Ухвала суду № 12603281, 18.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-431/08/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Лічевецький І.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" листопада 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області та ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області до Відкритого акціонерного товариства «Золотоніський завод залізобетонних виробів», Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський завод залізобетонних виробів»за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерготеплоізоляція»та ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочину, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року Золотоніська ОДПІ Черкаської області звернулася до суду з позовом, у якому просило стягнути з ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»в дохід держави 650000 грн. за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 23 травня 2006 року; стягнути з ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»в дохід держави 362450 грн. 00 коп. за договором купівлі-продажу обладнання, будівельних матеріалів, меблів та інвентаря від 23 травня 2006 року; стягнути з ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»в дохід держави майно, придбане за договором від 23 травня 2006 року, укладеним між ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»та ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»; стягнути з ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»в дохід держави майно, придбане за договором купівлі-продажу обладнання, будівельних матеріалів, меблів та інвентарю від 23 травня 2006 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року у задоволенні вказаних позовних вимог було відмовлено.

Золотоніська обєднана державна податкова інспекція Черкаської області, не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 01 жовтня 2009 року та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, позивач вказує, що ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»зареєстроване у м. Києві, на момент державної реєстрації ніякого майна чи керівних органів у м. Золотоноші Черкаської області підприємство не мало, а тому вибір такої назви для товариства, яке повністю відповідає назві ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»свідчить про те, що ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»створювалося лише з метою укладення нікчемних договорів по придбанню майна ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів».

ОСОБА_1., не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій з урахуванням уточнень просить скасувати постанову суду від 01 жовтня 2009 року та прийняти нове про закриття провадження у справі в частині вимог, що стосуються приміщення механічної майстерні з вбудованою їдальнею з обладнанням, площею 666, 9 кв. м. та приміщення лісопильного цеху, площею 987, 2 кв. м. з обладнанням, що знаходиться по АДРЕСА_1 Свої вимоги третя особа обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт вказує, що вказані приміщення перебувають у його власності, а не у власності ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів».

Під час судового засідання представник позивача та третя особа підтримали свої апеляційні скарги з підстав, викладених в них.

Представник ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»в судовому засіданні заперечував проти апеляційних скарг та просив суд відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято законну і обґрунтовану постанову, а підстави для зміни чи скасування відсутні.

Від представників ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»та ТОВ «Укренерготеплоізоляція»надійшли клопотання про апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів», ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Золотоніської ОДПІ Черкаської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року без змін.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Золотоніської ОДПІ Черкаської області суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що при укладенні договорів від 23 травня 2006 року відповідачі у даній справі діяли з метою приховування від оподаткування доходів, а твердження позивача про те, що угода суперечить інтересам держави та суспільства не ґрунтуються на вимогах закону.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Звертаючись до суду з позовом Золотоніська ОДПІ Черкаської області просила за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосувати санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України стягнути з стягнути з ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»в дохід держави 650000 грн. за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 23 травня 2006 року; стягнути з ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»в дохід держави 362450 грн. 00 коп. за договором купівлі-продажу обладнання, будівельних матеріалів, меблів та інвентарю від 23 травня 2006 року; стягнути з ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»в дохід держави майно, придбане за договором від 23 травня 2006 року, укладеним між ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»та ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»; стягнути з ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»в дохід держави майно, придбане за договором купівлі-продажу обладнання, будівельних матеріалів, меблів та інвентарю від 23 травня 2006 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, 23 травня 2006 року між ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»та ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстраційним № 1547.

