Рішення № 12604920, 23.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.10 р.                     Справа № 22/281                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області, ЄДРПОУ 32213475,

до відповідача Прокуратури Донецької області, м.Донецьк, ЄДРПОУ 25707002,

про стягнення 9822,58 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Петренко Т.М. – за довіреністю,

від відповідача: Кравцов В.І. – посвідчення №3248, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Прокуратури Донецької області, м.Донецьк, про стягнення заборгованості за використану теплову енергію в сумі 9822,58 грн.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні грошового зобов’язання Відповідачем, яке виникло з договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №21 від 15.10.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок заборгованості за теплову енергію, копію рахунку №21 за листопад 2009р., №21 за грудень 2009р., акту на включення опалення, договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №21 від 15.10.2008р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №630 від 21.07.2005р., ст.19 Закону України «Про теплопостачання», п.5 ст.20, ст32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.15, 16, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судовому засіданні 23.11.2010р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав акт звірки від 01.11.2010р. між ним та Відповідачем станом на 01.11.2010р. за 2009р.

Представник Відповідача в судовому засіданні 23.11.2010р. позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

15.10.2008р. між Комунальним підприємством „Красноарміськтепломережа”, м.Красноармійськ Донецької області, та Прокуратурою Донецької області, м.Донецьк, укладено договір про купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №21.

За умовами наведеного правочину, теплопостачальна організація зобов’язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення у гарячій воді в необхідних йому обсягах, а споживач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору обумовлена у п.5.8 договору.

Узгоджений обсяг навантаження теплової енергії споживачу наведен у п.5.9 договору.

За змістом п.6.1 даного договору, споживач сплачує теплопостачальній організації вартість послуг спожитої теплової енергії, згідно п.п.2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1404 від 09.10.2006р. „Питання попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” на строк не більше одного місяця, в подальшому з урахуванням різниці між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією та залишкової суми (сальдо) розрахунків на кінець розрахункового місяця.

У п.6.2 договору сторони встановили дату закінчення розрахункового періоду - двадцяте число поточного місяця та оплату вартості спожитої енергії на початок періоду наступного за розрахунковим, але не пізніше двадцять п’ятого числа. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється на підставі рахунку до 7 числа наступного за місяцем поставки теплової енергії.

Одночасно, за твердженнями Позивача, за Відповідачем рахується заборгованість за теплову енергію, надану у період з листопада 2009р. по грудень 2009р. у розмірі 9822,58 грн.

Визнання факту наявності заборгованості в даній сумі підтверджується доданим до матеріалів справи актом звірки розрахунків, підписаним обома сторонами.

За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 9822,58 грн. суду не представив.

Разом з тим, як було вказано вище, представником Відповідача визнано позовні вимоги у повному обсязі, про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно з ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою – представником Прокуратури Донецької області Кравцовим Віктором Ігоровичем (довіреність №05/1-3183-вих-10 від 16.11.2010р.).

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже, судом не вбачається підстав для порушення прав і обов’язків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості з оплати використаної теплової енергії у сумі 9822,58 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов правочину, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства «Красноармійськтепломережа», м.Красноармійськ Донецької області, до Відповідача, Прокуратури Донецької області, м.Донецьк, про стягнення заборгованості за використану теплову енергію в сумі 9822,58 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Прокуратури Донецької області (83015, м.Донецьк, вул.Генерала Антонова, 2, ЄДРПОУ 25707002, р/р3519003000785 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь Комунального підприємства „Красноармійськтепломережа” (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Дніпропетровська, 4а, ЄДРПОУ 32213475, р/р26004250122331 в УСБ м.Донецьк, МФО 334011) 9822,58 грн. основного боргу.

3.Стягнути з Прокуратури Донецької області (83015, м.Донецьк, вул.Генерала Антонова, 2, ЄДРПОУ 25707002, р/р3519003000785 ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь Комунального підприємства „Красноармійськтепломережа” (85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Дніпропетровська, 4а, ЄДРПОУ 32213475, р/р26004250122331 в УСБ м.Донецьк, МФО 334011) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішення законної сили.

5.У судовому засіданні 23.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя                               

Повний текст підписано 29.11.2010р