Рішення № 12606155, 29.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р.Справа № 25/135-10-4228 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо"

до відповідачів: 1. Державного підприємства „Одеська залізниця”

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокресурс”

про стягнення 7499, 80 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача ДП „Одеська залізниця": Яцук Є.В., довіреність № 35 від 04.01.2010р.; Гордієнко М.В., довіреність № 67 від 04.01.2010р.;

Від відповідача ТОВ „Востокресурс”: не з’явився

В судовому засіданні 29.11.2010р. приймали участь представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача ДП „Одеська залізниця": Гордієнко М.В., довіреність № 67 від 04.01.2010р.

Від відповідача ТОВ „Востокресурс”: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокресурс” на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” вартості нестачі вугілля в сумі 7499,80 грн.

Відкрите акціонерне товариство „ Вінницяоблпаливо” звернулось до суду з позовом до Державного підприємства „Одеська залізниця", Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокресурс” про стягнення 7499,80 грн. вартості нестачі вугілля.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що з прибуттям вагону № 60337862 на станцію Знам’янка Одеської залізниці було виявлено нестачу вантажу у зазначеному вагоні, вартість якої розрахована позивачем в розмірі 7499,80 грн. (з ПДВ), відповідальність за яку, останній просить суд, покласти на відправника ТОВ „Востокресурс” та ДП „Одеська залізниця” та стягнути з них вартість нестачі вантажу в сумі 7499,80 грн. (з ПДВ).

Супровідним листом від 18.10.2010р. за вх. № 27799 позивач направив до суду витребувані документи.

18.10.2010р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача про розгляд даної справи без участі представника ВАТ „Вінницяоблпаливо”, яке судом задоволене.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця”, заявлений позивачем позов не визнає, надало суду відзив на позов від 18.10.10р. за вх.№27793, згідно якого зазначає, що нестача вантажу виникла внаслідок технічної несправності вагону, і вантажовідправник повинен був відмовитися від його використання або вжити заходів для усунення його несправності, однак цього не зробив, у зв’язку з чим відповідальність за нестачу вантажу в зазначеному вагоні покладається саме на нього.

Відповідач ТОВ „Востокресурс” відзив на позов та витребувані судом документи не надав, свою правову позицію до відома суду не довів, тому справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

30.03.10 р. ВАТ „Вінницяоблпаливо” (Покупець) та ТОВ „Вугільна компанія „Антей” (Постачальник) уклали договір поставки вугілля № 1.57, відповідно до пп. 1.1 якого, Постачальник зобов’язується відвантажити вугілля з якісними показниками, в асортименті та по цінам, визначеним цим Договором, а Покупець зобов’язується прийняти його згідно існуючих нормативних документів та оплатити.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 Договору поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом по рознарядці, термінах та реквізитах, вказаних Покупцем (термін дії рознарядки –15 календарних днів). В разі невиконання поставки вугілля в терміни, вказані в рознарядках, наступне відвантаження погоджується з Покупцем або знімається з обсягів домовленної поставки та за рішенням Покупця. У випадку виявлення нестачі вугілля, Постачальник зобов’язаний надати довідку або рахунок вантажовідправника про кількість та вартість відватаженого вугілля протягом 14 робочих днів з моменту отримання вимоги (претензії) від Покупця. У випадку не представлення цих документів у вказаний термін, вантаж приймається по фактичній кількості, визначеній комерційним актом залізниці по встановленій формі. Якщо в залізничній накладній буде відсутнє посилання на причетність Постачальника до даної відправки, розмір нестачі вугілля відшкодовується Постачальником.

Згідно п.п. 5.1,5.2 Договір вступає в дію з дня його підписання і діє до повного виконання зобов’язань сторонами. За невиконання договірних зобов’язань по діючому договору сторонни несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

08.05.2010р. ТОВ „Востокресурс” відправило зі станції Торез Донецької залізниці на станцію Вапнярка Одеської залізниці 2 вагони з вугіллям Антрацит марки АС у кількості 137900 кг за залізничною накладною № 52258344.

          З прибуттям вагонів на станцію Знам’янка Одеської залізниці у вагоні № 60337862 була виявлена нестача вугілля загальною вагою 11120 кг, у зв’язку з чим, було складено акти загальної форми №13286 від 10.05.2010р., 13289 від 10.05.2010р., акт №273 про технічний стан вагону (контейнеру), комерційний акт серії АА №054863/408/2 від 11.05.10р., де встановлено, що вагон № 60337862, був у технічно несправному стані, щілина третього люку з правої сторони за ходом потягу, наявний зазор між кришкою 3-го вивантажувального люку та поперечною балкою шириною 50 мм, на довжину люку. На момент огляду вагону в парку станції витікання вантажу було відсутнє. Доступ до вантажу відсутній, зазор перекритий дошками та паклею. Навантаження вантажу навалом нижче бортів, наявне воронкоподібне заглиблення над 3-4-5 вивантажувальними люками за ходом потягу, посередені 400 мм довжиною 1600 мм, на всю ширину вагону, глибиною 1200 мм. Коток не застосовувався. Наявне захисне маркування на поверхні вантажу, в місцях заглиблення маркування відсутнє. При комісійному зважуванні потягу встановлено масу брутто 81150 кг, масу нетто 57800 кг, а за перевізним документом маса нетто складає 68920 кг.

          Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

          Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу (п.п.5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542 ).

При цьому, приписами пункту 3.9 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.02 р. передбачено, що коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов’язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п.а ст.111 Статуту залізниць України).

          Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд, дійшов висновку, що відповідальність перед позивачем за нестачу вантажу повинна покладатися як на ТОВ „Востокресурс”, як відправника вантажу, так і на ДП «Одеська залізниця», як перевізника з огляду на наступне.

З комерційного акту, актів загальної форми та акту про технічний стан вагону (контейнеру) вбачається, що відправником було завантажено вугілля марки АС у технічно несправний вагон відкритого типу, технічні недоліки вагону не були прихованими і відправник мав змогу їх побачити при огляді, отже втрата частини вантажу сталася внаслідок технічної несправності самого вагону та оскільки відправник не відмовився від завантаження вантажу у такий вагон, що мало наслідком втрату вантажу в ході слідування потягу до станції призначення, відповідальність за втрату вантажу покладається на нього. Про наявність вини ДП «Одеська залізниця»у виникненні нестачі вантажу свідчать інші обставини, відображені у комерційному акті, зокрема, наявність поглиблення над 3-4-5 вивантажувальними люками довжиною 4000 мм, на всю ширину вагону, глибиною 1200 мм, на поверхні вантажу наявне захисне маркування, але в місцях заглиблення маркування вдсутнє, коток не застосовувався, що свідчить про навмисне вилучення вантажу в процесі перевезення. В свою чергу, ДП «Одеська залізниця»не довела суду належними доказами, що нестача виникла з незалежних від неї причин. Звідси, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу і на ДП «Одеська залізниця», обов’язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ч.2 ст. 114, ч.1 ст. 115 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Зокрема, таким документом може бути договір або контракт купівлі–продажу, специфікація на вантаж, довідка відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписана головним (старшим) бухгалтером.

Згідно рахунку № СФ-0000080 від 08.05.10р. вартість 1 тони Антациту АМ складає 641,67 грн. (без ПДВ).

Згідно платіжного доручення №5654 від 12.05.10р. позивачем було сплачено постачальнику вугілля ТОВ „Вугільна компанія „Антей” 10000,00 грн. за поставку вугілля згідно Договору №1.57 від 30.03.10р.

Антрацит було завантажено в вагон № 60337862 у вологому стані, про що є відмітка у залізничній накладній.

          Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. визначено норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для певних видів вантажів та для всіх інших вантажів встановлено: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах. Оскільки для вугілля норма природних втрат не конкретизована, на нього поширюється встановлена норма втрати для всіх інших вантажів.

Розрахунок вартості недостачі вантажу, наданий позивачем до матеріалів справи, здійснений ним загалом правомірно та обґрунтовано, у зв’язку з чим, суд, приймає його до уваги, однак цей розранок відрізняється від розрахунку суду на 56 коп.

Таким чином, природна втрата вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів складає: 68920 кг х 2% = 1378,40 кг. Отже, нестача вантажу з врахуванням природної втрати складає: 11120 кг –1378,40 кг. = 9741,60 кг. Тоді, вартість нестачі складає: 9741,60 кг (нестача вантажу) х 641,67 грн. (вартість 1 тони вугілля) дорівнює 7500,36 грн. (з ПДВ).

З огляду на те, що з матеріалів справи неможливо встановити, яка частина вантажу була втрачена внаслідок технічної несправності вагону, а яка внаслідок навмисного вилучення під час перевезення, суд, покладає відповідальність в рівній мірі на вантажовідправника та перевізника та розподіляє порівну між ТОВ „Востокресурс” та ДП „Одеська залізниця” вартість нестачі, яка підлягає відшкодуванню позивачу.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги повністю, у зв’язку з чим загальна вартість нестачі вантажу в сумі 7499,80 грн. підлягає стягненню з ТОВ „Востокресурс” та ДП „Одеська залізниця” порівну по 3749,90 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок ТОВ „Востокресурс” та ДП „Одеська залізниця” порівну, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Востокресурс” (86600 Донецька область, м. Торез, пр. Гагаріна, 19, код ЄДРПОУ 32366953) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” (21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе 122, код ЄДРПОУ 01880670) 3749 (три тисячи сімсот сорок дев’ять) грн. 90 коп. вартості нестачі вантажу, 51 (п’ятдесят одна) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012 м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” (21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе 122, код ЄДРПОУ 01880670) 3749 (три тисячи сімсот сорок дев’ять) грн. 90 коп. вартості нестачі вантажу, 51 (п’ятдесят одна) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя

          Повний текст рішення складено 29.11.2010р.