Згідно умов вказаного договору ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»передає, а ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»приймає у власність нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 65. Предмет договору складається з адміністративно-побутового корпусу площею 1777,8 кв.м. (літери 3, 2А, А, а, а', а''), будівлі арматурного цеху площею 698,1 кв.м. (літери 1, 2Б, Б, б), будівлі багато пустотного цеху площею 315,8 кв.м. (літери 1, 1'К, К), будівлі старого РБУ площею 549,2 кв.м. (літера 3М), столярної майстерні площею 623,9 кв.м. (літера 1Ш), будівлі котельні площею 424,8 кв.м. (літера 2Ж), складського приміщення площею 426,5 кв.м. (літера 1З), лісопильного цеху (літери 1, 1'Р, Р, Р), будівлі механічної майстерні (літери 1У, У, У'', R), старої будівлі їдальні (літери 1'У, У'), будівлі компресорної (літера Г), складу заповнювачів (літери В, в, Д, Е, И, Й), бетонозмішувального цеху (літери П, П'), будівлі трансформаторної (літери N, N', T, T'), уборної (літера Н), овочесховища (літера S), водонапірної башти з артезіанською свердловиною (літера ІІ), залізничної колії кранів (літера V), залізниці (літера VIII), огорожі (літери 1, 2, 3, 4), дороги, стоянки для автомобілів (літера І), будівлі старого РБУ (літери W, W', Z, Ю), зовнішньої каналізації (літери 5-13).

Згідно п. 2 зазначеного договору продаж майна здійснюється за ціною 650 000 грн. 00 коп., яку покупець зобов'язався сплатити продавцю протягом 2006 року. Оплата може бути проведена у таких формах: безготівковим перерахунком, майном, векселями українських підприємств або будь-яким іншим способом, який не суперечить чинному законодавству.

Також 23 травня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстраційним № 1548 було посвідчено договір купівлі-продажу обладнання, будівельних матеріалів, меблів та інвентарю за умовами якого ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»передало, а ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»прийняло у власність рухоме майно на загальну суму 362 450 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Золотоніська ОДПІ Черкаської області посилається на відсутність факту оплати вказаних договорів, здійснення продажу майна під дії ухвал суду про заборону його відчуження, відсутність дозволу Загальних зборів та Наглядової ради на відчуження майна, ціна договору була нижчою за залишкову вартість майна, а також на те, що директора ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»було визнано винним в умисному ухиленні від сплати податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність обставин, на які посилається позивач, з огляду на наступне.

Відповідно до прийому-передачі від 23 травня 2006 року ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»передало, а ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»прийняло цілісний майновий комплекс з будівлями та спорудами за договорами купівлі-продажу від 23 травня 2006 року.

Між ТОВ «Укренерготеплоізоляція»та ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»02 червня 2006 року укладено договір уступки права вимоги № 02/06-01. За умовами цього договору ТОВ «Укренерготеплоізоляція»уступило ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»право вимоги платежу в сумі 1 012 450 грн. 00 коп. за договором № 170-Б01 від 07 листопада 2004 року, укладеному між первісним кредитором та ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів».

Відповідно до акту про взаємозалік зустрічних однорідних вимог від 08 червня 2006 року відповідачі у даній справі домовились зарахувати суму в розмірі 1 012 450 грн. 00 коп., яку ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»зобов'язалось сплатити ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 23 червня 2006 року та договором купівлі-продажу обладнання, будівельних матеріалів, меблів та інвентарю від 23 червня 2006 року в рахунок погашення заборгованості ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»перед ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»за договором уступки права вимоги № 02/06-01 від 02 червня 2006 року.

Таким чином, доводи позивача про те, що ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»не було оплачено вартість придбаного на підставі договорів купівлі-продажу від 23 травня 2006 року майна спростовується вищевикладеним.

Надаючи оцінку твердженню Золотоніської ОДПІ Черкаської області стосовно того, що відчуження майна відбулось за наявності арештів, накладених на майно ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»ухвалами господарського суду Черкаської області від 18 січні 2006 року у справі № 14/630 та від 22 березня 2006 року у справі № 01/1650 колегія суддів керується наступним.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали господарського суду Черкаської області у справі № 14/630 арешт на майно ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»накладений 18 січня 2006 року було скасовано 13 березня 2006 року, а арешт, накладений у справі № 01/1650, скасовано ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 травня 2006 року.

Отже, посилання позивача на наявність встановлених судовими рішеннями обтяжень майна, що було предметом договорів від 23 травня 2006 року не знайшли свого підтвердження.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, необґрунтованими також є посилання позивача на відсутність згоди Загальних зборів та Наглядової ради акціонерного товариства щодо продажу майна.

З протоколу № 7 засідання Наглядової ради ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»від 16 травня 2006 року вбачається, що нею було прийнято рішення продати нерухоме та рухоме майно ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»за ціною 1 012 450 грн. 00 коп., а укладення договорів купівлі-продажу доручено директору товариства Курпасу В.І.

У відповідності до пп. «и»п. 11.5 ст. 11 Статуту ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»до компетенції Загальних зборів належить надання згоди на укладення угод або кількох взаємозв'язаних угод щодо відчуження майна Товариства та здійснення операцій з борговими зобов'язаннями (факторингу), якщо на момент укладення таких угод балансова вартість активів перевищує суму 100 000 грн.

Перелік повноважень, що належать до компетенції загальних зборів акціонерного товариства визначено Законом України «Про господарські товариства».

Відповідно до ст. 41 вказаного Закону, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належать: внесення змін до статуту товариства; затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень; прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. Зазначені повноваження не можуть бути передані іншим органам товариства.

Тобто, ні Статутом ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів», ні Законом України «Про господарські товариства»до виключної компетенції загальних зборів акціонерів не віднесено надання згоди на укладення договорів.

У звязку з цим судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що приймаючи рішення про продаж нерухомого та рухомого майна ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»Наглядова рада діяла в межах наданих їй повноважень, а згода загальних зборів товариства не є обовязковою.

Щодо посилання позивача на те, що майно ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»було продане за ціною, нижчою ніж залишкова вартість такого майна колегія суддів зазначає наступне.

Згідно довідки Золотоніської ОДПІ Черкаської області про результати виїзної позапланової перевірки ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»з питань правових відносин з ТОВ «Укренерготеплоізоляція», ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»та ВАТ «Кагарлицьке АТП-13255»за період з 01 листопада 2005 року по 31 грудня 2006 року № 847/2301/01349791 від 18 травня 2007 року залишкова вартість основних фондів ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»за даними балансу станом 01 квітня 2006 року становила 3047000 грн. 50 коп., а станом на 01.06.2006 р. 0 грн. 00 коп.

Докази того, що станом на 23 травня 2006 року залишкова вартість основних фондів ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»перевищувала 1 012 450 грн. 00 коп. в матеріалах відсутні.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що на даний час неможливо встановити ринкову вартість реалізованих основних фондів ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»на момент їх продажу шляхом проведення експертизи, оскільки покупцем були здійснені значні капіталовкладення у ремонт та відновлення придбаного нерухомого майна.

Таким чином, доводи позивача про заниження ціни майна, що було предметом договорів від 23 травня 2006 року, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Позивач, як на підставу для задоволення своїх вимог, також посилається на те, що вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 червня 2008 року у справі № 1-80/2008 директора ВАТ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»Курпаса В.І. було визнано винним у вчиненні злочинів передбаченим ч. 2 ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджет коштів у великих розмірах) та ст. 218 КК України (завідомо неправдива офіційна заява службової особи суб'єкта господарської діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі).

Наведена обставина, на думку Золотоніської ОДПІ Черкаської області, вказує на те, що договори купівлі-продажу від 23 травня 2006 року, укладені між відповідача у даній справі, є нікчемними.

Разом з тим, як було вірно встановлено судом першої інстанції, сам по собі факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) не є підставою для визнання угод такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і не підтверджує наявність умислу у сторін на укладення таких угод.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Золотоніської ОДПІ Черкаської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 01 жовтня 2009 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

Третя особа ОСОБА_1. як на підставу для задоволення своїх вимог про закриття провадження у справі посилається на те, що приміщення механічної майстерні з вбудованою їдальнею з обладнанням, площею 666, 9 кв. м. та приміщення лісопильного цеху, площею 987, 2 кв. м. з обладнанням, що знаходиться по вул. Обухівській 65, м. Золотоноша не перебувають у власності ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів», у звязку з чим вимоги про передачу вказаного майна у власність держави не можуть бути предметом даного позову.

Підстави для закриття провадження у адміністративній справі передбачені у ст. 157 КАС України.

Обставини, на які посилається третя особа не є такими, що у ст. 157 КАС України можуть бути підставами для закриття провадження у справі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не можуть бути підставами для скасування постанови суду від 01 жовтня 2009 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Золотоніської ОДПІ Черкаської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Ухвала складена в повному обсязі 26 листопада 2010 року.