Постанова № 12603102, 21.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2010 року 10:24 № 2а-10172/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал"

до Тернопільської об"єднаної державної податкової інспекції

проскасування повідомлення - рішення № 0027681502/0/77620 від 23.12.2009р.; № 0028661502/1/6726 від 11.03.2010року.

за участю представників сторін:

від позивача: Сікорський А.В., за пасп. НОМЕР_1 від 04.08.99 р.

від відповідача:Михайлов М.А., посв. №063708 від 22.02.2010 р.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»звернулося з позовною заявою до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасувати податкове повідомлення - рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції № 0027681502/0/77620 від 23 грудня 2009 року; скасувати податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0028661502/1/6726 від 11 березня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу податкового зобовязання по земельному податку є неправомірним, оскільки з 18 грудня 2008 р. по 24 серпня 2009 р. відсутній обєкт оподаткування земельна ділянка, що знаходиться за адресою вул. Галицька, 38 в м. Тернопіль не перебувала у оренді позивача, оскільки не було укладено договір оренди з Тернопільською міською радою.

Відповідач проти позову заперечує. У запереченні на позов зазначає, що земельна ділянка площею 0.9136 га за адресою вул. Галицька, 38 м. Тернопіль, знаходилась в користуванні ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»на підставі попереднього договору оренди земельної ділянки від 16 жовтня 2003 року № б/н (державна реєстрація: № 040364400090 від 06.11.2003 року), терміном дії до 18 вересня 2008 року. В абзаці «г»підпункту 9.4 пункту 9 даного Договору оренди - орендар зобов'язаний у належному стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди, проте дана земельна ділянка в період перевірки використовувалась товариством для здійснення підприємницької діяльності (газозаправочна станція) без сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності. ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»у відповідності до абзацу «з»( орендар зобов'язаний: за два місяці до завершення терміну дії договору подати клопотання в міську раду про продовження або розірвання договору оренди земельної ділянки) підпункту 9.4 пункту 9 Договору оренди від 16 жовтня 2003 року № б/н подало клопотання до Тернопільської міської ради про продовження договору оренди земельної ділянки, 18 грудня 2008 року,за № 5/23/30 Тернопільською міською радою прийнято рішення „Про продовження договору оренди земельної ділянки площею 0.9136 га для обслуговування викуплених будівель за адресою вул. Галицька, 38. В пункті 2 даного рішення термін оформлення надання земельної ділянки необхідною документацією - один місяць.

У відповідності до Акту прийому - передачі земельної ділянки за адресою вул. Галицька, 38 від 25 серпня 2009 року передано в оренду Тернопільською міською радою (орендодавець) ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»(орендар) земельну ділянку загальною площею 0.9136 га за адресою вул. Галицька, 38 у м. Тернополі терміном на три роки (з 18 грудня 2008 року по 18 грудня 2011 року), що підтверджено підписами членів комісії, а отже Позивач повинен був сплатити податок з оренди земельної ділянки

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну невиїзну перевірку по орендній платі за землю ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»за період з 18.12.2008 року по 29.09.2009 року, за результатами якої складено акт від 04.12.2009 р. № 1120/7/15-02/31871186 (надалі по тексту акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення, що в порушення ст.ст. 2, 17, 19 Закону України „Про плату за землю” в редакції чинній на момент перевірки та пункту 8. 9; абзацу „ж” підпункту 31.1 пункту 31 договору оренди земельної ділянки ТОВ „Фактор Капітал” орендна плата за земельну ділянку по вул. Галицька. 38 - не сплачувалась, недоплата за період з 18 грудня 2008 року по 29 вересня 2009 року становить 128728.1 7 гри.

На підставі акту перевірки Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцію прийнято податкове повідомлення-рішення №0027681502/0/77620 від 23 грудня 2009 року, яким позивачу нараховані податкові зобовязання з податку на землю у розмірі 193092,26 грн. (за основним платежем 128728,17 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 64364 грн.).

Позивачем було оскаржено дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановленому Законом України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За результатами розгляду скарг рішеннями Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції №4019/7/25-011 від 27.01.2010р., залишено без змін податкове повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції №0027681502/0/77620 від 23 грудня 2009, а скаргу ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»без задоволення.

Позивачем 15 березня 2010 р. отримано рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції № 15942/7/25-011 від 11 березня 2010 р. «Про внесення змін до рішення Тернопільської ОДПІ від 27 січня 2010 №4019/7/25-011 «Про результат розгляду первинної скарги».

На підставі рішення № 15942/7/25-011 від 11 березня 2010 р. Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції було прийнято повідомлення рішення від 11 березня 2010 р. № 0028661502/1/6726. У відповідності до рішення ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»було зобовязано сплатити податкові зобовязання, що вчинені контролюючим органом, а саме: орендну плату за землю з юридичних осіб по актах перевірок в сумі 581,63 грн. (П'ятсот вісімдесят одна гривня 63 копійки), в тому числі за основним платежем 387,75 грн. (Триста вісімдесят сім гривень 75 копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями 193,88 грн. (Сто дев'яносто три гривні 88 копійок).

Як вбачається з матеріалів справи, в т.ч. з акту перевірки, заперечення на позовну заяву і розрахунків, наданих Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції, податкове зобовязання нараховане позивачу за користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: вул. Галицька, 38 м. Тернопіль, загальна площа 0,9136 га. Актом перевірки встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за користування цією ділянкою ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»не подавало податкові розрахунки земельного податку за податкові періоди з 18.12.2008 р. 31.12.2008 р. сума недоплати 5040,10 грн.; з 01.01.2009 року - 31.08.2009 року - сума недоплати 110765,44 гри.; 01.09.2009 року по 29.09.2009 року сума недопити 12922,63 гри. Загальна сума заниження податкового зобов'язання по орендній платі за землю за період, що підлягав перевірці становить 128728,17 грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що земельна ділянка площею 0.9136 га, яка знаходиться за адресою вул. Галицька, 38, м. Тернопіль, знаходилась в користуванні ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»на підставі попереднього договору оренди земельної ділянки від 16 жовтня 2003 року № б/н (державна реєстрація: № 040364400090 від 06.11.2003 року), терміном дії до 18 вересня 2008 року. В абзаці «г»підпункту 9.4 пункту 9 даного Договору оренди - орендар зобовязаний у належному стані повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди. ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»у відповідності до абз. з (орендар зобов'язаний: за два місяці до завершення терміну дії договору подати клопотання в міську раду про продовження або розірвання договору оренди земельної ділянки) пп. 9.4 п. 9 Договору оренди від 16 жовтня 2003 року № б/н подало клопотання до Тернопільської міської ради про продовження договору оренди земельної ділянки, 18 грудня 2008 року за № 5/23/30 Тернопільською міською радою прийнято рішення „Про продовження договору оренди земельної ділянки площею 0.9136 га для обслуговування викуплених будівель за адресою вул. Галицька,38. В пункті 2 даного рішення термін оформлення надання земельної ділянки необхідною документацією - один місяць.

В обґрунтовуючи нарахування, згідно Акту прийому - передачі земельної ділянки за адресою вул. Галицька, 38 від 25 серпня 2009 року передано в оренду Тернопільською міською радою (орендодавець) ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»(орендар) земельну ділянку загальною площею 0.9136 га за адресою: м. Тернопіль, вул. Галицька, 38 терміном на три роки (з 18 грудня 2008 року по 18 грудня 2011 року), що підтверджено підписами членів комісії.

Відповідно до пункту 9 Договору оренди землі від 12 березня 2009 року № 3676 (державна реєстрація № 040066100335 від 29.09.2009 року) місячна сума орендної плати за землю вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 13845.68 гри. щомісячно, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель, встановленого відповідно до чинного законодавства, на рахунок місцевого бюджету та абзацом „ж” підпункту 31.1 пункту 31 зобов'язано орендаря відшкодувати допущені втрати які виникли з моменту прийняття рішення Тернопільською міською радою (№ 5/23/30 від 18 грудня 2008 року) про надання земельної ділянки до моменту реєстрації даного договору, в розмірі орендної плати.

Представником Відповідача надано суду Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища (1) поданого ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»за 9 місяців (вх.№635214, від 29.10.09 р.) до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції в рядку 1 (нараховано збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення, усього (4)) сума збору -2033,08 грн. та Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища (1) поданого ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»за рік (вх.№676604, від 21.01.10 р.) до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції в рядку 1 (нараховано збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення, усього (4)) сума збору -2710,77 грн.

Як вбачається з Податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища (1) поданого ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ», як зазначено в рядку 7 (нараховано за звітній квартал 677,69 грн.

Позивачем не спростовується той факт, що ним подавалися Податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього середовища, а отже підтверджується факт використання земельної ділянки.

В судовому засіданні представник Позивача підтвердив факт наявності будівель на земельній ділянці.

Земельна ділянка розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Галицька, 38 загальною площею 0.9136 га також використовується ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ», на якій знаходяться приміщення вулканізаторної та профілакторію.

Суд враховує, що згідно наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі земельної ділянки в оренду ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» від 25.09.2009р. комісія констатує факт передачі в оренду Тернопільською міською радою ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ» земельну ділянку загальною площею 0,9136 га за адресою вул. Галицька, 38, у м. Тернопіль терміном на 3 (три) роки з 18 грудня 2008 року по 18 грудня 2011 року для обслуговування викуплених будівель.

Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»не подавало податкові розрахунки земельного податку до податкового органу за період з 18 грудня 2008 р. по 19 вересня 2009 р., не сплачувало земельний податок за земельну ділянку по вул. Галицька, 38, м. Тернопіль (площа 0,9136 га).

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ. Справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ “Про плату за землю”.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Так, в ст. 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було оформлено договір оренди земельною ділянкою 18 вересня 2008 р., а також подано заяву про продовження договору оренди, що однак не позбавляє його обовязку сплачувати земельний податок за земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 4 зазначеного Закону визначено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Відповідно до ст. 5 Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Стаття 15 вказаного Закону передбачає, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про плату за землю”, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік. сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) (стаття 19 зазначеного Закону).

В ст. 33 Закону України “Про плату за землю”, зазначається, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Листом від 09 липня 2009 року № 8842/17/11 -09 Державним комітетом України із земельних ресурсів надано роз'яснення, з посиланням на статтю 33 Закону України “Про плату за землю”, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Однак, як встановлено судом, позивачем використовувалась земельна ділянка площею 0,9136 га за адресою вул. Галицька, 38, у м. Тернопіль протягом грудня 2008 р. вересень 2009 р., що підтверджується актом від 04.12.2009 р. № 1120/7/15-02/31871186, перевірки дотримання вимог земельного законодавства, та поданими Позивачем до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Податкових розрахунків зборів за забруднення навколишнього середовища (1) за 9 місяців та за рік 2009 р.

У відповідності до п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п.п. 17.1.2 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вказаних обставин, суд вважає цілком обґрунтованим винесення повідомлення рішення № 0027681502/0/77620 від 23 грудня 2009 року та податкове повідомлення - рішення № 0028661502/1/6726 від 11 березня 2010 року. Оскільки встановлено, що заборгованість виникла саме з 18 грудня 2008 р.

Відповідно до ч.1., ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх рішень, донарахування податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб та застосування штрафних санкцій оспорюваним податковим повідомленням-рішенням здійснено відповідачем обґрунтовано.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесені у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, Суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

У звязку з відмовою у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук