Постанова № 12602360, 15.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2010 р. Справа №2а-12785/09/6/0170

(11:26)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. ,

при секретарі Асєєвій Л. О.,

за участю представника позивача Дербеньової Н. М., представників відповідачів Горбунова О. І., Кузовкіної К. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим,Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

про стягнення заборгованості

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Красноперекопської об'єднаної податкової інспекції в АР Крим та Головного управління державного казначейства України в АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ від 11.09.2008р. № 0002401502/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25440,00 грн. та стягнення з Державного бюджету бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1426,25 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим зазначені вище позовні вимоги роз'єднано, виділено позовні вимоги Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення на користь позивача з Державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1426,25 грн. в окреме провадження та привласнено справі за вказаним позовом № 2а-12785/09/6/0170.

Враховуючи, що результати розгляду справи №2а-3590/08/6/0170 за позовом приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» до Красноперекопської об,єднаної податкової інспекції в АР Крим та Головного управління державного казначейства України в АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ від 11.09.2008р. № 0002401502/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25440,00 грн. можуть вплинути на прийняття рішення у справі №2а-12785/09/6/0170, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.2009р. провадження у справі № 2а-12785/09/6/0170 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №2а-3590/08/6.

Ухвалою від 02.09.2010 року, у звязку з тим, що рішення по справі №2а-3590/08/6/0170 набрало законної сили, провадження у справі №2а-12785/09/6/0170 за позовом приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим та Головного управління державного казначейства України в АР Крим про стягнення з Державного бюджету бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1426,25 грн. було поновлено.

У судовому засіданні 15 листопада 2010 року представник позивача на позовних вимогах про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1426,25 грн. наполягав, посилаючись на те, що відповідач у порушення положень ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не відшкодовує податок на додану вартість за липень 2008 року у сумі 1426,25 грн.

Представник відповідача - Красноперекопської ОДПІ в АР Крим проти позову заперечував, зокрема, посилаючись на те, що перевіркою не встановлено частини залишку відємного значення, фактично сплаченої отримувачем товарів(послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів. Згідно наданих платіжних доручень не встановлено постачальників, яким сплачено суму 1272,00 грн. та більше. Відповідно до вимог ч. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом пяти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у звязку з чим відповідач вважає, що обовязок надати висновок про відшкодування з бюджету ПДВ виникає у нього лише після закінчення процедури судового оскарження, яка, на його думку, триває, а саме- податковою інспекцією 04.08.2010р. до Вищого адміністративного суду України направлена касаційна скарга на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010р. по справі № 2а-3590/08/6/0170 та постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.12.2009р. по справі № 2а-3590/08/6/0170. Крім того, відповідач пояснив, що 20.05.2010р. актом № 7 була анульована реєстрація платника ПДВ приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» згідно з п.п.»в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Позивач зазначає, що відповідно до п. 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту. За таких обставин Красноперекопська ОДПІ в АР Крим вважає, що оскільки на момент розгляду справи анульована реєстрація платника ПДВ - приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» згідно з п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», то позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Представник відповідача - Головного управління державного казначейства України в АР Крим проти позову заперечував, посилаючись на те, що контроль за бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість грошовими коштами з держаного бюджету згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» здійснюється податковими органами. У відповідності до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» орган Державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування на підставі висновку відповідного податкового органу.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію серія А00 № 530621, виданого виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим, та Статуту, державну реєстрацію якого проведено 29.09.2008р., приватне підприємство “Продовольча компанія “Агрокрим”має статус юридичної особи.

Матеріали справи свідчать, що у серпні 2008 року відповідно до п.7.7.4. п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, позивач, як платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування, прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування та подав податковому органу податкову декларацію з ПДВ (вхід. № 11764 від 04.08.08р.) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до податкової декларації з ПДВ) за липень 2008р. (вх. №11768 від 04.08.2008р.)

Разом з декларацією позивачем подано до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крім розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунок бюджетного відшкодування, довідку щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, про що також зазначено на аркуші 2 Акту перевірки № 927/15-2/30933340. Після подання декларації з ПДВ для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників подала органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття. У звязку з тим, що у наявності були експортні операції позивач з супровідним листом вих. № 43 від 02.08.2008р. скерував до ОДПІ оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації за червень 2008р. №600080004/8/002810 від 11.06.2006р., що також відображено на аркуші 2 Акту перевірки № 927/15-2/30933340.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника податку.

