Рішення № 126027975, 20.03.2025, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/12852/24

Провадження № 2-а/932/241/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Ксіонди Є. Г.

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції

представник відповідача Кучер Л. А.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі впорядку спрощеногопозовного провадженняадміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад вимог позивача

Постановою ЕНА № 3661926 від 14.12.2024 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 680 гривень. За змістом постанови позивач, 14.12.2024 о 14.36.35 год керуючи транспортним засобом у м. Дніпрі, пл. Соборна, 6, здійснив зупинку на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Вважає постанову незаконною з наступних підстав. Він 14.12.2024 о 14.36.35 год. рухався у м. Дніпро, пл. Соборна, 6 на транспортному засобі, виїхав на крайню справо смугу в р-ні будинку 6, щоб здійснити висадку пасажира та здійснення повороту направо, що дозволено у відповідності до п. 17.2 ПДР, а саме водій, який повертає праворуч на дорозі з смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчатою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. Вказував, що у таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Оскаржувана постанова не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили б про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, не містить посилання на те, що проводилася відео фіксація, не зазначено про наявність доказів, на яких зафіксовано правопорушення.

У зв`язку із вищезазначеним просив суд постанову про адміністративне правопорушення скасувати.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, передбаченому КАС України.

Представник відповідача заявила клопотання про виклик поліцейських у якості свідків та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ч.ч.5,6ст.262КАС України,суд розглядаєсправу впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленнясторін занаявними усправі матеріалами,за відсутностіклопотання будь-якоїзі сторінпро інше.За клопотаннямоднієї ізсторін абоз власноїініціативи судурозгляд справипроводиться всудовому засіданніз повідомленням(викликом)сторін. Судможе відмовитив задоволенніклопотання сторонипро розглядсправи всудовому засіданніз повідомленнямсторін: 1) у випадках, визначенихстаттею 263цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про виклик у якості свідків поліцейських Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, оскільки свідчення зазначенихосіб неможуть вважатисьоб`єктивними доказамиу справітак як вказані особи є службовими особами відповідача, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, при цьому суд враховує постанову ВС по справі № 489/4827/16-а від 15.04.2020.

Враховуючи викладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності, суд вважає за необхідне відмовити відповідачу у проведенні судового засідання з повідомленням сторін.

Представником відповідача було надано відзив на позовну заяву в якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування якого вказала, що 14.12.2024 на пл. Соборній поліцейська під час патрулювання у складі наряду поліції, виявила зупинку транспортного засобу «Мерседес» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на смузі для маршрутних транспортних засобів. Такі обставини не заперечуються ОСОБА_1 у позові та підтверджуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з портативних відеореєстраторів поліцейських 472658 і 475553. П. 17.1 ПДР забороняє рух і зупинку інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на смузі для маршрутних транспортних засобів. Частиною 3 ст. 122 КУпАП встановлено, що порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поліцейською була розглянута справа та накладений штраф у розмірі 680 грн, оспорювань постанову оголошено і вручено ОСОБА_1 на місці винесення.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на п. 17.2 ПДР, який дозволяє заїжджати на смугу для маршрутних транспортних засобів для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини та повороту праворуч. Водночас, відеозапис з портативних відеореєстраторів поліцейських, а відповідні пояснення ОСОБА_1 на місці події носять гіпотетичний характер та не свідчать про його реальні наміри повернути праворуч або здійснити посадку чи висадку пасажирів. Зазначене в цілому свідчить про законність та обґрунтованість оспорюваної постанови.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 25.12.2024 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді від 17.02.2025 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді від 21.02.2025 року відкрите спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

14.12.2024 поліцейською 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Веселовою Єлизаветою Борисівною було прийнято постанову серіїЕНА №3661926про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 680 гривень. За змістом вказаної постанови, 14.12.2024 о 14.36.35 год. у м. Дніпро, площа Соборна, 6 водій, керуючи транспортним засобом « MERSEDES-BENZ GLE 300D» державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку (рух), стоянка на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11 чим порушив п. 17.1 ПДР на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі. До постанови додаються 472658 і 475553.

Згідно рапорту поліцейської 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Веселової Є. Б., під час патрулювання легіоном 315 за адресою: м. Дніпро, Соборний р-н, Соборна площа, біля буд. 6, 14.12.2024 було помічено транспортний засіб «Мерседес-бенц» державний номерний знак НОМЕР_1 , яке стояло з порушенням ПДР України, а саме по всій Соборній площі діє знак 5.11 та додатково розмітка, яка вказує «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів». Даний транспортний засіб порушив п. 17 ПДР України. Підійшовши до водія даного транспортного засобу, нею було встановлено позивача, повідомлено про факт правопорушення, розглянуто справу та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 3, дана подія зафіксована на бодікакмери 472658 і 475553.

Також судом досліджений відеозапис бодікакмери 472658, наданий відповідачем, на якому зафіксовано, розгляд справи поліцейською 1-го взводу 3-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Веселовою Є. Б. При цьому поліцейська пояснила, що позивач порушив п. 17.1 ПДР, тому що стояв на смузі для транспортних засобів, позивач в свою чергу пояснив, що він рухався, щоб заїхати у двір, а поліцейська машина перегородила йому дорогу. Відеозапис бодікакмери 475553 починається з того, як інший поліцейський наближається з переднього боку до машини позивача. При цьому, поліцейський автомобіль заблокував в`їзд у двір, оскільки став перед автомобілем позивача. Потім зафіксоване спілкування з водієм невідомого поліцейського та розгляд справи сержантом поліції Веселовою Є. Б. з прийняттям оскаржуваної постанови та видачею її позивачу. Суд звертає увагу, на відеозаписах з обох бодікамер немає фіксації, щоб автомобіль позивача рухався.

V. Оцінка суду

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до вказаного Закону встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КабінетуМіністрів Українивід 10жовтня 2001року №1306 (зі змінами та доповненнями) (далі ПДР).

Відповідно до пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За змістом ст.ст. 8 ч. 1, 19 ч. 2 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 52Закону України«Про дорожнійрух» закріплюють, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

ОСОБА_1 закидається вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме, зупинка, рух, стоянка на смузі для маршрутних транспортних засобів, що є порушенням 17.1 ПДР України.

Згідно п. 17.1 ПДР України, на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем п. 17.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

У постанові серії ЕНА № 3661926 від 14.12.2024 в якості доказу вчинення позивачем правопорушення позначені бодікамери 472658 і 475553.

При дослідженні судом відеозаписів з цих бодікамер, рух позивача на автомобілі взагалі не зафіксовано.

Таким чином рух позивача по смузі для маршрутних транспортних засобів, як це зазначено в спірній постанові, не підтверджується.

На відеозаписах з обох бодікамер зафіксовано, що автомобіль позивача стоїть на смузі для маршрутних транспортних засобів. При цьому, з відеозапису бодікамери 472658 вбачається, що автомобіль позивача знаходиться перед поворотом праворуч, а автомобіль поліції знаходиться після цього повороту на цій же смузі. Але на відеозаписі бодікамери 475553 зафіксовано що автомобіль позивача знаходиться перед поворотом праворуч, а автомобіль поліції стоїть ним. Через деякий час поліцейській переміщає автомобіль поліції по цій же смузі вперед за поворот праворуч і тим самим звільняє місце перед автомобілем позивача.

У підсумку, у відеозаписах з обох бодікамер немає фіксації порушення позивачем п. 17.1 ПДР України, а саме зупинки чи стоянки автомобіля позивача, перед під`їздом до нього автомобіля патрульної поліції, який заблокував йому рух.

Таким чином, зупинка, стоянка позивача також відеозаписами з бодікамер не підтверджується, а підтверджується знаходження позивача на смузі для маршрутних транспортних засобів на вимогу поліцейських для складання щодо нього постанови про адміністративне правопорушення.

Вказані відеозаписи суд не приймає до уваги оскільки, що вони не відображають відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови. При цьому суд враховує п. 23 постанови ВС по справі № 216/5226/16-а від 18.07.2019.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Абз. 1 ч. 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний суд у постанові по справі №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Проте, відповідачем не було спростовано тверджень позивача викладених у позовній заяві, а саме, що він виїхав на крайню праворуч смугу для висадки пасажира та повороту праворуч та не надано доказів вчинення адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова також не містить посилань на докази, що підтверджують вчинення такого правопорушення.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно ч.ч.1,2ст.7КУпАП,ніхто неможе бутипідданий заходувпливу взв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування постанови серії ЕНА № 3661926 від 14.12.2024 з підстав недоведеності суб`єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. З урахуванням вимог ст.ст. 9, 286 ч. 3 п. 3 КАС України, з метою повного захисту законних прав позивача, провадження у справі про адміністративне правопорушення, необхідно закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 132КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абз. 1 ч. 1ст. 139 КАС України).

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020, справа № 543/775/17, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 606,60 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 8, 19, 62 Конституції України, ст.ст. 23, 122, 245, 251, 258, 280, 287-289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 242-244, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: вул. Троїцька, 2А, Шевченківський р-н м. Дніпра, 49000 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження по справі задовольнити.

Постанову серії ЕНА № 3661926 від 14.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.122КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 680 гривень скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.122КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульноїполіції вДніпропетровській областіДепартаменту патрульноїполіціїна користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 606 (шістсот шість),60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 21.03.2025.

Суддя І. В. Петунін