Постанова № 125990420, 19.03.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/336/25 Провадження № 3/302/148/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2025 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірськогорайонного судуЗакарпатської областіСидоренко Ю.В.,за участю ОСОБА_1 ,розглянувши всудовому засіданніадміністративний матеріал(протоколсерії ВАД№ 249206від 18.02.2025року),який надійшовз ВП№2Хустського РУПГУНП Українив Закарпатськійобласті пропритягнення доадміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зі слів працюючого у Синевирській сільській раді завідуючим ЖКГ, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей. зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 20.09.2000 року, РНОКПП НОМЕР_2 , м.т. НОМЕР_3 ,

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

18.02.2025 року ОСОБА_1 неналежно здійснював догляд за неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо яких являється опікуном, а саме зловживає алкогольними напоями, в будинку за місцем проживання брудно, та своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вину визнав, проти фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не заперечував та суду пояснив, що він є опікуном чотирьох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яких на теперішній час він виховує, утримує та здійснює опіку у зв`язку зі смертю їх матері ОСОБА_7 , яка померла влітку 2023 року. У будинку за місцем проживання намагається підтримувати порядок, належні умови проживання, діти інколи йому допомагають по дворогосподарству. Також вказує, що 18.02.2025 року був єдиний випадок, коли він вжив спиртні напої. Запевняє, що подібного більше не повториться, зробив для себе належні висновки. Просить суд суворо його не карати.

Вивчивши надані суду матеріали, вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 249206 від 18.02.2025 року (а.с.2), рішенням виконавчого комітету Колочавської сільської ради від 10.07.2023 року про встановлення опіки над дітьми-сиротами та призначення їх опікуном ОСОБА_1 (а.с.3-4); копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 (а.с.5); копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 (а.с.6); копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_6 (а.с.7); копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 (а.с.8); рапортом чергового інспектора ВП №2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області Бряник І.І. від 18.02.2025 року (а.с.9), актом обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_1 , (а.с.10).

Диспозиція частини першої ст.184 КУпАП, що описує об`єктиву сторону складу адміністративного правопорушення, є бланкетною нормою, та відсилає до положень законодавства, якими визначені обов`язки батьків щодо виховання дітей, забезпечення необхідних умов життя, навчання.

Такими нормами є норми Сімейного Кодексу України, зокрема норми Глав 13-15 СК України.

Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Приймаючи до уваги характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, суд враховує особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_1 на теперішній час працює, займається суспільно-корисною працею, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, на обліку у нарколога не перебуває, вчинив правопорушення, передбачене ст.184 КУпАП вперше, раніше ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався, у вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що належні висновки для себе зробив та подібного не повториться, та з урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження, яке передбачено санкцією ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.184 ч.1, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у виді - попередження.

Стягнути з ОСОБА_8 судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Міжгірського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО

Закарпатської області