Рішення № 126057439, 18.03.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

712/14271/23

2/712/192/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 03 січня 2020 року меж ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики №8664466, який підписаний електронним підписом позичальника. Згідно умов договору відповідач отримала кредит в розмірі 5 000 гривень строком на 30 днів; процентна ставка 1,60% (фіксована).

Умови кредитного договір позики №8664466 виконані ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» належним чином і в повному обсязі, що підтверджується листом ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" № 14/07-2023-9 від 14 липня 2023 року та листом № 14/07/23-1 від 14 липня 2023 року.

Відповідачем умови договору позики №8664466, укладеного між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 не виконані і отримані в позику грошові кошти до цього часу не повернуті.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань у відповідачем виникла заборгованість перед ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» за договором позики №8664466, яку відповідачем до цього часу не погашено.

03 квітня 2017 року між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 03042017.

Відповідно до п. 2.1 договору факторингу первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору право вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти.

Пунктом 4.1 договору факторингу визначено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі згідно додатку № 3 до цього договору.

11 червня 2020 року сторонами за договором факторингу був підписаний реєстр прав вимоги № 103, згідно якого право вимоги за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року, укладеним між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , перейшло до позивача.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року станом на 11 червня 2020 року заборгованість відповідача становила 9 900 гривень 00 копійок, у тому числі: 5 000 гривень - заборгованість за основним боргом; 2 400 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 2 500 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами на несплачену позику.

Крім того, в зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань позивачем нараховано відповідачу 1 478 гривень 12 копійок інфляційних та 3 % річних в розмірі 506 гривень 90 копійок.

Заборгованість за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року укладеним між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , відповідачем цього часу не погашена.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2024 року відкрито провадження в цивільній справі та призначено судове засідання.

03 червня 2024 року від представника відповідача - адвоката Руднічук Д.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог зазначає, що матеріали позовної заяви не містять доказів заборгованості відповідача перед позивачем.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав.

Представник відповідача та відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили в зв`язку з їх необгрунтованістю та безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

03 січня 2020 року між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики №8664466, який підписаний електронним підписом позичальника. Згідно умов договору відповідач отримала кредит в розмірі 5 000 гривень строком на 30 днів; процентна ставка 1,60% (фіксована).

Умови кредитного договір позики №8664466 виконані ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» належним чином і в повному обсязі.

Відповідачем умови договору позики №8664466, укладеного між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 не виконані і отримані в позику грошові кошти до цього часу не повернуті.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань у відповідачем виникла заборгованість перед ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» за договором позики №8664466, яку відповідачем до цього часу не погашено.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що станом на 11 червня 2020 року заборгованість відповідача за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року становила 9 900 гривень 00 копійок, у тому числі: 5 000 гривень - заборгованість за основним боргом; 2 400 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 2 500 гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами на несплачену позику.

Доказів повернення відповідачем отриманих за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року грошових коштів матеріали справи не містять і позивачем суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань позивачем нараховано відповідачу 1 478 гривень 12 копійок інфляційних та 3 % річних в розмірі 506 гривень 90 копійок.

03 квітня 2017 року між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 03042017.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).

Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що підставою звернення позивача з вказаним позовом про стягнення заборгованості з відповідача за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року, є договір факторингу № 03042017, укладений 03 квітня 2017 року, тобто майже на три роки раніше укладення договору позики №8664466 від 03 січня 2020 року.

Тобто, позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними, допустимими доказами наявність підстав для звернення останнього до відповідача з грошовими вимогами в тому числі з вимогами, які виникнуть в майбутньому, за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року, на підставі договору факторингу № 03042017, укладеного 03 квітня 2017 року, тобто ще за три роки до укладення відповідачем спірного договору позики №8664466 від 03 січня 2020 року.

За вказаних обставин вимога до відповідача за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року не могла бути включеною до реєстру боржників, право вимоги до яких було передано за плату позивачу як новому кредитору, оскільки договору позики №8664466 від 03січня 2020 року в 2017 році на момент укладення договору факторингу № 03042017, який був укладений в 2017 році, ще взагалі не існувало. На підставі не існуючого договору не могло бути передано і не може існувати право вимоги, а також не може виникати в майбутньому право вимоги на підставі неіснуючого договору.

Крім того, згідно п.8.2 договору факторингу № 03042017 від 03 квітня 2017 року строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2017 року, тобто всі доповнення, зміни, додаткові угоди цього договору могли бути внесені до 31 грудня 2017 року.

Разом з тим, доказів внесення до 31 грудня 2017 року змін до договору факторингу № 03042017 від 03 квітня 2017 року щодо строку дії вказаного договору матеріали позовної заяви не містять і позивачем суду не надано, а тому строк дії договору факторингу № 03042017 від 03 квітня 2017, укладений між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» та позивачем, закінчився 31 грудня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказів укладення будь-яких правочинів (договорів, угод тощо) між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем станом на 03 квітня 2017 року та доказів наявності невиконаних договірних зобов`язань у відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» станом на 03 квітня 2017 року і в період до 31 грудня 2017 року матеріали справи не містять і позивачем суду не надано.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи позивача про передачу останньому права вимоги до відповідача за договором позики не підтверджені належними , достатніми, достовірними, допустимими доказами.

Так, до позовної заяви позивачем додано копію витягу з реєстру прав вимог № 103 від 11 червня 2023 року до договору факторингу № 3042017 від 03.04.2017 року, який підписаний лише позивачем і взагалі не підписаний ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та не скріплений печаткою ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів

Сама по собі копія витягу з реєстру боржників до договорів факторингу та розрахунки заборгованості, складеного та підписаного одноособово позивачем, не є належним та достатнім доказом переходу права вимоги від ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги з відповідача ОСОБА_1 за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року на підставі договору факторингу № 3042017, який, крім того, був укладений між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позивачем в 2017 році, тобто за три роки до дати укладення відповідачем договору позики з ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів».

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим, положення ч. 1 ст.203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст.512, ст.514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Згідно правового висновку верховного Суду в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17, для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності. Тобто, на момент відступлення права вимоги, необхідною умовою є існування можливості заявити в майбутньому таку вимогу (існування кредитного договору тощо).

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення позивачем факту виконання ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» зобов`язань за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року, укладеним між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , а також наявності заборгованості у відповідача перед ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» за вказаним договором позики не є належним, достатнім доказом наявності заборгованості у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем - ТОВ « ФК «Профіт Капітал».

Позивачем не доведено належними, достатніми, допустимими, достовірними доказами факт переходу до нього права вимоги до відповідача за договором позики від 03 січня 2020 року №8664466, укладеним між ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. (ч.2 ст. 83 ЦПК України).

Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними, допустимим доказами виникнення у відповідача зобов`язань перед позивачем за договором позики №8664466 від 03 січня 2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів».

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 629, 634, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, згідно Закону України «Про споживче кредитування», керуючись ст. ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 21 березня 2025 року.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно - Лугова, буд, 8, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України 39992082;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О.М. Борєйко