Ухвала суду № 126043792, 24.03.2025, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/2031/24

Провадження № 2/542/71/25

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2025 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 77546347 від 05 вересня 2021 року та договором позики № 3088520 від 01 вересня 2021 року в загальній сумі 87309 грн 46 коп., а також понесених судових витрат.

Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року вказана позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 163 т. 1).

23 січня 2025 року представник відповідачаподала досуду клопотання про зупинення провадження у справі № 542/2031/24 та витребування доказів, за змістом якого представник позивача просила зупинити провадження по справі № 542/2031/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики, до закінчення строку дії воєнного стану або до звільнення ОСОБА_1 з військової служби та витребувати інформацію від військової частини НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , про участь військової частини в районі ведення бойових дій та виконання бойових завдань та підтверджуючі документи на ОСОБА_1 про його участь у виконанні бойових завдань (а.с. 33-34 т. 2).

В обґрунтування цього клопотання зазначила, що ОСОБА_1 мобілізований до ЗСУ, тому не може приймати участь у судових засіданнях та реалізувати своє право, передбачене ЦПК України. Вказала, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Зазначила, що надати інформацію про його участь у виконанні бойових завдань самостійно не має можливості, оскільки інформація є конфіденційною.

Ухвалою суду від 23 січня 2025 року задоволено клопотання представника позивача в частині витребування доказів та витребувано у Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) інформацію щодо проходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової служби, про участь військової частини у здійсненні бойових дій та виконанні бойових завдань, та підтверджуючі документи про участь ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань (а.с. 39-41 т. 2).

Поряд із цим, документи, які суд своєю ухвалою від 23 січня 2025 року зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 надати до суду до 24 лютого 2025 року, надані не були.

Копії ухвали суду від 23 січня 2025 року направлялись на відомі суду та повідомлені представником відповідача адреси місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 , поряд з цим копії ухвал повернулись до суду, будучу неврученими, із зазначенням причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 50-55, 77-83 т.2).

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 72 т. 2), у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності його представника (а.с. 10 т. 1).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 71 т. 2), про причини неявки не повідомляв, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав.

21 березня 2025 року до суду представник відповідача надіслала заяву, в якій просила відкласти судове засідання на інший день у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі (а.с. 73-74 т. 2).

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Участь представника відповідача в іншому судовому засіданні не є безумовною підставою для визнання поважними причини неявки такого учасника процесу в судове засідання у відповідній справі, що розглядається Новосанжарським районним судом Полтавської області.

Більше того, суд зауважує, що протягом усього часу, коли справа перебуває на розгляді у суді, представник відповідача жодного разу в судове засідання не з`являлась та надсилала до суду заяви про відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за даної явки.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З матеріалів справи вбачається, що Військовою частиною НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) не виконані вимоги ухвали від 23 січня 2025 року, а саме: не надана інформація щодо проходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової служби, про участь військової частини у здійсненні бойових дій та виконанні бойових завдань, та не надані витребувані підтверджуючі документи про участь ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань, оскільки усі поштові повідомлення з копіями ухвали суду про витребування доказі повертались до суду, будучи не врученими.

З огляду на викладене, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до частини 3 статті 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Згідно зі статтею 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Вимогами частини 2 статті 84 ЦПК України передбачено, що у клопотанніповинно бутизазначено: якийдоказ витребовується; обставини,які можепідтвердити цейдоказ,або аргументи,які вінможе спростувати; підстави,з якихвипливає,що цейдоказ маєвідповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

За змістом поданого до суду клопотання представник відповідача просила витребувати від Військової частини НОМЕР_1 інформацію про участь військової частини в районі ведення бойових дій та виконання бойових завдань, а також підтверджуючі документи про участь ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань. Представник відповідача зазначала, що вказана інформація є конфіденційною, самостійно її отримати не має можливості. Представник відповідача акцентувала увагу, що отримання такої інформації є необхідним для вирішення питання про зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини1 статті 251 ЦПК України.

Суд зазначає, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об`єктивний розгляд справи (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21).

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Сторона у справі може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.

Таким чином, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, у матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що інформація, яку просив витребувати представник відповідача у своєму клопотанні є письмовим доказом, який містить дані про обставини, що мають значення для вирішення питання про зупинення провадження у вказаній справі, зважаючи на конфіденційний характер таких документів і неможливість їх отримання представником відповідача, суд вважає за необхідне повторно зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати до суду інформацію щодо проходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової служби, про участь військової частини у здійсненні бойових дій та виконанні бойових завдань, та підтверджуючі документи про участь ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань.

У зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів, суд дійшов висновку про необхідність відкладення судового засідання на іншу дату.

Згідно з частиною 1 статті 240 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 статті 223 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах строку встановленого цим Кодексом у випадку необхідності витребування нових доказів.

Відповідно до частини 9 статті 223 ЦПК України, про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 83, 84, 251, 259, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Повторно витребувати у Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 ) інформацію щодо проходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової служби, про участь військової частини у здійсненні бойових дій та виконанні бойових завдань, та підтверджуючі документи про участь ОСОБА_1 у виконанні бойових завдань.

Копію ухвали для виконання направити до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 ).

Витребувані документи надати до Новосанжарського районного суду Полтавської області до 21 квітня 2025 року.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частина 7 статті 84 ЦПК України).

Відкласти судове засідання у справі № 542/2031/24 на 13 год 00 хв 21 квітня 2025 року, про що повідомити учасників справи.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина 8 статті 84 ЦПК України).

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва