Рішення № 126030495, 21.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2025 року справа №320/40879/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича та до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича (далі по тексту також відповідач, начальник ВПВР ДДВС Нещадим І.С.), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неповному наданні інформації на запит адвоката Подольського А.А. від 17.10.2023 б/н;

- зобов`язати відповідача надати на запит адвоката Подольського А.А. від 17.10.2023 б/н інформацію щодо сум стягнутих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що відповідачем здійснюються виконавчі провадження щодо ОСОБА_11 та решти відповідачів у справі №910/12955/20. Позивач зазначає, що з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_11 звернувся до відповідача із запитом, предметом якого визначено дані про суми заборгованості, стягнуті на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників. Проте, відповідач відмовив у наданні такої інформації з огляду на відсутність документів, які підтверджують повноваження представника сторони виконавчого провадження-боржника відносно осіб, зазначених у запиті.

Позивач вважає відмову у наданні запитуваної інформації необґрунтованою та такою, що порушує його професійні права як адвоката під час здійснення адвокатської діяльності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що листом від 23.10.2023 позивачу було надано відповідь на адвокатський запит щодо виконавчого провадження, в якому боржником є ОСОБА_11 . Щодо решти виконавчих проваджень, в яких боржниками є відповідачі у справі №910/12955/20, зазначено про відсутність підстав для надання інформації з огляду на ненадання позивачем документів, які б підтверджували його повноваження як представника осіб, зазначених у запиті.

Крім того, відповідач зазначив про те, що начальник ВПВР ДДВС Нещадим І.С. не може бути відповідачем у справі відповідно до вимог статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено про помилкові доводи відповідача щодо розгляду означеного позову у відповідності до вимог Закону України «про виконавче провадження» з огляду на те, що означений позов не подавався позивачем як представником сторони виконавчого провадження. Оскільки відповідь на запит позивача підписана саме Нещадимом І.С., позивач вважає його належним відповідачем у справі.

На переконання позивача, відповідачем у відповіді на запит не наведено підстав для відмови у наданні запитуваної інформації, що свідчить про невмотивованість такої відмови.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту також відповідач 2, ВПВР ДДВС).

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що адвокатський запит представника Рожкової К.В. Адвоката Подольського А.А. від 17.10.2023 зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.10.2023 №162312-33-23 та у Відділі 24.10.2023. Відповідь за результатами розгляду адвокатського запит представника Рожкової К.В. Адвоката Подольського А.А. від 17.10.2023, надано листом від 23.10.2023 № 138349/1623212-33-23/20.1 (копія листа додана до відзиву поданого 19.12.2023). Так, зокрема, вказаним вище листом надано інформацію щодо виконавчого провадження №72392283 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 07.07.2023 №910/12955/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_11 заподіяну ПАТ «Платінум Банк» та його кредиторам шкоду в розмірі 1 477 708 016,17 грн. на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також відповідач зауважив, що листом Відділу від 23.10.2023 № 138349/162312-33-23/20.1 чітко зазначено, що з огляду на те, що Адвокатом не надано документів, які підтверджують повноваження представника сторони виконавчого провадження- боржника відносно осіб, зазначених у запиті, у Відділу відсутні правові підстави для надання інформації. У зв`язку з цим відповідач вважає, що ним не було відмовлено у наданні запитуваної інформації та надано відповідь в межах компетенції, та відповідно до вимог законодавства, а відповідно відсутня будь-яка бездіяльність.

Таким чином, на переконання позивача, правові підстави для надання інформації окрім тієї, що стосується 72392283 - відсутні, оскільки крім додатку до запиту не надано документів, які підтверджують повноваження представника сторони у виконавчого провадження - боржника відносно осіб, зазначених у запиті, а тому позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Адвокат Подольський А.А. звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби з адвокатським запитом від 23.10.2023 б/н про надання інформації щодо сум, стягнутих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Означений запит мотивований тим, що позивачем надається правова допомога ОСОБА_11 у виді захисту та представництва у виконавчому провадженні №72392283 та у судових справах, пов`язаних із здійсненням зазначеного виконавчого провадження. З метою захисту прав та інтересів ОСОБА_11 виникла необхідність в отриманні даних про суми заборгованості, стягнуті на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, оскільки відповідно до положень Цивільного кодексу України, у разі погашення окремим боржником солідарного обов`язку, обов`язок решти боржників перед кредитором припиняється повністю чи у відповідній частині.

