Рішення № 12605619, 23.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/114-47/52123.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант»в особі Дніпропетровської філії

До Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра»

Про стягнення 10 237 грн. в порядку регресу

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Бортосевич Б.В. представник за довіреністю

Від відповідача Прибитько І.В. представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача в порядку регресу 10237,00 грн., а також відшкодування судових витрат по сплаті державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 в справі № 20/114 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 рішення Господарського суду міста Києва 18.05.2010 в справі № 20/114 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 в справі № 20/114 - скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свою постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що судами попередніх інстанцій не було повно та обєктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені судові рішення по справі не можна вважати законними та обґрунтованими.

Згідно резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу № 20/114 передано на новий розгляд судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2010 суддею Станіком С.Р. прийнято до свого провадження для нового розгляду справу за позовом ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Дніпропетровської філії до ЗАТ «Страхова компанія «Саламандра»стягнення 10237,00 грн., присвоєно справі № 20/114-47/521, розгляд якої призначено на 23.11.2010.

В судовому засіданні 23.11.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що на виконання умов полісу добровільного страхування №190-0256027 від 24.01.2009 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 10237,00 грн. страхувальнику ОСОБА_2. у зв'язку з завданням йому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому на підставі статті 27 Закону України «Про страхування»отримав право регресу до відповідача, у якого застрахована цивільна правова відповідальність особи, винної у вчинені ДТП.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.11.2010 позовні вимоги визнав частково, а саме в розмірі 8075,22 грн., оскільки при визначенні розміру страхового відшкодування, на думку відповідача, мала бути вирахована франшиза (510,00 грн.) та знос транспортного засобу (1651,78 грн.).

Розглянувши надані сторонами та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2009р. у населеному пункті Амур-Нижньодніпровський Дніпропетровського району Дніпропетровської області на вул. Білостоцького, 19, відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП) за участю автомобіля марки ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 (власник автомобіля), цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ЗАТ СК «Саламандра»згідно полісу № ВС/0588105, термін дії якого - з 09.10.2009 по 08.10.2010.

ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2009.

В результаті ДТП було пошкоджено застрахований ВАТ УСК «Дженералі гарант»в особі Дніпропетровської філії на підставі полісу добровільного страхування №19G-0256027 від 24.01.2009 автомобіль Ноnda Ассогd, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

Відповідно до Висновку № ZU271009/1 від 30.11.2009 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку в результаті аварійного пошкодження автомобіля Ноnda Ассогd, д.н.з. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП розмір збитків складає 13437,51 грн. з урахуванням зношення.

Позивач на виконання умов полісу добровільного страхування №19G-0256027 від 24.01.2009 за заявою ОСОБА_2 та на підставі страхового акту № 93513 від 15.01.2010, платіжним дорученням № 75 від 20.01.2010 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 10 237,00грн. шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок СТО «Універсал-Н»для проведення відновлювальних робіт автомобіля Ноnda Ассогd, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2.

Відповідно до Полісу № ВС/0588105 відповідач взяв на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля ВАЗ 111930, номер НОМЕР_1, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність страхувальника - ОСОБА_1. Строк дії полісу з 09.10.2009 по 08.10.2010, також франшиза погоджена сторонами в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ст. 933 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до п. 12. 2 ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Стаття 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що до позивача, який є страховиком, що виплатив страхове відшкодування за полісом добровільного страхування №19G-0256027 від 24.01.2009 у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2., який є страхувальником за вказаним полісом, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі матеріалами, що під час ДТП автомобілем ВАЗ-111930, д.н.з. НОМЕР_1 керував ОСОБА_1, який порушив правила дорожнього руху, що встановлено постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2009, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.

Отже, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування за полісом добровільного страхування №19G-0256027 від 24.01.2009 у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2., який є страхувальником за вказаним полісом, мав до ОСОБА_1. як до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

А оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1. була застрахована відповідачем на підставі полісу № ВС/0588105 (термін дії якого з 09.10.2009 по 08.10.2010 і розмір франшизи за яким складає 510,00 грн.), яким передбачено страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2. мав до відповідача, як до страховика цивільної відповідальності ОСОБА_1.

В свою чергу, суд враховує і те, що позивач при здійсненні виплати страхового відшкодування ОСОБА_2 не здійснив вирахування франшизи в сумі 510,00 грн., яка передбачена і умовами полісу добровільного страхування №19G-0256027 від 24.01.2009 та п. 12. 2 ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також здійснив виплату страхового відшкодування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування зносу в розмірі 1651,78 грн., що передбачено ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування за вирахуванням франшизи (510,00 грн.) та зносу (1651,78 грн.), що складає 8075,22 грн. (10237,00 грн. сума страхового відшкодування 510.00 грн. франшизи 1651,78 грн. зносу = 8075,22 грн.)

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути в порядку регресу з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»(код ЄДРПОУ 13934129, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 13/2) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Дніпропетровської філії (код ЄДРПОУ 24227777, місцезнаходження: 49000 м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 59-а) суму страхового відшкодування в розмірі 8 075 (вісім тисяч сімдесят пять) грн. 22 коп., а також 80 (вісімдесят) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 186 (сто вісімдесят шість) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В інший частині прозову відмовити.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата складання повного тексту рішення -29.11.2010