Рішення № 126058587, 27.02.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7153/24

пр. № 2/759/390/25

27 лютого 2025 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судового засідання Вінцковської О.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просила визначити їй додатковий тримісячний строк для прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві померла ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, що складається з квартири АДРЕСА_1 , в якій остання була зареєстрована та проживала. На випадок смерті ОСОБА_2 02.06.2011 року склала заповіт, відповідно до якого всі її рухоме та нерухоме майно заповіла своєму онуку ОСОБА_3 . 12.09.2014 року ОСОБА_3 пише заяву до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Вона заяву щодо прийняття спадщини після смерті бабусі не писала, оскільки ОСОБА_2 зробила останнє своє розпорядження на користь онука - її брата ОСОБА_3 . Однак, ОСОБА_3 не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Тому, 03.02.2020 року ОСОБА_1 написала заяву до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори по отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак заява була складена поза межами строку для прийняття спадщини. Зважаючи, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 шестимісячний строк для прийняття спадщини після нього спливає 23.01.2020 року, а заява подана 03.02.2020 року, тобто пропущено 14 днів, що є досить незначним пропуском. Отже, вважає, що існували обставини, що не дозволили ій звернутись до нотаріуса та прийняти спадщину за законом в строк передбачений чинним законодавством України після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_4 прийняв спадщину але її не оформив, а квартира все ще належить ОСОБА_2 . Тому, вона звернулась до суду з заявою про визнання додатково строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Процесуальні дії

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с.30-31).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 10.04.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано докази у справі (а.с.33).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2024 року витребувано докази у справі (а.с.118-119).

24.05.2024 року до суду від представника Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому просять, зважаючи на докази в матеріалах справив ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства (а.с. 68-70).

Позивач в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву, у якій просила провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення суду не заперечує (а.с. 149-151).

Київська міська рада, Дванадцята Київська державна нотаріальна контора у судове засідання своїх представників не направили, просили розглядати справу за відсутності їх представників (а.с. 42, 69).

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що згідно довідки Філії №801 КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва від 16.03.2011 року, яка видана ОСОБА_2 вона дійсно прописана і проживає у АДРЕСА_2 (а.с 16).

02.06.2011 року ОСОБА_2 складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є. за реєстровим № 3916, відповідно до якого все її рухоме та нерухоме майно вона заповіла своєму онукові - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві 14.03.2014 року видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с. 8).

12.09.2014 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріусом Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є. з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_2 (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 , виданим Святошинським районним у місті Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 24.09.2019 року (а.с. 15).

Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою 07.02.2020 року була заведена спадкова справа № 169/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 132-147). Остання заведена за заявою ОСОБА_1 від 03.02.2014 року про прийняття спадщини після смерті бабусі та про видачу свідоцтва про право на спадщину на все рухоме та нерухоме майно, що залишилось після смерті

Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою 12.02.2020 року була заведена спадкова справа № 191/2020 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 23).

23.09.2019 року Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 191/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Остання заведена за претензією кредитора ПАТ «Приватбанк» № SAMDNWFC00048893706 від 22.01.2020 року (а.с. 43-67).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування після померлоїї баби, у зв`язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

За змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Згідно зі змістом інформаційного листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 663/2151/17 та інших.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Однак суду не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивачем після ОСОБА_2 в період з моменту відкриття спадщини.

Посилання позивача на прийняття ОСОБА_3 спадщини після бабусі ОСОБА_2 також не підтверджені належними та допустимими доказами.

Як убачається з матеріалів справи спадкова справа після ОСОБА_2 була заведена у 2020 році за заяваю ОСОБА_1 . Будь - яких доказів заведення спадкової справи після ОСОБА_2 за заявою ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру №59336101 інформація щодо відкриття спадкової справи після ОСОБА_2 станом на 07.02.2020 року відсутня (а.с.134).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності та взаємозв`язку достатніми доказами позовні вимоги, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, доводи позивача не ґрунтуються на безспірних доказах, що містяться у справі та нормах чинного законодавства, тому суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними та дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для прийняття спадщини залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 228833141, адреса: м.Київ, вул. Хрещатик, 36.

Третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02883185, адреса: м.Київ, вул. Г.Юри, 9.

Повний текст рішення виготовлено 05.03.2025.

Суддя Ю.О. Твердохліб