Рішення № 12605719, 29.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.10                                                                                 Справа № 6/296

За позовом          

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”,

м. Луганськ

до Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60, с. Лозовський Слов'яносербського району Луганської області

про стягнення 225 165 грн. 93 коп.

Суддя Василенко Т.А.

в присутності представників сторін:

від позивача –Багрівський А.А., дов. № 354 від 03.02.10;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в :

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 225165 грн. 93 коп., в тому числі: заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 183 864 грн. 31 коп., інфляційні нарахування у сумі 18 471 грн. 67 коп., 3% річних у сумі 7 457 грн. 27 коп., пеня у сумі 15 372 грн. 68 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання двічі не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення, про що свідчить повідомлення про вручення ухвал господарського суду Луганської області від 29.10.10 і 19.11.10.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

01.04.02 між сторонами у справі укладено договір № 49 про постачання електричної енергії, який було переукладено 13.02.09 за № 49 та продовжено строк дії до 31.12.10.

Згідно вказаних договорів позивач протягом 2008 –2010 років постачав відповідачу електричну енергію, яку останній сплачував не в повному обсязі та не у визначені договорами строки.

Так, за розрахунком позивача за період червень 2008 року –липень 2010 року відповідачу надано послуг з активної електроенергії на загальну суму 694591 грн. 92 коп., які оплачені частково, у зв’язку з чим залишилась заборгованість у сумі 183864 грн. 31 коп., яку останній просить стягнути на свою користь.

Крім цього, до стягнення заявлені інфляційні нарахування у сумі 18471 грн. 67 коп., 3% річних у сумі 7 457 грн. 27 коп., пеня у сумі 15 372 грн. 68 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини сторін встановлені відповідними договорами та регулюються Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією та іншими.

Так, між ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” (позивач у справі) та Слов'яносербської виправної колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області № 60 (відповідач у справі) був укладений договір № 49 від 01.04.2002. на користування електричною енергією з відповідними додатками до нього.

Крім цього, 13.02.09 між сторонами у справі було підписано договір № 49 про постачання електричної енергії.

          Згідно п.1.1 вищезазначених договорів позивач постачає електроенергію відповідачу для забезпечення потреб електричних установок, а останній –оплачує вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

Згідно п.7 додатку до договору № 49 від 01.04.02 «Порядок розрахунків»визначено, що розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, недораховану електроенергію, плату за перевищення договірних величин споживання електричної потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, сум на відшкодування збитків, пеню за порушення термінів розрахунків та інших, споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків до 20 числа, місяця, слідуючого за розрахунковим.

Позивач своєчасно та в повному обсязі виконував свої зобов’язання за договором № 49 від 01.04.02, але відповідач зобов’язання за договором виконав не в повному обсязі та оплату за спожиту електроенергію здійснював частково і не у встановлені договором строки.

Із матеріалів справи, в тому числі розрахунку позивача, рахунків на оплату, актів про зняття показників вбачається, що за період червень 2008 року –січень 2009 року позивачем було надано відповідачу послуг з постачання активної електроенергії на загальну суму 217714 грн. 32 коп., які оплачені частково в сумі 172247 грн. 24 коп., у зв’язку з чим залишилась заборгованість у сумі 45467 грн. 08 коп.

Зазначена сума підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що позивач своєчасно та в повному обсязі надавав відповідачу послуги з активної електроенергії за договором № 49 від 13.02.09. Так, за період лютий 2009 року –липень 2010 відповідачем було використано активної електроенергії загальною вартістю 476877 грн. 60 коп., яка оплачена частково у сумі 338480 грн. 37 коп., у зв’язку з чим залишилась заборгованість у сумі 138397 грн. 23 коп.

Згідно з п. 8 Додатку «Порядок розрахунків»до договору №43 від 13.02.09 розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків, пені за порушення термінів розрахунків, 3% річних та інфляційних нарахувань, споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідачем вказані умови договору дотримувалися неналежним чином у зв’язку з чим утворилась заборгованість у сумі 138397 грн. 23 коп. Вказана сума є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення боргу за активну електроенергію у сумі 183864 грн. 31 коп., в тому числі: за договором № 43 від 01.04.02 –45467 грн. 08 коп., за договором № 49 від 13.02.09 –138397 грн. 23 коп. слід задовольнити в повному обсязі.

Разом з цим, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період липень 2008 року - серпень 2010 року у сумі 18471 грн. 67 коп., в тому числі: за порушення грошового зобов’язання за договором № 49 від 01.04.02 –8 757 грн. 51 коп., за договором № 49 від 13.02.09 –9714 грн. 16 коп. . Також заявлені 3% відсотків річних за період липень 2010 року –вересень 2010 року у сумі 7457 грн. 27 коп., в тому числі за порушення грошового зобов’язання за договором № 49 від 01.04.02 –2 883 грн. 38 коп., за договором № 49 від 13.02.09 –4 573 грн. 89 коп.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорах сторонами визначено не було.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач інфляційні та відсотки нарахував правомірно, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати активної електроенергії за договором № 49 від 13.02.09 за період з 01.06.09 по 01.09.10 в сумі 15372 грн. 68 коп. слід вказати на наступне.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору, але відповідач в порушення умов договору оплату в повній мірі не здійснив.

Згідно п.4.4.1 договору у разі порушення відповідачем передбачених додатком “Порядок розрахунків” термінів розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, за недораховану електроенергію та на відшкодування збитків відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

Виходячи з наведеного, слід зазначити, що позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та не суперечать умовам договору та діючого законодавства, у зв’язку з чим їх слід задовольнити.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити в повному обсязі та відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 44,49, 75,82,83,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Слов’яносербської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області (№60), с.м.т. Лозівський, Слов’яносербський район Луганської області, вул. Цупова, 3, код 08562826, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” , м. Луганськ, кв. Гайового, 35 «а», код 31443937, заборгованість за активну електроенергію у сумі 183 864 грн. 31 коп. (на розрахунковий рахунок № 260313059060 в ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, одержувач ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", код 31443937), інфляційні нарахування у сумі 18 471 грн. 67 коп., 3% річних у сумі 7 457 грн. 27 коп., пеню у сумі 15 372 грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 2 251 грн. 66 коп., витрати та інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. (на розрахунковий рахунок № 2600218961 в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 304007, одержувач ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", код 31443937), видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 02.12.2010.

          Суддя                                                                       Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько