Ухвала суду № 126003350, 21.03.2025, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2857/24

Провадження № 2-п/626/6/2025

У Х В А Л А

Іменем України

20.03.2025 року м. Берестин

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

представника відповідача адвоката Овсяника С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берестин, заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Овсяника Сергія Анатолійовича про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі №626/2857/24 від 08.01.2025 року за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехбуд» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 08.01.2025 року у справі №626/2857/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехбуд» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним - задоволено.

Визнано недійсним Акт - заяву ОСОБА_1 від 05.07.2018 року про зарахування зустрічних однорідних вимог (в сумі 1466363,14 грн за договором поруки від 24.03.2017 року та за договором про відступлення права вимоги від 04.07.2018 року).

Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехбуд», ЄДРПОУ 34329007, проспект Героїв Харкова, 283, к. 2, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 60 коп.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Овсяник Сергій Анатолійович подав до суду заява про перегляд заочного рішення Красноградського районного суду Харківської області №626/2857/24 від 08.02.2025 року (а.с. 105-111).

В обґрунтування заяви представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Овсяник С.А. зазначив, що заочне рішення Красноградського районного суду Харківської області від 08.01.2025 року у справі №626/2857/24 підлягає скасування, а справа призначена до розгляду з огляду на наступне.

Вказує, що заочне рішення прийняте на підставі наявних в матеріалах справи доказів за неповним з`ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, без врахування доказів, які відповідач не надав суду з поважних причин. Зокрема відповідачем не отримувалось судових повісток в судове засідання, яке було призначене на 08.01.2025 року, у зв`язку із чим відповідач не будучи обізнаним про дату та час, не міг прийняти участь в судовому засіданні та надати беззаперечні докази хибності позовних вимог, а також відповідні пояснення з огляду на наступні обставини.

Так, наказом ТОВ «Універсал Пром Трейд» №12 від 19.04.2024 року підтверджується, що відповідач працює в цьому товаристві на посаді заступника директора. Відповідно до наказу ТОВ «Універсал Пром Трейд» від 03.06.2024 року на період з 10.06.2024 року по 28.02.2025 року містом роботи визначені об`єкти, розташовані у Львівській та Івано-Франківській областях відповідно до замовлень АТ «Укргазвидобування» і відповідач на цей період відкомандирований до міста Львів. Тому до м. Краснограда (м. Берестин) до своєї родини в цей період він приїзжав лише у неробочі дні (в неділю) 1-2 рази на місяць. Через цю обставину відповідач не отримував судові документи по цій справі, в тому числі і судові повістки про виклик до суду і не з`являвся в судові засідання і не повідомив суд про причини не явки з поважних причин. З цих же причин відповідач не мав можливості надати відзив на позов і документи, що його обґрунтовують, які мають істотне значення для правильного розгляду справи.

ОСОБА_1 не згодний з позовом ТОВ «Газтехбуд» і вважає його необґрунтованим у зв`язку з наступним.

Вказує, що дійсно між ТОВ «Газтехбуд» та відповідачем 04.07.2018 року був укладений договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого позивач, як первісний кредитор, відступив ОСОБА_1 право вимоги за кредитним договором, договором іпотеки та договорами поруки. Відповідно до п. 3.1. договору про відступлення права вимоги загальна вартість відступлених позивачем на користь ОСОБА_1 складає 1 466 363,14 грн, а пунктом 3.2. договору передбачено, що розрахунок між сторонами може бути здійснений в будь-який спосіб, що не суперечить вимогам законодавства. 05.07.2018 року позивачем було пред`явлено ОСОБА_1 письмову вимогу про сплату 1 466 363,14 грн. Одночасно з цим між відповідачем і ТОВ «Газтехбуд» 24.03.2017 року був укладений договір поруки, відповідно до якого ТОВ «Газтехбуд» поручився перед ОСОБА_1 за неналежне виконання позичальником ОСОБА_2 зобов`язань за договором позики, укладеним 26.01.2017 року між ОСОБА_1 як позикодавцем і ОСОБА_2 як позичальником. Згідно з договором позики від 26.01.2017 року укладеним між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , останній позичив у відповідача 1 000 000,00 грн строком до 10.03.2017 року, на підтвердження чого видав власноручно написану розписку. ОСОБА_2 у строк до 10.03.2017 року позичені кошти не повернув, відсотки за користування позикою не сплатив, а тому 11.03.2017 року у відповідача виникло право пред`явити вимогу як до поручителя ОСОБА_2 , так і до його поручителя ТОВ «Газтехбуд», які є солідарними боржниками, виконати зобов`язання позичальника. Отже станом на 05.07.2018 року між сторонами по справі склались правовідносини, за якими: у ТОВ «Газтехбуд» виникло право вимагати від ОСОБА_1 грошового зобов`язання за договором про відступлення права вимоги від 04.07.2018 року; а у ОСОБА_1 зустрічне право вимоги виконання ТОВ «Газтехбуд», як солідарним з позичальником ОСОБА_2 боржником, грошового зобов`язання перед ним за договором поруки від 24.03.2017 року. Отримавши вимогу ТОВ «Газтехбуд» від 05.07.2018 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 601 ЦК України склав Акт-заяву про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог. Внаслідок складання Акту-заяви з 05.07.2018 року зарахуванням однорідних вимог припинилися: грошові зобов`язання ТОВ «Газтехбуд» перед ОСОБА_1 в сумі 1466363,14 грн за договором поруки, укладеним 24.03.2017 року; грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Газтехбуд» в сумі 1 466 363,14 грн за договором про відступлення прав вимоги, укладеним 04.07.2018 року. Складання Акту-зарахування відповідає всім вимогам чинного законодавства і правовим висновкам Верховного Суду. За правовими висновками Верховного Суду, навіть наявність судової справи про стягнення заборгованості за грошовими зобов`язаннями, які були припинені укладанням акту заліку взаємних однорідних вимог, не свідчить про спірність грошових вимог на момент складання акту заліку і не тягне за собою недійсності цього акту. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16.01.2025 року у справі №910/1911/24. Втім, позивач не надав суду жодного доказу, який підтверджував би виконання позичальником або поручителем грошового зобов`язання перед ОСОБА_1 , або інших доказів спірності грошових зобов`язань, які були припинені Актом-заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.07.2018 року.

