Рішення № 12604464, 30.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.10р.Справа № 40/142-10

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод", м.Верхньодніпровськ

про стягнення 25675 грн. 98 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

Від позивача: Серебряков С.Б. (довір. № 20-142 від 02.02.2010 року);

Від відповідача: не з»явився;

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод" (далі-Відповідач) про стягнення передплати за непоставлену продукцію в розмірі 20 406 грн. 29 коп., пеню в розмірі 3 549 грн. 52 коп., 3% річних в розмірі 291 грн. 73 коп., штраф у розмірі 1 428 грн. 44 коп. та судові витрати.

22.11.10р. Позивач надіслав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Відповідача 27 597 грн. 20 коп., з яких передоплата за непоставлену продукцію 20406 грн. 29 коп., пеня 5 324 грн. 85 коп., 3% річних 437 грн. 62 коп. та штраф у розмірі 1428 грн. 44 коп.

Представник Позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. Відповідно до довідки державного реєстратора, станом на 12.11.10р. року юридична адреса Відповідача: 51600, м. Верхньодніпровськ, вул. Тітова, 198.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2009 року між Позивачем (покупець) та Відповідачем (постачальник) був укладений договір поставки товару №20/2009/1308 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1, 1.2 Договору постачальник зобов’язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару продукти харчування в асортименті та по цінам згідно Специфікації, яка являється невід’ємною частиною договору.

Покупцем було передано листи-заявки представнику Постачальника, в яких він просив поставити товар на умовах і по цінам передбаченими Договором на загальну суму 20406 грн. 20 коп. (а.с. 24-33).

Відповідно до п.5.1 Договору оплата за отриманий товар здійснюється покупцем протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару покупцем шляхом простого банківського переводу на розрахунковий рахунок Постачальника при умові надання рахунку, сертифіката, товаротранспортної та податкової накладних. При відсутності вказаних документів строк розрахунків переноситься до моменту отримання повного пакета документів.

Покупець здійснив авансовий платіж за даними заявками, що підтверджується платіжними дорученнями №1013 від 11.02.2010р., №1152 від 17.02.2010р. Даний факт підтверджено Постачальником листом №83 від 19.05.2010р.(а.с. 38) з підписаним Актом звірки взаєморозрахунків від 31.05.2010р., в якому значиться заборгованість за Відповідачем в розмірі 20406 грн. 29 коп (а.с. 34-36).

Після виконання Позивачем обов’язків згідно договору, Відповідач порушив умови договору, не виконав свої зобов’язання щодо оплати товару.

Таким чином на момент розгляду справи у Відповідача виникла заборгованість у сумі 20 406 грн. 29 коп., яка не оплачена.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати) майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, за прострочення поставки товару чи недопоставки заявленої покупцем партії товару, Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,1 % вартості, не поставленої в строк партії товару за кожен день прострочення чи недопоставки, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості. Розмір пені становить 5 324 грн. 85 коп., та штрафу становить 1428 грн. 44 коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що становить 437 грн. 62 коп.

Статтею 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 20 406 грн. 29 коп. - передплати за непоставлену продукцію, пені в розмірі 5 324 грн. 85 коп., 3% річних в розмірі 437 грн. 62 коп., штраф у розмірі 1 428 грн. 44 коп. та судові витрати.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Позивачем зайво сплачено суму державного мита розмірі 1 грн. 03 коп., яке підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровський сирзавод", (51600, м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, вул.Тітова, 198, р/р 26009077018001 в філії АКБ „Імексбанк” м.Дніпропетровськ, МФО 307093, код ЄДРПОУ 31716783) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 72, р/р 26003032840001 у АКБ „Індустріалбанк”, м.Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191230) передплати за непоставлену продукцію в розмірі 20 406 грн. 29 коп., пеню в розмірі 5 324 грн. 85 коп., 3% річних в розмірі 437 грн. 62 коп., штраф у розмірі 1 428 грн. 44 коп., 275 грн. 97 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з державного бюджету Відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", (69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 72, р/р 26003032840001 у АКБ „Індустріалбанк”, м.Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191230) зайво сплачене державне мито в розмірі 01 грн. 03 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяО.І. Красота Рішення підписано

30.11.2010 року