Рішення № 126048527, 10.03.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5201/24

Провадження № 2/185/399/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Рожкової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/5201/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.09.2007 року недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в якому просять визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 13.09.2007 посвідчений державним нотаріусом Першої Павлоградської держконтори Шкицькою Ю.А., бланк серії ВЕХ № 719627, зареєстрований в реєстрі за № 1-4614, відповідно до якого ОСОБА_5 передає у власність ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог посилається на наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , мати позивачів, яка була власником будинку АДРЕСА_1 . З метою оформлення спадкових прав позивачі звернулися з відповідними заявами до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. При перевірці документів стало відомо, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить іншій особі, а саме - ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 13.09.2007 посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської держконтори Шкицькою Ю.А. З огляду на зазначене у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачам було відмовлено. Після 13.09.2007 та станом на дату подання позову, ніякі дії щодо права власності, користування, розпорядження майном, його утриманням ОСОБА_3 не вчиняла. Будинок завжди був у власності родини позивачів, будинком користувалася родина позивачів, які завжди вважали зазначений будинок власністю матері. ОСОБА_3 в будинку ніколи не проживала, власних речей в ньому не має. На час укладення Договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.09.2007 ОСОБА_2 , було 11 років, ОСОБА_1 , було 17 років. Оспорюваний договір не направлений на реальне настання наслідків, договір укладено в порушення прав малолітніх дітей, без дозволу органу опіки та піклування. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту народження, до дати подачі позову зареєстрована та проживає в зазначеному будинку. Разом з ОСОБА_1 проживає неповнолітній син: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 у вказаному вище будинку була зареєстрована з 23.11.2000 до 15.08.2013, потім знялася з реєстрації в зв`язку з навчанням в іншому місті. З моменту укладання договору, до сьогодні, будинок ОСОБА_3 передано не було. На даний час утримання будинку, прибудинкової території здійснюється за рахунок коштів ОСОБА_1 , всі комунальні платежі теж здійснює ОСОБА_1 . Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.03.2013 (справа № 185/1051/13-ц) ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, № 229 від 10.04.2013 ОСОБА_7 , було призначено піклувальником над ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито загальне позовне провадження у вищезазначеній цивільній справі, призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 28.10.2024 витребувано докази по справі, закрито підготовче судове провадження призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03.02.2025 залучено до участі у справі ЄУ № 185/5201/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.09.2007 року недійсним, в якості співвідповідача - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає: АДРЕСА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовну заяву просила її задовольнити, згодна на заочний розгляд справи. Зазначила що з 2015 року проживає в будинку постійно, всі комунальні рахунки сплачує особисто, за весь час ОСОБА_8 ніколи не з`являлась в зазначеному будинку, ніякі права щодо власності зазначеного будинку не пред`являла. Вона жила весь час в спірному будинку та вважала його власністю померлої матері, про існування договору купівлі - продажу не знала. Будинок завжди був у власності та користуванні її родини. Пізніше надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відзив не подали.

Суд, враховуючи думку позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердила, що в спірному будинку мешкала завжди проживала родина позивача, спочатку він належав дідусю, потім ОСОБА_10 , матері позивача, потім в домі жили позивач з сином. Коли померла ОСОБА_5 будинок стояв пустий, потім приїхала ОСОБА_11 почала робити ремонт. Весь час проживає в будинку ОСОБА_12 ОСОБА_11 з сином, ніхто інший в будинок не заселявся, ніколи не жив. ОСОБА_8 свідок не знає.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він є чоловіком позивача ОСОБА_1 , вони знайомі давно з 2006-2007 років, зійшлися вони з позивачем з 2019 року та проживають в буд. АДРЕСА_2 . Коли почали проживати в зазначеному будинку разом з позивачем він знаходився в аварійному стані, не було води, робили водопровід, піч-груба, забори, сараї. Дізналися про спірний договір від нотаріуса коли почали оформлювати документи на будинок. Знає зі слів позивача, що в будинку завжди жила її родина. В період з 2019 року по 2025 рік ніхто не з`являвся в будинок не пред`являв ніяких прав щодо власності.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_1 є його сусідкою, знає її 35 років. Остання завжди проживала по АДРЕСА_2 з дитиною. Вона робила ремонти. В 2007 році в будинку проживали мати ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та її сестра. Він особисто знав мати позивача - ОСОБА_16 , вона ніколи нічого не говорила про продаж будинку, він про це нічого не знає і не чув. ОСОБА_8 не знає. З 2007 року і по цей час ніхто інший свої права на спірний будинок не заявляв, не з`являвся.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачі ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є доньками ОСОБА_5 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 05 березня 2013 року № 185/1051/13 позбавлено ОСОБА_5 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Передано неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 органу опіки та піклування для подальшого влаштування. Стягненно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки міста Павлограда Дніпропетровської області на користь тієї особи або закладу, де буде знаходитись дитина, аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 січня 2013 року до повноліття дитини.

Рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 229 від 10.04.2013 призначено ОСОБА_18 піклувальником над ОСОБА_2 . Закріплено та збережено право на користування житлом за неповнолітньою ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_2 до її повноліття.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 7681 від 08.11.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 25.10.2007 по теперішній час разом з сином - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що також підтверджується довідкою № 4055 від 18.04.2024 про реєстрацію та склад сім`ї КП «Мірац».

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована з 23.11.2000 за адресою: АДРЕСА_2 , знята з реєстрації 15.08.2013, згідно з випискою з архіву КП «Мірац» від 18.04.2024.

Відповідно до акту квартальної ОСОБА_19 , який підписаний сусідами: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , від 18.04.2024, підтверджено, що ОСОБА_1 з жовтня 1989 року по теперішній час проживає з сином ОСОБА_6 , 2008 року народження, та чоловіком ОСОБА_13 в будинку АДРЕСА_2 . Раніше в зазначеному будинку з листопада 2000 до серпня 2013 проживала ОСОБА_2 , а з 23.11.2000 до 10.10.2015 ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Павлоград Дніпропетровської області.

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.09.2007, посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської держконтори Шкицькою Ю.А., бланк серії ВЕХ № 719627, зареєстрованого в реєстрі за № 1-4614, та копій документів, на підставі яких він посвідчувався, наданих нотаріусом, ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 уклала зазначений договір зі згоди чоловіка ОСОБА_4 . Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 13.09.2007 він дав згоду на укладення його дружиною ОСОБА_3 оскаржуваного правочину та укладення на будинок житловий будинок АДРЕСА_2 договору іпотеки. Інформація щодо реєстрації в спірному будинку неповнолітніх дітей відсутня, дозвіл органу опіки та піклування відсутній.

Згідно з відповіддю КП Павлоградське МБТІ від 06.11.2024 № 65 на ухвалу суду зазначено, що право власності на будинок АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_5 , станом на 18.05.2004 на підставі договору дарування рн 2-1441, посвідченого 14.05.2004 Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою та записано в реєстрову книгу № 54-23. Дані про реєстрацію права власності станом на 31.12.2012. Згідно інвентаризаційної справи встановлено, що 17.08.2007 ОСОБА_5 надавався витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 15628629 на відчуження будинку АДРЕСА_2 . Інформація щодо звернення особи відносно зазначеного вище будинку з питань реєстрації права власності (переоформлення) відповідно до договору між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в архівній справі відсутня.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 417085973 від 10.03.2025 право приватної власності на будинок АДРЕСА_2 , житловою площею 33,5 кв.м. загальної площею 7,6 кв.м., площею земельної ділянки 843 кв.м. належить (зареєстровано) ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на підставі договору дарування , ВВС 915638 рн 2-1441. 14.05.2004 Перша Павлоградська державна нотаріальна контора.

Відповідно до наданих позивачем копії платіжних інструкцій, чеків, квитанцій за 2022-2024 сплату комунальних послуг за адресою будинок АДРЕСА_2 проводить ОСОБА_17 та її чоловік.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Статтею 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За приписами ст. 177 СК України та ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства» (у редакції чинній на час укладення спірного правочину) батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону,

укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Відповідно до ст. 18 СК України діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Отже, в разі вчинення правочину щодо нерухомого майна, право користування яким мають малолітні/неповнолітні діти, попередня згода орану опіки та піклування є обов`язковою.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з вимогами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Таким чином, судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що спірний договір купівлі - продажу від 13.09.2007 не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, так як не був належним чином зареєстрований, та спірний будинок не був прийнятий покупцем у свою власність та користування, що підтверджено матеріалами справи та допитаними свідками, також, спірний правочин суперечив правам та інтересам неповнолітньої дитини продавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якій на момент вчинення спірного правочину було 11 років, та яка була прописана (зареєстрована) в спірному будинку на момент укладення спірного правочину, а дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину відсутній.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81,89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.09.2007 року недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 13.09.2007 посвідчений державним нотаріусом Першої Павлоградської держконтори Шкицькою Ю.А., бланк серії ВЕХ № 719627, зареєстрований в реєстрі за № 1-4614, відповідно до якого ОСОБА_5 передає у власність ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 . РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ:02891115, місце знаходження: Дніпропетровська область. м. Павлоград, вул. Харківська, 114.

Суддя А. С. Зінченко