Постанова № 126058296, 20.03.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2402/25

Провадження №: 3/755/1389/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. за участю прокурора Сказко Р.І. особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України, Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 196 від 05.02.2025 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України (далі- ІПР НААН), будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог частини першої статті 45 Закону України « Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого періоду на 2024 рік до 01 квітня 2024 року, а саме: 20.01.2025 року о 15:24 подав щорічну декларацію, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік, шляхом заповнення електронної форми через мережу інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, пояснив, що в березні 2024року через офіційний сайт НАЗК заповнював форму декларації за 2023 рік та подавав її на затвердження. У зв`язку з похилим віком, важкістю користування комп`ютерною технікою без сторонньої допомоги та необізнаності у технічній складовій процесу заповнення та подання декларації, головний бухгалтер ІПР НААН ОСОБА_2 допомагала йому у заповненні даної декларації. Відповідно після заповнення декларації вважав що вона подана. Крім того зазначив, що став суб`єктом декларування лише у 2024 році і раніше не мав жодного досвіду заповнення декларації, а декларація за 2023 рік була подана повторно 20.01.2025 року лише після того, як йому повідомили з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про те, що відсутня декларація за 2023 рік. В подальшому будуть дані помилки враховані, щиро розкаявся.

Прокурор в судовому засіданні долучив письмовий висновок в порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП, вважає що вина ОСОБА_1 повністю доведена зібраними доказами.

Заслухавши пояснення особи, шо притягається до адміністративної відповідальності, прокурора дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Згідно із ч. 1ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови не своєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Законів України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) від 06.10.2010 року N° 1-27/2010, Судом серед іншого проведена думка, що корупційна діяльність безпосередньо пов?язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов?язків. Зазначене може прирівнюватися до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприяння відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховуванням, розкраданням чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищую законні доходи особи і яке вона не може раціонально обґрунтувати, тощо.

Тобто, ключовою метою декларування доходів та майна публічних посадових осіб є безумовно запобігання незаконному збагаченню або врегулювання конфлікту інтересів. У даному випадку незаконне збагачення не у кримінально правовому аспекті, а як дії посадової особи, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Незаконне збагачення передбачає значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати.

У даному випадку, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, яка зобов`язана відповідно до вимог Закону декларувати свої доходи і статки, не ухилився від декларування, не бажав приховати свої доходи і майно, а допустив помилку через похилий вік, та важкістю користуванням комп`ютерною технікою. Є очевидним, що у даному випадку мова може йти лише про відсутність спеціальних знань у особи, та певного порядку поведінки, яка передбачає сумлінне ставлення до виконання всіх Законів, нормативних актів та загальновідомих правил.

Обставини правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджуються зібраними в порядку ст.251 КУпАП доказами, а саме: протоколами № 196 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 05.02.2025 року, поясненнями ОСОБА_1 , запитом до ІПР НААН України, відповіддю ІПР НААН України від 20.01.2025, відповіддю Національного агенства з питань запобігання корупції від 23.01.2025р., поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями ОСОБА_2 , та визнанням вини ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Прострочення подання декларації складає лічені дні.

Малозначним є правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень, пов`язаних з корупцією, обставини, за яких було вчинене дане правопорушення, зокрема те, що його діями не завдано збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам, відсутністю обставин, що обтяжують відповідальність, дані про особу, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі і за корупційні правопорушення, визнанням вини, також суд враховує, що наміру приховувати свій майновий стан ОСОБА_1 не мав, у вчиненому щиро розкаявся, із врахуванням встановленого, суд в даному випадку вважає доцільним, згідно ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.172-6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 172-6, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя