Рішення № 126054297, 11.03.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

11.03.25

права № 521/10963/24

2/521/781/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11»березня 2025 р. м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Роїк Д.Я.,

при секретарі Каліній П.О.

за участі представника позивача адвоката Глазова О.В.,

представника відповідача адвоката Свиди К.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Адвокатського об`єднання «Мережа права» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ

09 липня 2024 року Адвокатське об`єднання «Мережа права» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 50000,00 грн. за договором про надання правової (правничої) допомоги №2952701083/1 від 03 серпня 2023 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03 серпня 2023 року між ним та відповідачем був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №2952701083/1, відповідно до п.1.1. якого об`єднання мало надати правову допомогу відповідачу з питання виплати їй одноразової грошової допомоги (далі ОГД) як дружині загиблого військовослужбовця. 03 серпня 2023 року відповідач сплатила на рахунок АО «Мережа права» платіж у розмірі 2400,00 грн. за надання правничої допомоги. 25 листопада 2023 року ОСОБА_1 було перераховано 1000000,00 грн. ОГД. В зв`язку з цим позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 50000,00 грн. за надану адвокатським об`єднанням правничу допомогу на підставі п.3.3.3. договору №2952701083/1.

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

31 жовтня 2024 року представником відповідача ОСОБА_2 до суду був наданий відзив, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що сторони не узгоджували будь-яких інших сум гонорару, окрім сплаченої відповідачем суми 2400,00 грн., ОСОБА_1 якістю наданих послуг була не задоволена, тому направила на адресу адвокатського об`єднання заяву про розірвання договору. Натомість позивач наполягав на тому, що відповідач не мала права розірвати договір, і вимагав від неї укладення додаткової угоди, в якій би вона взяла на себе зобов`язання зі сплати 50000,00 грн. гонорару. При цьому позивач в листах та проектах додаткової угоди щоразу вимагав від відповідача сплатити різні суми гонорару від 50000,00грн. до 200000,00грн.

З цього приводу відповідач ОСОБА_1 зверталася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (далі КДКА Одеської області) зі скаргою на керівника АО «Мережа права» адвоката Глазова О.В. Рішенням КДКА Одеської області від 26 листопада 2024 року адвоката Глазова О.В. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

31 жовтня 2024 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки позовну заяву подано юридичною особою, яка відповідно до частини шостої статті14ЦПК Українизобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

07 листопада 2024 року позивач зареєстрував електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

12 листопада 2024 року від позивача через підсистему Електронний суд надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягав, що саме внаслідок надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням відповідачу було виплачено ОГД.

29 листопада 2024 року від представника відповідача через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 за №10440 на адвокатський запит, де зазначено, що заяву та необхідний пакет документів для отримання ОГД подавала ОСОБА_1 особисто. Окрім адвокатського запиту від 05 жовтня 2023 року АО «Мережа права» з жодними заявами, запитами, скаргами тощо до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зверталося, і в цьому не було необхідності, оскільки наданих документів для виплати ОГД після загибелі (смерті) штаб-сержанта ОСОБА_3 було достатньо для призначення та виплати ОГД.

05 грудня 2024 року від представника відповідача через підсистему Електронний суд надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи рішення КДКА Одеської області від 26 листопада 2024 року про притягнення адвоката Глазова О.В. до дисциплінарної відповідальності.

09 грудня 2024 року представником позивача були подані заперечення проти приєднання до матеріалів справи вказаного рішення КДКА Одеської області.

В заяві від 09 грудня 2024 року представник позивача виклав свої міркування відносно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 №10440 від 09 листопада 2024 року.

Ухвалою суду від 13 грудня 2024 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

05 лютого 2025 року від представника позивача адвоката Мандрика В.В. через підсистему Електронний суд надійшли додаткові пояснення по справі з новими доказами,.

11 березня 2025 року від представника відповідача через підсистему Електронний суд надійшли заперечення стосовно приєднання поданих 05 лютого 2025 року позивачем письмових доказів та додаткові пояснення щодо тлумачення умов договору.

