № 8 судом до уваги не приймаються, з підстав того, що відповідно до Додаткової угоди № 8, було призупинено дію пункту 6.4 Договору на постачання природного газу, на період дії самої Додаткової угоди, а саме з 01.05.2009 року по 30.09.2009 року. Проплати в даний період відповідачем взагалі не проводились, тому твердження відповідача щодо неправильності зарахування коштів сплачених за природний газ з грудня 2008 року по лютий 2009 року, як такі, що не зараховуються в рахунок боргу за минулий період не обгрунтовані. Крім того, нарахування індексу інфляції, штрафних санкцій, 3-х % річних здійснено на підставі укладеного між сторонами договору із відповідними додатками. Тому нарахування здійсненні на суму заборгованості є правомірними і такими, що підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень.

Виходячи із вищенаведеного, позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню в сумі 486899,44 грн., з яких 425158,78 грн. - основного боргу за договорами на постачання природного газу, 20227,29 грн. - пені, 12002,40 грн. - 3% річних та 29510, 97 - інфляційних.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 230, 231, 232, 193 Господарського кодексу України ст.ст. 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Октант” м. Хмельницький (вул. Свободи, 36 к. 907, код ЄДРПОУ 30145299) на користь Виробничого об'єднання „Хмельницькі теплові мережі” м. Хмельницький (вул. Водопровідна, 75, код ЄДРПОУ 22767096) 425158,78 грн. (чотириста двадцять п’ять тисяч сто п’ятдесят вісім грн. 78 коп.) основної заборгованості, 20227,29 грн. (двадцять тисяч двісті двадцять сім гривень 29 копійок) - пені, 12002,40 грн. (дванадцять тисяч дві гривень 40 копійок) - 3% річних та 29510,97 грн. (двадцять дев’ять тисяч п’ятсот десять гривень 97 копійок) інфляційних.

Видати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Октант” м. Хмельницький (вул. Свободи, 36 к. 703, код ЄДРПОУ 30145299) в дохід Державного бюджету України на розрахунковий рахунок 31112095700002, код 815013, ЗКПО 23565225, отримувач коштів - УДК м. Хмельницький, банк отримувача - ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито у розмірі 4868,99 грн. (чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень 99 коп.) та в дохід Державного бюджету України на рахунок 31211264700002, банк ГУ ДКУ у Хмельницькій області, отримувач - УДК м. Хмельницький, МФО 815013, ЄДРПОУ 23565225, код бюджетної класифікації –22050003, символ звітності банку 264) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Рішення оформлене та підписане 01.12.2010 року.

Віддрук. 4 прим.:

1-в матеріали справи

2-позивачу

3-відповідачу

4- Прокуратурі Хмельницької області