Рішення № 126039043, 20.03.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/11594/24

Провадження №: 2/336/825/2025

20.03.25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача адвокат Ємець А.Ю., який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги від 21.11.2024 серії АР №1207034, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з вказаним позовом до суду, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6098 від 18.02.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 79373,48 гривні.

Позов обґрунтовує тим, що вказаний виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням ст.ст. 80,87,89 Закону України «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки його було вчинено на копії кредитного договору, при його вчиненні нотаріусом не було перевірено безспірність нарахованої заборгованості та не перевірено наявності доказів укладання кредитного договору; направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень; нотаріус не повідомив Боржника про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису.

Ухвалою суду від 27.11.2024 відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін. Позов забезпечено шляхом витребування доказів у приватного виконавця належним чином завірені копії виконавчого провадження.

Витребувані докази надійшли до суду 13.12.2024.

Ухвалою суду від 27.11.2024 позов забезпечено шляхом зупинення стягнення грошових коштів в межах виконавчого провадження № 61422037, відкритого в межах оскаржуваного виконавчого напису.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачем на позовну заяву відзиву подано не було.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26.02.2019 між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український міжнародний банк» укладено кредитний договір № 1001256042901, правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Акціонере товариство «Перший Український міжнародний банк».

18.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис № 6098 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонере товариство «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним № 1001256042901 від 26.02.2019 укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український міжнародний банк» у розмірі 79123,48 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. 28.02.2020 відкрито виконавче провадження № 61422037 з примусового виконання вказаного виконавчого напису.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

За змістом пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Суд при вирішенні спору враховує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, а Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд вказаної ухвали ВАСУ, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині доповнення Переліку такими положеннями: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду відповідно до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 18.02.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, неможливість вчинення виконавчого напису у цій справі була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Матеріали справи не містять доказів щодо вручення позивачу претензії кредитора та вимоги про повернення заборгованості за договором позики, а нотаріус не перевірив наявність доказів отримання вказаної претензії, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису.

Суд вважає, що в даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги в цій частині мають бути задоволені в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог судовий збір покладається на відповідача. Стягнення з відповідача на користь позивача будь-яких інших судових витрат, у позові не заявлено.

Керуючись статтями 3, 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 142, 206, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6098, вчинений 18.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за договором кредитування № 1001256042901 від 26.02.2019 у розмірі 79 123,48 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1453,28 грн. (968,80 грн. + 484,48грн.).

Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №6098 від 18.02.2020, який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Юхименко О.Л. (виконавче провадження №61422037), втрачають свою дію після спливу дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце поживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд.2-Б, прим.250-А/2.

Суддя: Н.С. Звєздова