В судовому засіданні 11 березня 2025 року представник позивача адвокат Глазов О.В. заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Щодо приєднання до матеріалів справи поданих 05 лютого 2025 року доказів зазначив, що надані письмові документи були наявні у позивача з 2023 року, тому він залишає вирішення питання приєднання цих доказів до матеріалів справи на розсуд суду, поновити пропущений строк подання доказів не просив.

Представник відповідача адвокат Свида К.В. проти задоволення позову заперечувала, проти приєднання поданих після закриття підготовчого провадження доказів заперечувала.

Суд протокольною ухвалою ухвалив повернути позивачу подані 05 лютого 2025 року письмові докази, враховуючи їх наявність у позивача на момент звернення до суду з позовом, подання їх після закриття підготовчого провадження у справі без обґрунтування неможливості їх подання у строк, передбачений ч. 8 ст. 83 ЦПК України, та без клопотання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

03 серпня 2023 року між ОСОБА_1 та АО «Мережа права», від імені якого діяв голова об`єднання Глазов О.В., був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №2952701083/1, відповідно до п.1.1. якого об`єднання мало надати правову допомогу ОСОБА_1 з питання виплати членам сім`ї чи особам, які перебували на утриманні загиблого військовослужбовця ОГД.

03 серпня 2023 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок АО «Мережа права» 2400,00 грн. за правничу допомогу, що підтверджується квитанцією №936Х-45НК-АС1А-1Е36.

На момент укладення договору з АО «Мережа права» 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 вже були самостійно зібрані та подані всі необхідні документи до ІНФОРМАЦІЯ_2 (тепер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) для виплати їй ОГД, як дружині загиблого штаб-сержанта ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

05 жовтня 2023 року адвокатом Мандриком В.В., який діяв від імені АО «Мережа права», до Малиновського РТЦКСП м. Одеси було направлено адвокатський запит, в якому він просив повідомити про результати або стан розгляду заяви ОСОБА_1 .

Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21 жовтня 2023 року №5468 на адвокатський запит було повідомлено, що заяву та пакет документів ОСОБА_1 було прийнято, оброблено та передано ІНФОРМАЦІЯ_5 для виплати, в свою чергу ІНФОРМАЦІЯ_6 направив висновок про можливість призначення ОГД членам сім`ї загиблого штаб-сержанта ОСОБА_3 , заяву та пакет документів до Департаменту соціального забезпечення Міноборони України для прийняття рішення про виплату (вих.943/6540 від 11.04.2023, вих. 943/10194 від 29.05.2023, вих. №943/14145 від 11.07.2023).

25 листопада 2023 року ОСОБА_1 було виплачено 1000000,00 грн. ОГД.

В зв`язку з тим, що відповідач була незадоволена якістю наданої їй правничої допомоги (об`єднання не надавало їй жодної інформації та звітів про виконану роботу за договором, не володіло інформацією щодо стану розгляду поданих нею на виплату документів, а також інформацією щодо складу її сім`ї та осіб, які мають право на виплату), 13 грудня 2023 року вона цінним листом з описом вкладення направила на адресу АО «Мережа права» заяву від 07 грудня 2023 року про односторонню відмову від договору «Про надання правничої допомоги №2952701083/1 від 03 серпня 2023 року».

Листом від 30 грудня 2023 року №943/30007 ІНФОРМАЦІЯ_6 надав відповідь АО «Мережа права», що комісією Міністерства оборони України було прийнято рішення про виплату відповідно до рішення від 17 жовтня 2023 року №320.

Листом №11/01-24 від 11 січня 2024 року голова АО «Мережа права» адвокат Глазов О.В. повідомив ОСОБА_1 щодо неможливості дострокового розірвання договору про надання правничої допомоги на вимогу клієнта, зазначив, що залишається лише чекати, коли відповідач отримає виплату ОГД.

06 лютого 2024 року позивач телефоном за допомогою смс-повідомлення направив відповідачу реквізити рахунку на оплату юридичних послуг за договором у розмірі 50000,00 грн.

Листом №15/02-24 від 15 лютого 2024 року голова АО «Мережа права» адвокат Глазов О.В. повідомив відповідача, що об`єднанням було надано їй правничу допомогу за договором у повному обсязі, а саме: подано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 та її сину була виплачена частина призначеної ОГД у розмірі 1000000,00 грн. кожному, в зв`язку з цим кредиторська заборгованість ОСОБА_1 перед адвокатським об`єднанням становить 200000,00 грн.

Позивач також двічі направляв відповідачу проекти додаткової угоди від 17 квітня 2024 року та від 03 травня 2024 року, в яких передбачалась необхідність сплати 50000,00 грн. за надані послуги.

Відповідач жоден з направлених їй проектів додаткової угоди не підписала.

25 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Одеської області на дії адвоката Глазова О.В.

Рішенням КДКА Одеської області від 26 листопада 2024 року адвоката Глазова О.В. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

КДКА Одеської області було встановлено, що дії адвоката Глазова О.В. щодо заперечення права клієнта ОСОБА_1 на одностороннє розірвання договору, схиляння клієнта до збереження договірних відносин з конкретним адвокатським об`єднанням, всупереч волі клієнта, протирічать вимогам ст.59 Конституції України, ст.ст. 4, 21, 26, 27, 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 7-8, 12, 12-1, 31, 61 Правил адвокатської етики.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що договір про надання правничої допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання.

Пунктом 8 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати у реалізації цієї свободи.

Положеннями ст. 31 Правил адвокатської етики передбачено право клієнта розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 вказаного Закону рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішенням №147 Ради адвокатів України від 15.11.2019 затверджено роз`яснення щодо деяких питань гонорару адвоката, відповідно до якого клієнт не позбавлений права на одностороннє розірвання договору про надання правничої допомоги та при розірванні договору в односторонньому порядку за ініціативи клієнта, клієнт має сплатити адвокату гонорар за всю виконану роботу (підготовлену для виконання) і компенсувати витрати адвоката, як це передбачено договором, при цьому клієнт не несе відповідальності (договірної, матеріальної) за розірвання договору в односторонньому порядку.

Частиною 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року по справі № 456/2076/19 (провадження № 61-6357св21) вказано, що «договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Тлумачення статті 629ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що жодним нормативним документом, враховуючи контекст даних спірних правовідносин, не передбачено можливості надання особі (клієнту) примусової правової допомоги, або допомоги без згоди такої особи, а тому договір про надання правової допомоги має бути консенсуальним і каузальним та має містити умову про право клієнта в будь-який час і з будь-яких причин розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку.

Пунктом 6.3. Договору №2952701083/1 передбачено, що він може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) за всю роботу, що була ним виконана чи підготовлена до виконання, а адвокатське об`єднання зобов`язане повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору, та передати клієнту всі наявні результати на момент припинення дії договору.

Тобто положення договору передбачають, що він може бути розірваний на вимогу клієнта за умови оплати адвокатському об`єднанню гонорару (винагороди) за всю роботу, що була ним виконана чи підготовлена до виконання.

За вказаних обставин відповідач мала право розірвати договір про надання правничої допомоги в односторонньому порядку.

Суд враховує зазначені вимоги законодавства, рішення КДКА Одеської області від 26 листопада 2024 року, проте зазначає, в даному випадку предметом спору є стягнення грошових коштів (гонорару) за договором №2952701083/1 від 03 серпня 2023 року, тому правовій оцінці підлягають саме умови договору, які визначають розмір та порядок сплати гонорару.

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором, суд в першу чергу має встановити, які правовідносини виникли між сторонами, а також встановити, щодо сплати якої суми гонорару домовились сторони, чи виник у відповідача обов`язок сплатити відповідну суму, строк та підстави для виконання такого обов`язку.

В силу статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (стаття 612 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Частиною першою статті 627ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ціна в договорі відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін.

За змістом п.1.1. договору №2952701083/1 об`єднання мало надати правову допомогу ОСОБА_1 з питання виплати членам сім`ї чи особам, які перебували на утриманні загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги.

Відповідно до умов договору виконання цієї послуги Адвокатським об`єднанням здійснюється наступними етапами:

1.1.1.Первинна консультація та визначення об`єму необхідної правової допомоги;

1.1.2.Збір документів та доказів, необхідних для виплати одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого;

1.1.3.Підготовка та направлення необхідних документів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомат), який приймає документи для виплати одноразової допомоги та направляє до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України;

1.1.4.Оскарження в судовому порядку рішення комісії Департаменту соцзабезпечення Міноборони України про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги (у разі необхідності);

1.1.5.Надання правової допомоги на стадії виконання судового рішення.

Судом встановлено, і це підтвердили сторони, що збір, підготовку та направлення документів для виплати ОГД до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач здійснила самостійно, на підставі поданих нею документів було прийнято рішення про виплату, тому будь-яких судових процесів з приводу відмови у виплаті ОГД не ініціювалося, правнича допомога з приводу оскарження рішення позивачем не надавалася, примусове виконання судового рішення також не здійснювалося.

У відповідь на адвокатський запит представника відповідача адвоката Свиди К.В. ІНФОРМАЦІЯ_3 за №10440 від 09 листопада 2024 року повідомив, що заяву та необхідний пакет документів для отримання ОГД подавала ОСОБА_1 особисто. Адвокат АО «Мережа права» Мандрик В.В. подав адвокатський запит від 05 жовтня 2023 року, в якому просив повідомити про стан розгляду поданої ОСОБА_1 заяви. Окрім адвокатського запиту від 05 жовтня 2023 року АО «Мережа права» (адвокати цього об`єднання) з жодними заявами, запитами, скаргами тощо до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зверталися. І в цьому не було необхідності, оскільки наданих документів для виплати ОГД після загибелі (смерті) штаб-сержанта ОСОБА_3 було достатньо для призначення та виплати ОГД. За наявності всіх необхідних документів виплата ОГД здійснюється державою на підставі наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» та не потребує здійснення заявниками додаткових дій, в тому числі із залученням осіб, які надають професійну правничу допомогу.

Усі необхідні для виплати одноразової грошової допомоги документи були оброблені та направлені до виплати до підписання договору про надання правничої допомоги.

За змістом п.2.2. договору адвокатське об`єднання має право отримати за надану правову (правничу) допомогу оплату, якщо це передбачено договором, на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги.

Пунктом 3.2. передбачено, що гонорар визначається, виходячи зі складності справи, витраченого адвокатом адвокатським об`єднанням часу та характеру справи, кваліфікації та досвіду адвоката адвокатського об`єднання, фінансового стану клієнта.

Відповідно до п. 3.3. Договору за послуги, передбачені п.1.1. цього Договору, Клієнт оплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, що може складатися з декількох платежів.

3.3.1. Перший платіж у розмірі 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень) сплачується Клієнтом протягом двох банківських днів з моменту підписання сторонами цього Договору та є підставою для початку виконання наступних послуг:

-надання правової (правничої) допомоги, пов`язаної з первинною консультацією, збором необхідних документів та доказів для виплати одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого; підготовка та направлення необхідних документів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкомат), який приймає документи для виплати одноразової допомоги та направляє до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України; контроль за результатами розгляду заяви про отримання одноразової грошової допомоги комісією Департамента соціального забезпечення Міністерства оборони України.

3.3.2. Другий платіж у розмірі 3100,00 грн. (три тисячі сто гривень) сплачується Клієнтом в разі необхідності встановлення в судовому порядку фактів, що стосуються предмету Договору, або у разі перешкод у прийнятті документів для отримання одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого з боку територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом двох банківських днів з моменту повідомлення Адвокатським об`єднанням про необхідність вживання заходів судового захисту прав Клієнта. Або у іншому порядку за домовленістю Сторін.

3.3.3. Третій платіж може визначатися у розмірі 2% від суми виплати одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого (членам сім`ї загиблого, чи особам, які перебували на утриманні загиблого військовослужбовця, інтереси яких представлені даним Договором), але в будь-якому разі не менше, ніж 50000,00 грн., та сплачується Клієнтом протягом 3 календарних днів з моменту отримання першого платежу у розмірі 1/5 від призначеної суми ОГД або у повному розмірі ОГД.

В свою чергу третій платіж може визначатися в розмірі 300000,00 грн. в разі виплати одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого у судовому порядку у розмірі, передбаченому п. 2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 (а саме: 15 мільйонів гривень) та сплачується Клієнтом протягом 3 днів з моменту отримання першого платежу у розмірі 1/5 від призначеної суми ОГД (3 мільйони гривень).

Позивачем 03 серпня 2023 року був оплачений перший платіж у розмірі 2400,00 грн., що передбачало надання правничої допомоги, пов`язаної з первинною консультацією, а також здійснення контролю за результатами розгляду заяви про отримання одноразової грошової допомоги комісією Департамента соціального забезпечення Міністерства оборони України.

На підставі наявних у справі письмових доказів судом встановлено, що на виконання договору №2952701083/1 позивач не вчиняв будь-яких дій, окрім подання адвокатського запиту про стан розгляду поданих відповідачем документів для виплати ОГД.

Тобто відповідач сплатила гонорар за фактично надані їй адвокатським об`єднанням послуги.

Щодо вимог позивача про стягнення 50000,00грн., суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

«Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів.

Касаційний суд особливо акцентує увагу, що при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору» (аналогічні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №146/1094/21, від 11.01.2023 у справі №559/2850/20)

Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості на підставі п.3.3.3. договору №2952701083/1, при цьому відповідач стверджує, що не брала на себе обов`язку зі сплати встановлених даним пунктом договору сум та заперечує наявність у неї заборгованості перед адвокатським об`єднанням за договором, суд має з`ясувати справжню волю сторін та надати правову оцінку умовам договору і зокрема, п.3.3.3 з огляду на поведінку сторін, їхні інтереси, дійсний зміст, природу та мету цього договору.

Таким чином, визначення наявності чи відсутності заборгованості залежить від здійснення судом тлумачення умов пункту 3.3.3. договору, щодо якого у сторін договору існує різна правова позиція.

Стосовно визначення правил тлумачення правочину, то відповідно до частини першої статті 637ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

У частинах третій та четвертій статті 213ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (у випадку безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

У постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 613/1436/17 та від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц вказано, що: «у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party)».

У постановах від 30 червня 2021 року у справі № 183/2390/18, від 02 травня 2024 року у справі №695/2107/21 Верховний Суд зазначив, що «підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір.

У той же час, тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення потрібно розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.

З огляду на викладене тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення (з`ясування) його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення незрозумілостей та суперечностей у трактуванні його положень».

У постанові від 03 березня 2021 року у справі № 522/799/16 Верховний Суд зазначив, що метою тлумачення правочину є з`ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малося на увазі. Потреба у тлумаченні правочину виникає у зв`язку з неповнотою або недостатньою ясністю окремих його умов. Саме тому при тлумаченні правочину суди першої та апеляційної інстанцій насамперед повинні були брати до уваги однакове для усього змісту правочину буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, вжитих у правочині.

Пунктом 3.3.договорувстановлено, що за послуги, передбачені п.1.1. цього договору, клієнт оплачує гонорар, що може складатися з декількох платежів.

Суд висновує, що словосполучення «може складатися» означає, що гонорар може бути визначений за домовленістю сторін як у необхідності здійснення одного платежу, так і декількох.

Пункт 3.3.3 договору передбачає, що третій платіж може визначатися у розмірі 2% від суми виплати ОГД сім`ї загиблого (членам сім`ї загиблого, чи особам, які перебували на утриманні загиблого військовослужбовця, інтереси яких представлені даним Договором), але в будь-якому разі не менше, ніж 50000,00 грн., та сплачується клієнтом протягом 3 календарних днів з моменту отримання першого платежу у розмірі 1/5 від призначеної суми ОГД або у повному розмірі ОГД.

Знову ж таки буквальне значення змісту пункту 3.3.3. договору вказує на те, що договір передбачає лише можливість встановлення ще одного платежу у розмірі від 2% від суми ОГД до 50000,00 грн.

Проте така потенційна можливість встановлення третього платежу не означає, що сторони домовились про конкретний розмір платежу і відповідач взяла на себе зобов`язання з його сплати.

Оскільки буквальне тлумачення пунктів 3.3. та 3.3.3. договору вказує лише на потенційну можливість встановлення гонорару у вигляді декількох платежів, проте не дає змоги достеменно з`ясувати справжню волю сторін, що вчинили правочин, а тому за правилами частини третьої статті 213 ЦК України зміст п. 3.3.3 договору встановлюється порівнянням зазначеної частини договору зі змістом інших частин, усім його змістом, намірами сторін.

