Рішення № 12606154, 29.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2010 р. Справа № 25/142-10-4287 За позовом: Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”

до відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця”

про стягнення 5160, 96 грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: Клочко Н.В., довіреність № 34 від 04.01.2010р.; Гордієнко М.В., довіреність № 67 від 04.01.2010р.

В судовому засіданні 29.11.2010р. приймали участь представники сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: Клочко Н.В., довіреність № 34 від 04.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” вартості нестачі коксу доменного у сумі 5160, 96 грн.

Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „Одеська залізниця” про стягнення 5160,96 грн. вартості нестачі коксу доменного.

В обгрунтування заявленного позову позивач зазначає, що Закритим акціонерним товариством „Макіївкокс” було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Никморсервіс Миколаїв” кокс доменний. З прибуттям потягу на станцію Нижньодніпровськ-Придніпровської залізниці було виявлено нестачу вантажу у вагоні № 53509642 в кількості 1670 кг, у вагоні № 56953540 в кількості 1160 кг. З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд покласти відповідальність за нестачу вантажу на перевізника ДП „Одеська залізниця”, вартість якої розрахована ним в сумі 5160, 96 грн.

22.10.2010р., 09.11.2010р. та 23.11.2010р. на адресу господарського суду Одеської області надійшли клопотання позивача за вх. №№ 28354, 29919, 31350, відповідно до яких, ЗАТ „Макіївкокс” просить суд, з огляду на тяжке економічне положення на підприємстві, розглянути дану справу без участі представника ЗАТ „Макіївкокс”, які судом задоволені.

Відповідач, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзив на позов від 10.11.2010р. за вх. № 30054, відповідно до якого, відмічає що, навантаження вантажу провадилося на підприємстві вантажовідправника засобами і силами останнього, ним же була визначена маса вантажу, без участі представника залізниці. В свою чергу ДП „Одеська залізниця” прийняла зазначений вантаж до перевезення шляхом візуального огляду вагону та вантажу. Ці обставини вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у непожкодженому стані.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

12.08.10р. ЗАТ „Макіївкокс” зі станції Макіївка Донецької залізниці за залізничними накладними №№ 52636937, 52636940 відправило на адресу вантажоодержувача ТОВ „Никморсервіс Миколаїв” групу вагонів з коксом доменним, загальною вагою 438250 кг.

          З прибуттям вагонів №№ 53509642, 56953540 на проміжну станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці було проведено комісійне їх переваження, в результаті чого, виявлено нестачу вантажу, яка зафіксована в актах загальної форми № 2966/Г від 13.08.2010р., № 1032 від 14.08.2010р., № 1031 від 10.08.2010р. комерційних актах АА № 036792/232/63, АА № 036793/233/64 від 14 серпня 2010 року. Так, данні акти містять визначення про те, що у вагоні № 53509642 навантаження вантажу здійснено вище бортів на 300 мм, марковано вапном. Над 3-5 люками наявні поглиблення вантажу довжиною 4,5 м, по всій ширині вагону, глибиною 0,3 м. Маркування на місці заглиблення пошкоджене. Двері цільнометалеві, люки з обох сторін закриті. Протікання вантажу не має. Вагон в технічному відношенні був справний. У вагоні № 56953540 навантаження вантажу здійснено вище бортів на 300 мм, марковано вапном. Зправа за ходом потягу над 5-6 люками наявні поглиблення вантажу довжиною 3 м, шириною 0,5 м, глибиною 0,2 м. Маркування на місці заглиблення пошкоджене. Двері та люки з обох сторін закриті. Протікання вантажу не має. Вагон в технічному відношенні був справний.

Із змісту залізничних накладних №№ 52636937, 52636940 вбачається, що завантаження вагонів №№ 53509642, 56953540 проводилося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вугілля перед відправленням вагону без участі представника залізниці.

Як стверджує позивач вагон № 53509642, прибув на станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці з нестачею вантажу у кількості 1670 кг, а вагон № 56953540 з нестачею у кількості 1160 кг, що і було встановлено комерційними актами, вартість якої позивач визначив згідно Рахунку-фактури № 3207ф від 12.08.10р., де вартість 1 тони коксу доменного складає 2100 грн.

Так, з посиланням на факти виникнення нестачі, встановлені в комерційних актах, на думку позивача, її спричинено з вини ДП „Одеська залізниця”, у зв’язку з чим і просить суд стягнути з останнього вартість втраченого вантажу.

Оцінюючи усі вищенаведені документи в сукупності та в контексті з’ясування фактичних обставин справи, суд, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

          Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

          Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

          Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

          Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

          Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

          Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

З пояснень позивача вбачається, що відправником було завантажено, розміщено і закріплено вантаж згідно з параграфами розділу ТУ Р 2 пар.1-3,5,6,8,9 п. 4.1., 4.3.,4.11.,7.1,7.3,8.2 Технічних умов правильно, однак в процесі його перевезення ДП „Одеська залізниця” не вжило заходів щодо його зберігання, що призвело до нестачі вантажу у розмірі 2048 кг, на яку вказують обставини, відображені у комерційних актах, а саме заглиблення на поверхні вантажу, тобто мала місце крадіжка в процесі перевезення вантажу, оскільки інші докази втрати вантажу в матеріалах справи відсутні.

Отже, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу на ДП „Одеська залізниця”, обов’язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

В підтвердження кількості і вартості відправленого вантажу позивач надав суду рахунок-фактуру № 3207ф від 12.08.2010р., підписаний заступником голови правління ЗАТ „Макіївкокс”, у якому визначена вартість коксу доменного, у розмірі 2100 грн. за 1 тонну продукції.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1 % маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Природна втрата маси вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів у вагоні № 53509642 складає 39100 кг (загальна вага вантажу у вагоні) х 1% = 391 кг. 1670 кг (маса втраченого вантажу) – 391 кг = 1279 кг. Отже, нестача вантажу з врахуванням норми природної втрати маси вантажу складає –1279 кг. Тоді 1279 кг х 2100 грн. = 2865,90 грн.+ ПДВ 537, 18 грн. Вартість нестачі вантажу у вагоні № 53509642 складає 3223,08 грн. (з ПДВ).

Природна втрата маси вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів у вагоні № 56953540 складає: 39100 кг (загальна вага вантажу у вагоні) х 1% = 391 кг. 1160 кг (маса втраченого вантажу) –391 кг = 769 кг. Отже, нестача вантажу з врахуванням норми природної втрати маси вантажу складає –769 кг. Тоді 769 кг х 2100 грн. = 1614,90 грн. +ПДВ 322, 98 грн. Вартість нестачі вантажу у вагоні № 53509642 складає 1937,88 грн. (з ПДВ).

Звідси, вартість всієї нестачі вантажу становить: 3223,08 грн. (вартість нестачі вантажу у вагоні № 53509642) + 1937,88 грн.(вартість нестачі вантажу у вагоні № 56953540) = 5160,96 грн.

За таких обставин, суд повністю задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ДП „Одеська залізниця” вартості нестачі вантажу в сумі 5160, 96 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв’язку з чим з ДП „Одеська залізниця” на користь ЗАТ „Макіївкокс” підлягає стягненню вартість нестачі вантажу в сумі 5160,96 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок ДП „Одеська залізниця”.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з ДП „Одеська залізниця” (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1, код ЄДРПОУ 32598706) 5160 (п’ять тисяч сто шістдесят) грн. 96 коп. вартості нестачі, 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя

Повний текст складено 29.11.2010р.