Рішення № 126030492, 21.03.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2025 року справа №320/28627/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Інформаційного агентства (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Інформаційного агентства щодо не врахування позивачу при визначенні розміру надбавки за вислугу років, яка передбачена розділом IV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», вислуги років за період навчання в Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут з 17 липня 1992 року по 15 червня 1995 року у загальний строк військової служби та строк безперервної служби в Збройних силах України;

- зобов`язати Інформаційне агентство при визначенні позивачу розміру надбавки за вислугу років, яка передбачена розділом IV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», врахувати вислугу років за період навчання в Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут, зарахованого у строк військової служби відповідно до постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі № 2-а-533-2006;

- зобов`язати Інформаційне агентство провести позивачу з 25.06.2000 перерахунок розміру надбавки за вислугу років, яка передбачена розділом IV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», із врахуванням вислуги років за період навчання в Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут, зарахованого у строк військової служби відповідно до постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі № 2-а-533-2006.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем протиправно зменшено розмір надбавки за вислугу років, яка визначена розділом IV наказу Міністерства оброни України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260, що було наслідком неврахування відповідачем при визначенні її розміру, строку військової служби за період навчання в Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут, зарахованого позивачу відповідно до Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі № 2-а-533-2006.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що у Інформаційного агентства відсутні зобов`язання щодо виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниця від 19.06.2006 у справі №2-а-533-2006.

Стверджує, військовий ліцей, в якому навчався позивач, не є військовим навчальним закладом в розумінні Закону України М2232-ХІІ, тому строк його навчання не може бути зараховано у загальний строк військової служби, оскільки навчання в такому учбовому закладі здійснювалося лише з метою підготовки до вступу у військово-навчальні заклади, а тому не можна вважати проходженням військової служби згідно з переліком її видів, що закріплений у статті 2 Закону № 2232-ХІІ.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

З 1995 року позивач перебуває на військовій службі.

В травні 2006 року позивач звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом до Редакції, видавництва та типографії газети «Крила України, в якій на той час проходив військову службу, про зобов`язання зарахувати в строк військової служби термін навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут з 17 липня 1992 року по 15 червня 1995 року та провести перерахунок грошового забезпечення.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі № 2-а-533-2006 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірним рішення головного редактора редакції видавництва і типографії «Крила України» щодо відмови зарахування ОСОБА_1 своїм рішенням строку його навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут у загальний строк військової служби та строк безперервної служби в Збройних Силах України.

Зобов`язано головного редактора редакції видавництва і типографії «Крила України» зарахування своїм рішенням строк навчання ОСОБА_1 у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут з 17 липня 1992 року по 15 червня 1995 року у загальний строк військової служби та строк безперервної служби, внести зміни у послужний список особової справи ОСОБА_1 .

Зобов`язано редакцію видавництва і типографії «Крила України» провести перерахунок ОСОБА_1 розміру щомісячної надбавки за вислугу років на військовій службі до окладів за військовим званням і основною чи тимчасовою займаною посадою встановленою п.13.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 №75, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 20.03.2001 за № 251/5442 та провести перерахунок розміру щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 №149, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.2003 за № 411/7732.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.04.2008 у справі № 6-394/08 замінено сторону виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-а-533 від 03.11.2006 за позовом ОСОБА_1 , а саме Редакцію видавництво і типографію «Крила України», що являється боржником за виконавчим документом її правонаступником Центральним друкованим органом Міністерства оборони України «Народна Армія».

Відповідно до послужного списку полковника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , особистий номер: НОМЕР_1 ), позивач проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України:

- 01.08.1995 по 25.06.2000 курсант відділення військової підготовки при ДУ «Львівська політехніка»;

- з 25.06.2000 по 12.02.2007 кореспондент у редакції, видавництва і типографії газети «Крила України»;

- з 12.02.2007 по 12.08.2016 кореспондент/редактор у Друкованому органі Міністерства оборони України «Флот України»;

- з 12.08.2016 по 21.12.2018 начальник редакції у Центральному друкованому органі Міністерства оборони України «Народна армія»;

- з 21.12.2018 по час звернення з позовом редактор/заступник начальника Інформаційне агентство.

28.06.2023 позивач звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив зробити розрахунок суми нарахованої індексації.

Листом від 07.08.2023 № 522/824 відповідач повідомив позивача, що у Інформаційного агентства відсутні підстави у внесенні змін до послужного списку особової справи позивача, проведення перерахунку щомісячної надбавки за вислугу років до окладів за військовим званням та основною та тимчасовою посадою, встановленою п. 13.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року за №251/5442 та проведення перерахунку розміру щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.03.2003 року №149, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.2003 року за №411/7732.

Також у вказаному листі відповідач зазначив, що згідно з передавальним актом, у Інформаційного агентства відсутні зобов`язання щодо виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниця від 19.06.2006 у справі №2-а-533-2006.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до розділів І та IV наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

Грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах:

від 1 до 5 років - 25 відсотків;

від 5 до 10 років - 30 відсотків;

від 10 до 15 років - 35 відсотків;

від 15 до 20 років - 40 відсотків;

від 20 до 25 років - 45 відсотків;

від 25 і більше років - 50 відсотків.

Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Для виплати надбавки за вислугу років командир військової частини щорічно станом на 01 січня оголошує наказом вислугу років військовослужбовців.

Наказ видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби. Календарна та пільгова вислуга років зазначаються окремо.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1291 суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином посилання відповідача на те, що він не був стороною у справі, в якій рішенням суду встановлено наявність правових підстав для зарахування позивачу до строку військової служби терміна навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут, а тому не зобов`язаний виконувати таке рішення, є помилковим.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі № 2-а-533-2006 зобов`язано головного редактора редакції видавництва і типографії «Крила України» зарахування своїм рішенням строк навчання ОСОБА_1 у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут з 17 липня 1992 року по 15 червня 1995 року у загальний строк військової служби та строк безперервної служби, внести зміни у послужний список особової справи ОСОБА_1 .

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Отже спір між сторонами стосовно питання щодо зарахування строк навчання ОСОБА_1 у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут з 17 липня 1992 року по 15 червня 1995 року у загальний строк військової служби та строк безперервної служби врегульовано судовим рішенням - постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі № 2-а-533-2006.

Крім того, постанова Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі № 2-а-533-2006, якою зобов`язано головного редактора редакції видавництва і типографії «Крила України» зарахування своїм рішенням строк навчання ОСОБА_1 у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут з 17 липня 1992 року по 15 червня 1995 року у загальний строк військової служби та строк безперервної служби, є обов`язковою не тільки для відповідача у цій справі, але й для інших органів державної влади, в тому числі Інформаційного агентства.

Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що відповідач, не враховуючи позивачу строк військової служби за період його навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут з 17 липня 1992 року по 15 червня 1995 року при визначенні розміру надбавки за вислугу років, що передбачена розділом IV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», не виконує рішення суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, чим порушує його соціальні права.

У відзиві на позовну заяву відповідач безпідставно вийшов за межі заявлених позивачем позовних вимог та надав оцінку правомірності зарахування періоду навчання позивача у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут з 17 липня 1992 року по 15 червня 1995 року до загального стажу військової служби, не зважаючи на те, що щодо цих обставин на час розгляду цієї справи було таке, що набрало законної сили та обов`язкове до виконання судове рішення - постанова Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі № 2-а-533-2006, яке було повністю виконано за попереднім місцем служби позивача - Центральний друкований орган Міністерства оборони України «Народна армія».

В той же час, доводи відповідача, викладені у відзиві, фактично зводяться до незгоди з правомірністю постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі № 2-а-533-2006, а тому, з моменту коли відповідач дізнався про таке судове рішення, у випадку незгоди з його правомірністю, останній мав право скористатись інститутом поновлення строку на апеляційне оскарження, чого зроблено не було.

На переконання суду, в даному випадку відповідач намагається уникнути виконання рішення суду всупереч вимогам Конституції України.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що ліцей, в якому навчався позивач, не є військовим навчальним закладом не є предметом розгляду цієї справи, їм була надана правова оцінка при розгляді Замостянськми районним судом м. Вінниці справи № 2-а-533-2006, стороною був позивач по даній справі.

Щодо інших доводів сторін, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частин першої третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача, як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірного рішення.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні даної справи суд також враховує правову позицію викладену Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 19.10.2021 у справі № 640/32828/20 та від 01.03.2021 у справі № 620/3202/20.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1073,60 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1073,60 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Інформаційного агентства щодо не врахування ОСОБА_1 при визначенні розміру надбавки за вислугу років, яка передбачена розділом IV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», вислуги років за період навчання в Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут з 17 липня 1992 року по 15 червня 1995 року у загальний строк військової служби та строк безперервної служби в Збройних силах України.

3. Зобов`язати Інформаційне агентство (01015, м. Київ, вул. Князів Острозьких 45/1, корп. 33; код ЄДРПОУ 26622615) при визначенні ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РОНКПП НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) розміру надбавки за вислугу років, яка передбачена розділом IV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», врахувати вислугу років за період навчання в Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут, зарахованого у строк військової служби відповідно до постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі№ 2-а-533-2006.

4. Зобов`язати Інформаційне агентство (01015, м. Київ, вул. Князів Острозьких 45/1, корп. 33; код ЄДРПОУ 26622615) провести ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РОНКПП НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) з 25.06.2000 перерахунок розміру надбавки за вислугу років, яка передбачена розділом IV наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», із врахуванням вислуги років за період навчання в Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут, зарахованого у строк військової служби відповідно до постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 19.06.2006 у справі № 2-а-533-2006.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РОНКПП НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Інформаційного агентства (01015, м. Київ, вул. Князів Острозьких 45/1, корп. 33; код ЄДРПОУ 26622615).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.