Системний аналіз змісту пунктів 1.1., 2.2., 3.2., 3.3., 3.3.1 та п. 3.3.3. договору дає підстави вважати, що обсяг необхідної клієнту правничої допомоги визначається, виходячи з результатів, отриманих після виконання п. 3.3.1 договору, а розмір гонорару об`єднання напряму залежить від того, який обсяг робіт (послуг) необхідно було виконати, від складності справи та витраченого об`єднанням часу на надання правничої допомоги.

Зі змісту пункту 3.3.3. договору неможливо встановити, коли, ким та за яких умов може визначатись третій платіж, а також в якому розмірі він має бути встановлений.

Сторонами не укладалось будь-яких додаткових угод до договору, які б свідчили про домовленість сторін стосовно оплати гонорару у розмірі, іншому, ніж встановлений п.3.3.1. у розмірі 2400грн.

При цьому наміром відповідача, яка самостійно зібрала та подала до ІНФОРМАЦІЯ_2 всі необхідні для призначення виплати документи, було з`ясування причин тривалої невиплати. Фактично з`ясування причин затримки у виплаті шляхом подання адвокатського запиту виявилося достатнім, іншої правничої допомоги відповідачу не надавалося і вона не потребувала її надання.

Суд також враховує суперечливу поведінку позивача щодо розміру гонорару, який мала сплатити відповідач, що додатково свідчить про те, що сторони не домовлялись про здійснення передбаченого п. 3.3.3 договору третього платежу.

Так 06 лютого 2024 року позивач за допомогою смс-повідомлень направив відповідачу реквізити рахунку на оплату юридичних послуг за договором у розмірі 50000,00 грн.

В той час як листом №15/02-24 від 15 лютого 2024 року позивач вимагав оплатити кредиторську заборгованість у розмірі 200000,00 грн.

Те, що сторони під час укладення договору не досягли домовленості щодо розмірутретього платежу,підстав тапорядку йогосплати свідчитьтакож те,що вквітні 2024року позивачнаправив наадресу відповідачапроект додатковоїугоди від17квітня 2024 року до договору, яким пропонував викласти п.3.3.3. договору в наступній редакції: «3.3.3. Третій платіж визначається у розмірі 50000,00 (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) та сплачується клієнтом протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання першого платежу у розмірі 1/5 від призначеної суми ОГД або у повному розмірі ОГД».

Проектом додаткової угоди від 03 травня 2024 року позивач пропонував відповідачу взяти на себе зобов`язання зі сплати 50000,00 грн. за всю роботу, що була виконана за договором, а саме: сплатити третій платіж у розмірі 50000,00грн. протягом 14 календарних днів з моменту підписання цієї угоди.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що «договір про надання правової (правничої) допомоги передбачає альтернативи другого платежу, тому позивачем було вирішено визначити другий платіж у розмірі 50000грн».

Наведене означає, що саме позивач вирішив, яку суму гонорару за договором має сплатити відповідач, домовленості сторін щодо сплати гонорару ні у розмірі 200000,00грн., ні у розмірі 50000,00грн. не було.

Оскільки в даному випадку справжній зміст п. 3.3.3 договору №2952701083/1 можливо з`ясувати за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, тому тлумачення contra proferentem не застосовується.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що тлумачення змісту договору, зокрема, з урахуванням принципу розумності та шляхом порівняння пунктів 3.3. та 3.3.3 як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину та подальшою поведінкою сторін, дозволяє стверджувати, що сторони не дійшли згоди щодо порядку, умов та розміру сплати третього платежу, зазначеного в п.3.3.3 договору, відповідач не брала на себе зобов`язання щодо сплати 50000,00 грн.

За таких обставин у позивача відсутнє суб`єктивне цивільне право, яке б підлягало захисту в судовому порядку, тому підстави для стягнення 50000,00 грн. гонорару за надання правничої допомоги відсутні.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Виходячи із вищевикладеного, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на відмову у задоволенні позову, судовий збір, сплачений позивачем, не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Адвокатського об`єднання «Мережа права» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 березня 2025 року

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Адвокатське об`єднання «Мережа права» (65062, м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 26-В, код ЄДРПОУ 44996945).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Д.Я. Роїк