Ухвала суду № 12603382, 18.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6387/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ізмайлової Т.Л.

суддів Троян Н.М., Шостака О.О.

при секретарі Тарадайко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Віз Ейр Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Віз Ейр Україна»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Авіалінії Віз Ейр Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.09.2009 року № 0065991502/0, від 08.12.2009 року № 0065991502/1, від 02.02.2010 року № 0065991502/2 та від 22.04.2010 року № 0065991502/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2009 року відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача за червень-липень 2009 року, про що був складений Акт перевірки № 97\15-02/35895174, яким було виявлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3., 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ та заниження ПДВ, яке підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся в сумі 1 230 202,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.09.2009 року № 0065991502/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 487 042,00 грн. в тому числі за основним платежем 1 230 202 грн., штрафна санкції в сумі 247 840 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, в результаті чого були винесені податкові повідомлення-рішення від 08.12.2009 року № 0065991502/1, від 02.02.2010 року № 0065991502/2 та від 22.04.2010 року № 0065991502/3.

Позивач не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення на законних підставах та відповідно до норм діючого законодавства. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 вищевказаного закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, податкові накладні, що підтверджують право позивача на податковий кредит в сумі 2 587 946,22 грн. були досліджені в судовому засіданні і сторони не заперечують відомості, що в них містяться, а також дати їх надходження до позивача. З даних накладних вбачається, що вони надійшли пізніше, оскільки право на отримання податкового кредиту виникло у звітний період в яких і були сплачені кошти за придбання товарів, втому числі і сплачено ПДВ.

За таких підстав, позивач в разі неотримання вчасно від постачальника податкових накладних вправі був включити суми сплаченого податку на додану вартість в поточний податковий період та одночасно з такою декларацією подати до податкового органу і скаргу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень діяв правомірно, оскільки обов’язком платника податку є своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Віз Ейр Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Віз Ейр Україна»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень –залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Віз Ейр Україна»– залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.08.2010 року– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч.2 ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.11.2010 року.