Красноперекопською ОДПІ в АР Крим 02 вересня 2008 року проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка позивача щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року, за результатами якої складено акт за № 927/15-02/30933340. У вказаному акті зазначено, що перевіркою виявлено порушення позивачем абз. “а”п.п. 7.7.2 та абз.3 п.п. “а”п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яке виразилося у завищенні суми ПДВ, заявленої до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок за липень 2008р. на суму 25440 грн.

За результатами цієї перевірки Красноперекопською обєднаною державною податковою інспекцією в АР Крим 11 вересня 2008 року прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0002401502/0 , яким згідно з п.п „б” п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та згідно з п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” у відповідності до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону виявлено відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування у сумі, заявленій у податковій декларації, у звязку з чим відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25440,00 грн. за липень 2008р.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги приватного підприємства “Продовольча компанія “Агрокрим”є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-111 від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, апеляційне узгодження це узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Згідно п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 цього Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.п. 7.7.8. п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як свідчать матеріали справи, приватне підприємство “Продовольча компанія “Агрокрим”, не погодившись з прийнятим ОДПІ податковим повідомленням-рішенням № 0002401502/0 від 11.09.2008р., оскаржило його до Окружного адміністративного суду АР Крим, постановою якого від 03.12.2009р. по справі № 2а-3590/08/6 позовні вимоги позивача задоволені та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ від 11.09.2008р. № 0002401502/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25440,00 грн. за липень 2008р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010р. по справі № 2а-3590/08/6 апеляційну скаргу Красноперекопської ОДПІ в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.12.2009р. по справі № 2а-3590/08/6 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.12.2009р. по справі № 2а-3590/08/6 залишено без змін.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, як свідчать матеріали справи, після закінчення процедури судового оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення № 0002401502/0 від 11.09.2008р. Красноперекопської ОДПІ, остання не надала органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, протягом пяти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення. При цьому Красноперекопська ОДПІ стверджує, що процедура судового оскарженнятриває, оскільки 04.08.2010р. до Вищого адміністративного суду України відповідачем направлена касаційна скарга на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010р. по справі № 2а-3590/08/6/0170 та постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.12.2009р. по справі № 2а-3590/08/6/0170.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача з наступних підстав.

Стаття 254 КАС України, в редакції, чинній під час винесення вищевказаних судових рішень, визначала, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Жодної норми про те, що подача касаційної скарги зупиняє дію постанови суду, яка набрала законної сили, відповідачем по справі не наведено, як і не надано суду доказів прийняття касаційної скарги до розгляду Вищим адміністративним судом України.

За таких обставин суд вважає, що процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ від 11.09.2008р. № 0002401502/0 завершена у звязку з набранням 13.07.2010р. законної сили постанови суду по справі № 2а-3590/08/6.

Статтею 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, заперечуючи проти позову про стягнення бюджетної заборгованості, відповідач посилається на анулювання реєстрації позивача платником ПДВ за актом № 7 від 20.05.2010р. згідно з п.п. “в”п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Посилаючись на п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідач зазначає, що у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту.

Проаналізувавши зміст вказаної норми, на яку Красноперекопська ОДПІ посилається в обґрунтування своїх заперечень проти позову, суд доходить висновку про те, що особа, свідоцтво платника ПДВ якої анульоване на підставі “в”п. 9.8 ст. 9 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, позбавляється права на отримання лише того бюджетного відшкодування , право на яке вона має за наслідками останнього податкового періоду, що передує її анулюванню як платника ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, свідоцтво платника ПДВ позивача анульоване 20.05.2010р., в той час як предметом спору є отримання позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2008 року, тобто за податковий період, який не є останнім податковим періодом, що передує його анулюванню як платника ПДВ.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що не погодившись з рішенням відповідача від 20.05.2010р. за актом № 7 про анулювання реєстрації платника ПДВ, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Красноперекопської ОДПІ від 20.05.2010р.

Вказаний позов розглянуто у справі № 2а-7023/10/6/0170, у якій ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2010р. були вжиті заходи забезпечення позову та до вирішення справи по суті зупинено дію рішення відповідача від 20.05.2010р. про анулювання реєстрації платника ПДВ ПП “Продовольча компанія “Агрокрим”, оформленого актом № 7 від 20.05.2010р.

Ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2010р. у справі № 2а-7023/10/6/0170 про забезпечення позову виконується негайно, незалежно від подальшого оскарження в апеляційному порядку.

Доказів того, що вказана ухвала скасована, при розгляді даної справи відповідачем не надано.

В силу п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування-це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, відповідно до п.п. 7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. Згідно з п. 1.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.1997р. за № 263/2067, з наступними змінами і доповненнями, бюджетна заборгованість з податку на додану вартість це суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування. Відповідно до п. 6.2 вказаного Порядку платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Розділом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість передбачено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ.

Згідно з п.п.7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то згідно з п.п.7.7.2.:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою податкового органу від 02 вересня 2008 року(арк. 13-14 акта) не встановлено заниження або завищення суми податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях за червень та липень 2008 року. Перевіркою підтверджено факт надмірної фактичної сплати позивачем податку за результатами діяльності за червень-липень 2008 року та підтверджена сума залишку відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду(ряд. 24 декларації за липень 2008р.) у сумі 25440,00 грн. У звязку з висновком відповідача про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування, сума 25440,00 грн. була взагалі виключена відповідачем із рядка 25 “Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню”декларації з ПДВ за липень 2008р. та ним було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.09.2008р. № 0002401502/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яке скасовано Окружним адміністративним судом АР Крим.

Під час подання позову по даній справі позивач самостійно виявив помилку, яку припустив при заповнені податкової декларації з ПДВ за липень 2008 року в частині визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідач в момент перевірки не встановлював фактичну суму, яка підлягала відшкодуванню, за наявності наданих до декларацій з ПДВ за червень-липень 2008р. реєстрів отриманих податкових накладних, наданих до перевірки платіжних доручень, завірених банком, і копії товарного чека, скерованих відповідачу з супровідним листом від.02.08.2008р. вих. № 42 та отриманих відповідачем 04.08.2008р.

Судом встановлено, що за липень 2008 року бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій позивачем у попередніх податкових періодах (червені 2008р.) постачальникам товарів (послуг) і складає 1426,25 грн., а не 25440,00 грн., що підтверджується наданою позивачем випискою банку з розрахункового рахунка позивача за червень 2008р. та товарним чеком № 024623. Сума 1426,25 грн. складається із сум ПДВ у вартості сплачених постачальникам товарів (робіт, послуг) за червень 2008р., в т.ч.: 30,00 грн. - ТПП Криму 13.06.08. пл. дор. № 363; 64,60 грн. ЗАТ „Сиваш-терминал” 18.06.08. пл. дор. № 365; 25,48 грн. Держ.Хлібна Інсп. 05.06.08. пл. дор. № 361; 31,67 грн. ПП”ДП Укр.дез.комп” 05.96.08. пл. дор. № 353; 100,00 грн. КФ ВАТ „КД МППЖТ” 05.06.08. пл. дор. № 354; 1125,00 грн. ЕТехПД 05.06.08. пл. дор. № 352; 49,50 грн. СПД ФЛП ОСОБА_1. 11.06.08. тов. чек. № 024623.

Відповідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь підприємства бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1426,25 грн. є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В силу ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи, що позовні вимоги приватного підприємства “Продовольча компанія “Агрокрим”про стягнення бюджетної заборгованості у сумі 1426,25 грн. були виділені в окреме провадження зі справи № 2а-3590/08/6 і докази сплати судового збору за цими вимогами містяться в матеріалах справи № 2а-3590/08/6, суд при вирішенні даної справи не знаходить підстав для стягнення з бюджету судового збору на користь позивача.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.11.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 19.11.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Продовольча компанія “Агрокрим”(96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, мкрн. 1, буд.18, кв. 63, код ЄДРПОУ 30933340) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1426,25 грн. за липень 2008 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Латинін Ю.А.