Рішення № 12604987, 30.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.10 р. Справа № 40/264

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом прокурора Орджонікідзевського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про стягнення 853 грн. 84 коп.

за участю:

прокурора: Малютін Д.А.

представників сторін:

від позивача: Слепов Д.Ю. - юрисконсульт

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: прокурор Орджонікідзевського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення основного боргу з орендної плати в сумі 826 грн. 80 коп., боргу за послуги орендодавця в сумі 12 грн. 45 коп. та пені в сумі 14 грн. 59 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань згідно договору оренди №2017-О від 25.09.08р. нежитлового приміщення (будівлі), яке знаходиться у комунальній власності .

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги висновок прокурора, доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 25.09.08р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, надалі - Орендодавець, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, надалі - Орендар, було укладено договір оренди №2017-О нежитлового приміщення загальною площею 17,32 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, для використання під вхід.

На виконання вимог пункту 2.1 договору Орендодавець передав у користування Орендарю за актом прийому-передачі від 10.05.05р. нежитлове приміщення

Згідно підпункту 4.3 договору орендна плата проводиться Орендарем щомісячно за рахунками, виданими Орендодавцем з 11 по 19 число кожного місяця, і визначається на підставі рішення Маріупольської міської ради. За умовами договору Орендар зобовязаний отримати у Орендодавця рахунок на сплату заборгованості.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі порушення терміну сплати орендної плати з Орендаря стягується пеня у розмірі двох облікових ставок Національного банку України за кожний день прострочення.

Свої зобовязання за договором Орендар належним чином не виконав, внаслідок чого за ним за період з липня 2010 р. по вересень 2010 р., утворився борг з орендної плати в сумі 826 грн. 80 коп., та борг за послуги Орендодавця в сумі 12 грн. 45 коп. за період з липня 2010р. по вересень 2010р., які прокурор та позивач намагається стягнути.

Оскільки основне зобовязання не виконано, позивач намагається стягнути з відповідача додатково пеню в сумі 14 грн. 59 коп. за період прострочення внесення орендних платежів з 21.07.10р. по 30.09.10р.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, доводи прокурора обґрунтовані виходячи із наступного:

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 762 ЦК України за користуванням майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Основне зобовязання щодо внесення орендних платежів відповідачем не виконано. Тому, позов прокурора щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 826 грн. 80 коп. та боргу за послуги орендодавця в сумі 12 грн. 45 коп., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Зобовязання не припинилося виконанням правовідносин належним чином відповідно до вимог ст. ст. 193, 286 ГК України.

Додаткове зобовязання існує тільки тоді, коли існує основне зобовязання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено матеріалами справи.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є субєкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобовязання мало бути виконано.

Оскільки мало місце несвоєчасне внесення орендних платежів за договором, позов прокурора щодо стягнення з відповідача пені в сумі 14 грн. 59 коп. за період прострочення з 21.07.10р. по 30.09.10р., обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Державне мито в сумі 102 грн., від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход державного бюджету України згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову за нульовою ставкою.

Щодо вимог прокурора про розподіл між бюджетами різних рівнів стягнутих за вказаним рішенням сум, то це питання не входе до компетенції суду, оскільки згідно статті 1 ЦК України до майнових відносин сторін не застосовуються умови формування державного та місцевого бюджетів України (бюджетні відносини). З урахуванням викладеного, заборгованість відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, стягується на користь позивача у справі Управління міського майна Маріупольської міської ради.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.11.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 759, 762 ЦК України, ст.ст. 42, 55, 193, 230, п. 6 ст. 232, ст. 286 ГК України, ст. ст. 22, 29, 44, 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги прокурора Орджонікідзевського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії № НОМЕР_2 від 25.10.01р., ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, на користь:

- Управління міського майна Маріупольської міської ради, 87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, 25, р/р 33213871700052 ГУДКУ у Донецькій обл. м. Донецьк, МФО 834016, ід. код 23599040, борг з орендної плати в сумі 826 грн. 80 коп., борг за послуги орендодавця в сумі 12 грн. 45 коп., пеню в сумі 14 грн. 59 коп., видавши наказ.

- державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції в місті Маріуполь.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Повний рішення складено - 02.12.10р.