Додатками до адвокатського запиту вказано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.

Листом Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 23.10.2023 №138349/162312-33-23/20.1 позивачу повідомлено, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №72392283 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 07.07.2023 у справі №910/12955/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_11 заподіяну ПАТ «Платінум Банк» та його кредиторам шкоду у розмірі 1 477 708 016,17 грн на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 28.07.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Також повідомлено про винесені державним виконавцем постанови та зазначено, що за результатами примусового виконання рішення суду, за період з 28.07.2023 по 05.09.2023 на рахунок з обліку депозитних сум Відділу надійшли кошти, стягнуті з ОСОБА_11 в сумі 1 274 684,81 грн, з яких кошти у сумі 1 270 575,30 грн розподілено та перераховано наступним чином: 402,67 грн перераховано на користь держави як мінімальні витрати виконавчого провадження; 1 154 702,39 грн на рахунок, зазначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; 115 470,24 грн на користь держави як часткове погашення виконавчого збору. Кошти в сумі 4 109,51 грн залишаються на рахунку з обліку депозитних сум та будуть перераховані за призначенням після поновлення вчинення виконавчих дій.

Щодо надання інформації стосовно сум коштів, стягнутих з кожного із солідарних відповідачів за вищевказаним рішенням суду, відповідач 2 зазначив про відсутність підстав для надання такої інформації з огляду на те, що позивачем в додатку до запиту не надано документів, які підтверджують повноваження представника сторони виконавчого провадження-боржника відносно осіб, зазначених у запиті, посилаючись на положення статей 14, 15, 16 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись з правомірністю відмови відповідача у наданні запитуваної інформації, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Конституційним принципом забезпечення незалежності правосуддя є гарантія незалежності адвокатури.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є адвокатом, надає правову допомогу ОСОБА_11 на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АІ №1478980 від 17.10.2023.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі по тексту також Закон № 5076-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Згідно абзацу 1 частини другої статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Частиною третьою статті 24 Закону № 5076-VI визначено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про законодавчо закріплений обов`язок надання інформації та копій документів на адвокатські запити, зокрема органами державної влади, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Іншого положеннями Закону № 5076-VI не передбачено.

При цьому, види інформації з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна та службова) визначено у законах України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI та «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII.

Так, положеннями статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю»), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України «Про основи національного спротиву»). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», крім випадків, визначених зазначеним Законом.

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Згідно статті 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

В силу вимог статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості:

1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;

2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей;

3) про стан здоров`я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов`язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932 - 1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими особами, які брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики, представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;

5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

5-1) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов`язковому оприлюдненню відповідно до закону;

6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач звернувся до відповідача 2 з адвокатським запитом від 23.10.2023 б/н про надання інформації щодо сум, стягнутих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Означений запит мотивований тим, що позивачем надається правова допомога ОСОБА_11 у виді захисту та представництва у виконавчому провадженні №72392283 та у судових справах, пов`язаних із здійсненням зазначеного виконавчого провадження. З метою захисту прав та інтересів ОСОБА_11 виникла необхідність в отриманні даних про суми заборгованості, стягнуті на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, оскільки відповідно до положень Цивільного кодексу України, у разі погашення окремим боржником солідарного обов`язку, обов`язок решти боржників перед кредитором припиняється повністю чи у відповідній частині.

Додатками до адвокатського запиту вказано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.

Таким чином, адвокатський запит відповідав вимогам статті 24 Закону №5076-VI та мав бути розглянутий відповідачем 2 як суб`єктом владних повноважень у встановленому законом порядку і не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту зобов`язаний був надати адвокату відповідну інформацію або копії документів.

Листом Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 23.10.2023 №138349/162312-33-23/20.1 щодо надання інформації стосовно сум коштів, стягнутих з кожного із солідарних відповідачів за вищевказаним рішенням суду, відповідач 2 зазначив про відсутність підстав для надання такої інформації з огляду на те, що позивачем в додатку до запиту не надано документів, які підтверджують повноваження представника сторони виконавчого провадження-боржника відносно осіб, зазначених у запиті, посилаючись на положення статей 14, 15, 16 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд наголошує на законодавчо наданому адвокатам праві звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб). При цьому, адресат, якому направлено адвокатський запит зобов`язаний в імперативному порядку надати адвокату інформацію та відповідні документи. Єдиним винятком з такого правила являється інформація з обмеженим доступом.

Фактично відмова відповідача 2 у наданні запитуваної позивачем інформації зводиться до ненадання адвокатом Подольським А.А. документів, які підтверджують повноваження представника сторони виконавчого провадження-боржника відносно осіб, зазначених у запиті, з посиланням на положення статей 14, 15, 16 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, означена відмова не містить єдино визначеної підстави для відмови у наданні інформації на адвокатський запит, передбаченої абзацом 1 частини другої статті 24 Закону №5076-VI, а саме, що запитувана інформація віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Виходячи з викладених відповідачем 2 у листі від 23.10.2023 мотивів, питання віднесення запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом не досліджувалось ВПВР ДДВС.

Таким чином, відповідачем 2 при зазначенні про відсутність підстав для надання адвокату Подольському А.А. запитуваної ним адвокатським запитом інформації щодо сум, стягнутих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , протиправно не було враховано визначених абзацом 1 частини другої статті 24 Закону № 5076-VI підстав для відмови в її наданні.

Позивач в адміністративному позові просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неповному наданні інформації на запит адвоката Подольського А.А. від 17.10.2023 б/н.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відтак, за наявності активної поведінки суб`єкта владних повноважень, яка виразилась у наданні відповіді про відсутність правових підстав для надання запитуваної інформації з посиланням на положення статей 14, 15, 16 Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині шляхом визнання протиправною відмови відповідача 2 у наданні інформації щодо сум, стягнутих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на запит позивача від 23.10.2023, з підстав, викладених у листі від 23.10.2023.

При цьому, позовні вимоги, заявлені до відповідача, не підлягають задоволенню з огляду на те, що начальник відділу Нещадим І.В. лише посадовою особа, якою було підписано відповідний документ від імені відповідача 2.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати на запит адвоката Подольського А.А. від 17.10.2023 б/н інформацію щодо сум стягнутих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, не підлягають задоволенню з огляду на їх передчасність, оскільки наданню такої інформації має передувати належний розгляд відповідачем 2 адвокатського запиту, зокрема в частині дослідження такої інформації на предмет наявності чи відсутності у неї статусу інформації з обмеженим доступом, чого не було зроблено ВПВР ДДВС під час розгляду запиту адвоката Подольського А.А.

Обираючи спосіб захисту порушеного права з огляду на зміст та позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, порушення яких відбулося внаслідок неналежного розгляду його адвокатського запиту, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача 2 повторно розглянути адвокатський запит адвоката Подольського А.А. від 23.10.2023 в частині надання інформації щодо сум стягнутих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 крізь призму абзацу 1 частини третьої статті 23 Закону №5076-VI з урахуванням висновків суду, що не є втручанням у дискреційні повноваження останнього з огляду на таке.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача 2 у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях його як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження ВПВР ДДВС.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити частково з виходом за межі позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Такий правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.11.2023 №3576-3270-5167-8461.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у наданні інформації на запит адвоката Подольського Андрія Анатолійовича від 23.10.2023 б/н щодо сум, стягнутих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з підстав, викладених у листі від 23.10.2023.

3. Зобов`язати Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно розглянути адвокатський запит адвоката Подольського Андрія Анатолійовича від 23.10.2023 б/н в частині надання інформації щодо сум, стягнутих на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №910/12955/20 з кожного із солідарних боржників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з урахуванням висновків суду

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.