Постанова № 12602906, 17.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" листопада 2010 р. № 2а- 9405/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Чмутової К.А.,

за участі представника позивача Мельник В.О. (довіреність б/н від 12.07.2010р.);

за участі представника відповідача - Кірсанов Д.Н. (довіреність № 12779/10/10-020);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Науково - виробничої фірми Бітсервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Науково - виробнича фірма Бітсервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000341800/0 від 12.07.2010року.

В обґрунтування позову зазначили, що за наслідками документальної невиїзної перевірки позивача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2008 р., складено акт від 30.06.2010 року № 6935/1800/34014079, на підставі якого органом державної податкової служби винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення. В акті перевірки наведено висновок про наступні порушення: ст.. 203, 215, ч. 1 ст. 216, ст.. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ПП «КАФ-БУД» з позивачем; п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4480,00 грн., а саме у жовтні 2007 р. завищена сума податкового кредиту на суму 4480,00 грн. Позивач вважає, що у жовтні 2007 року ним правомірно було віднесено до складу податкового кредиту сплачений податок на додану вартість у 4480,00 грн. у ціні робіт, які було придбані у жовтні 2007 року від ПП «КАФ-БУД», а тому позивачем у жовтні 2007 року правильно визначена сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (579 грн.). Ніякого заниження суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у позивача у жовтні 2007 році не було, а також позивач в обґрунтування цього посилається на п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст.. 7, п.п. 10.1, 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.. 203, ст.. 204, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, п. 1 ч. 1 ст. 208, ч. 2,3 ст. 215, ч. 1 ст. 269, ч. 1 ст. 638 Цивільного Кодексу України, ч. 3 ст. 180, ч. 1 ст. 181, ст.. 207 Господарського Кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях проти позову, а саме: з 19.06.2010 року по 30.06.2010 року фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2008 р., про що складено акт від 30.06.2010 року № 6935/1800/34014079. За результатами перевірки встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «КАФ-БУД» з наступних підстав: перевіркою ДПІ встановлено, що за юридичною адресою ПП «КАФ-БУД» відсутнє, звіт 1-ДФ підприємством не надавався. Співробітниками ВПМ ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова був встановлений директор підприємства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який пояснив, що він немає ніякого відношення до діяльності підприємства, функції директора та бухгалтера не виконував, став директором підприємства без мети здійснювати підприємницьку та фінансово-господарську діяльність. Крім того, Ленінським районним судом м. Харкова розглянуто справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у здійсненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального Кодексу України. Суд по даній справі дійшов висновку, що ОСОБА_3, працюючи директором ПП «КАФ-БУД» та будучи відповідальним за фінансово-господарську діяльність разом з невстановленою особою у ході досудового слідства особою, склав та підписав від імені підрядчика завідомо недостовірні документи, а також ОСОБА_3 свою вину у злочині визнав повністю. Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово господарських операцій підприємством, що перевіряється, та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України. В обгрунтування відповідач посилається на ст.. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України, Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про порядок погашення перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма Бітсервіс» перебуває на обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

Судом встановлено, що у період з 19.06.2010 р. по 30.06.2010 р. проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Науково-виробничої фірми Бітсервіс» з питань обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, про що складено акт від 30.06.2010 року № 6935/1800/34014079.

За висновками акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі встановлені порушення: п. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «КАФ-Буд» з ПП «НВФ Бітсервіс»; п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4480,00 грн., а саме за місяцями: жовтень 2007 року завищена сума податкового кредиту на суму 4480,00 грн.

На підставі акту перевірки в.о. начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2010 року № 0000341800/0 за порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями у звязку з чим ПП «науково-виробнича фірма Бітсервіс» визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 6720,00 грн., з яких 4480 грн. за основним платежем, 2240,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Підставою для проведення перевірки в акті перевірки визначено ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року № 509-XII.

Право на здійснення органами ДПІ перевірок, зокрема, документальних невиїзних, передбачено п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Вказаною нормою передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо підстав для донарахування податку на додану вартість в сумі 4480,00 грн. та визначення штрафної (фінансової) санкції в сумі 2240,00 грн., про що винесене податкове повідомлення-рішення № 0000341800/0 від 12.07.2010 р., судом встановлено наступне.

Як зазначено в акті документальної невиїзної перевірки ПП «НВФ Бітсервіс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала взаємовідносини з платником податків ПП «Каф-буд» за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року. Питання правильності нарахування податкових зобов»язань з податку на додану вартість перевіркою ПП «НВФ Бітсервіс» не досліджувалось, так як підприємством до перевірки не надані документи, що підтверджують продаж товарів (робіт, послуг). Перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ПП «Каф-Буд» встановлено наступне. ПП «Каф-Буд» надавав документи ПП «НВФ Бітсервіс». Відповідно до податкових накладних: податкова накладна від 29.10.2007 року на суму 26880,00 грн. (у т. ч. ПДВ на суму 4480,00 грн). Суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включено до податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають податковим деклараціям з ПДВ за серпень 2007 року.

Отже, загальна сума податкового кредиту за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року становить 4480,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що листом від 25.03.2010 року № 1699/7/18-015 ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було надано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова акт невиїзної документальної перевірки ПП «Каф Буд» № 785/18-007/34630421 від 02.03.2010 року, в якому перевіркою встановлено: за юридичною адресою ПП «Каф-Буд» відсутнє, останні рухи грошових коштів відбулися у 2008 році, звіт 1-ДФ підприємством не надавався, основні засоби відсутні. Також, співробітниками ВПМ ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова був встановлений директор підприємства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який пояснив, що він немає ніякого відношення до діяльності підприємства, функції директора та бухгалтера не виконував, став директором підприємства без мети здійснювати підприємницьку та фінансово-господарську діяльність. Крім того, Ленінським районним судом м. Харкова розглянуто справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у здійсненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального Кодексу України. Суд по даній справі дійшов висновку, що ОСОБА_3, працюючи директором ПП «КАФ-БУД» та будучи відповідальним за фінансово-господарську діяльність разом з невстановленою особою у ході досудового слідства особою, склав та підписав від імені підрядчика завідомо недостовірні документи, а також ОСОБА_3 свою вину у злочині визнав повністю. В ході перевірки зроблені висновки, що вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій підприємством, що перевіряється, та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України.

Данні, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на висновках акту про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Каф- Буд» ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 02.03.2010 року за № 785/18-007/346304221.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ПП «НВФ Бітсервіс», виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч.2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судом встановлено та підтверджено даними акту перевірки, що основним видом діяльності фірми є ремонт і технічне обслуговування офісної техніки та ремонт та технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки.

Між ПП «НВФ Бітсервіс» та ПП «Каф Буд» укладений договір від 05.10.2007 року № СКС-05/10/07. Відповідно до умов зазначеного договору, замовник ПП «НВФ Бітсервіс» доручає, а виконавець ПП «Каф Буд» приймає на себе зобов»язання виконати роботи з монтажу та вводу в експлуатацію структурованої кабельної системи в приміщеннях органів державної статистики України у Харківській області.

Зазначений договір, відповідно до його умов, є двостороннім договором.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що договір між ПП «НВФ Бітсервіс» та ПП «Каф Буд» від 05.10.2007 року № СКС-05/10/07 у встановленому порядку недійсним визнаний не був.

Факт укладання даного правочину та виконання його умов підтверджується відповідними наявними в матеріалах справи та дослідженими судом у судовому засіданні доказами: договором з додатком № 1,2, податковою накладною від виконавця (платника податків) ПП «Каф-Буд» на загальну суму 26880,00 грн., сума ПДВ 4480,00 грн., рахунком-фактурою на загальну суму з ПДВ 26880,00 грн., актом здачі-прийманні робіт за договором № СКС-05/10/07 від 05.10.2007 року, копією платіжного доручення від 14.11.2007 року № 102 на загальну суму 26880,00 грн..

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом встановлено, що виконавець ПП «Каф-Буд» виконав для замовника ПП «НВФ Бітсервіс» роботи з монтажу та вводу в експлуатацію структурованої кабельної системи в приміщеннях органів державної статистики України в Харківській області, що зазначені в Додатку № 2 даного Договору на загальну суму 26880,00 грн.

ПП «НВФ Бітсервіс» суми ПДВ за виконані роботи включено до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за жовтень 2007 року згідно отриманій податковій накладній в сумі 4480,00 грн., яка увійшла до загальної суми ПДВ, зазначеної в розділі ІІ декларації 10122

Податкова накладна, виписана ПП «Каф-Буд» відповідає вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

Таким чином, ПП «Каф-Буд» виконало свої зобов'язання за договором, а ПП «НВФ Бітсервіс» прийняло виконані роботи за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Отже, відсутні факти, які свідчили б про те, що зміст укладеного договору не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

За таких обставин, посилання представника відповідача на невідповідність договору вимогам ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Основному Законі держави - Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000341800/0 від 12.07.2010 р., прийняте відповідачем Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, Законом України“Проподаток на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., з наступними змінами та доповненнями, ст. ст. 203, 204, 215, 216, 228 ЦК України, ст. ст. 207, 208, 238, 250 ГК України, ст. ст. 8-14, 71, 86, 90, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Науково - виробничої фірми Бітсервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0000341800/0 від 12.07.2010 сроку.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 22 листопада 2010 року.

Суддя Шляхова О.М.