Від представника позивача ТОВ «Газтехбуд» - адвоката Стець М.Л. до суду 18.02.2025 року надійшла заява (а.с. 146) в якій вказують про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення враховуючи наступне.

Зокрема скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки та не подав відзив з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. В обґрунтування поважності неявки та неподання відзиву, відповідач зазначив, що він був відкомандирований до міста Львова, тому до м. Красноград (м. Берестин) до родини в цей період він приїзжав лише у неробочі дні 1-2 рази на місяць. Відповідно до п. 82 Правил надання поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 року №270, рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). Проте, заява про перегляд заочного рішення не містить доказів поважності неотримання судової повістки членами його сім`ї. Звертають увагу суд, що відповідач у заяві про перегляд заочного рішення не вказав іншої адреси, ніж зазначену у позовній заяві, для належного надсилання судової кореспонденції, що свідчить про маніпулювання процесуальними нормами з метою затягування процесуального часу. Крім того, відповідач не навів нових обставин, та не подав нових доказів, всі долучені ним докази до заяви про перегляд заочного рішення, вже були наявні в матеріалах справи у якості додатку до позовної заяви, та були враховані судом при ухваленні заочного рішення, а обставини, на які посилається, не є підставою для перегляду заочного рішення суду, а мають оцінюватися судом апеляційної інстанції при перевірці законності та обґрунтованості судового рішення.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Овсянник С.А. заяву підтримав та на її задоволенні наполягали з підстав викладених в заяві про перегляд заочного рішення.

Представник позивача ТОВ «Газтехбуд» - адвокат Стець М.Л. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання сторона позивача повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, свою позицію щодо заяви про перегляд заочного рішення висловили в заяві від 18.02.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неяка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, перевіривши матеріали справи встановив наступні факти та правовідносини.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Газтехбуд» подало до суду 13.08.2024 року позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним.

Ухвалою від 16.08.2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та запропоновану відповідачу протягом п`ятнадцяти дній з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов, докази що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Підготовче судове засідання призначене на 17.09.2024 року (а.с. 66).

Судова повістка про виклик в судове засідання на 17.09.2024 року, копія ухвали про відкриття провадження, позовна заява з копіями документів вручені ОСОБА_1 29.08.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 77).

Ухвалою від 17.09.2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.11.2024 року (а.с. 82).

Згідно довідки секретаря судового засідання цивільна справа 26.11.2024 року не розглядалась, у зв`язку з тим, що головуючий приймав участь в онлайн-підготовці голів і заступників голів місцевих загальних судів з 25-27 листопада 20024 року, відкладено розгляд справи на 08.01.2025 року на 10:30 год. (а.с. 85).

Судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 08.01.2025 року на 10:30 год. повернулась до суду з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 88).

Згідно з відповіді №1015800 від 08.01.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 93).

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 130 ЦПК України у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Згідно ч. 1 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Пунктами 1, 3 та 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є:

- день вручення судової повістки під розписку;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як слідує з матеріалів справи, повідомлення про виклик до суду сторін здійснювалися у спосіб, визначений процесуальним законом, зокрема повістки про виклик відповідача в судове засідання надсилались завчасно за зареєстрованим його місцем проживання, яка зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі, з урахуванням Закону України "Про поштовий зв`язок", Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

При цьому відповідач іншої адреси ніж, яка вказана позивачем в позовній заяві та зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі для листування суду не повідомив.

Матеріали справи свідчать як про отримання відповідачем судових повісток про виклик так і про повернення судових повісток про виклик на адресу суду без вручення адресату, при цьому ухвалу про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками відповідач ОСОБА_1 отримав 29.08.2024 року (а.с. 77) та в наданий строк правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Тобто ОСОБА_1 будучи обізнаним про перебування в суді на розгляді даної справи понад чотири місяці, іншої адреси для листування суду не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не направив, про поважність причин неявки в судові засідання не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

При цьому суд звертає увагу, шо ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналіз викладених вище обставин неявки відповідача ОСОБА_1 в судові засідання, що він належним чином був повідомлений про розгляд цивільної справи в якій він є відповідачем, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення відповідачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

В заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача в якості нових доказів послався та надав відповідні копії документів, зокрема: Акту-заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.07.2018 року; Вимоги від 05.07.2018 року; Довідки до Акту-заяви; Договору про відступлення прав вимоги від 04.07.2018 року; Договору позики від 26.01.2017 року; Договору поруки від 24.03.2017 року; розписки, тобто відповідач не навів нових обставин, та не подав нових доказів, всі долучені ним докази до заяви про перегляд заочного рішення, вже були наявні в матеріалах справи у якості додатку до позовної заяви, та були враховані судом при ухваленні рішенні, а обставини на які посилається відповідач не є підставою для перегляду заочного рішення.

Отже враховуючи вищевикладене та докази, на які посилається представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для правильного вирішення даної справи, а неяка в судове засідання відповідача навіть з поважних причин, не має бути самостійною підставою для скасування заочного рішення.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки відповідачем не надано доказів, які спростовують докази надані позивачем при прийнятті заочного рішення та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 287, 288, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Овсяника Сергія Анатолійовича про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі №626/2857/24 від 08.01.2025 року за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехбуд» до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 21.03.2025 року.

Суддя