Ухвала суду № 125969832, 17.03.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9782/24

Провадження № 1-кс/202/2034/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання прокурора слідчого слідчої групи СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене заступником Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023041110000159 від 10.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.2

ст. 190, ч.4 ст. 409, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання.

В обґрунтуваннявказаного клопотанняпрокурор посилаєтьсяна те,що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживаючи своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, порушуючи свої повноваження використали організаційно-розпорядчі функції для незаконного і безоплатного отримання грошового забезпечення громадянами України, які фактично перебували у статусі військовослужбовців але фактично ухилялися від проходження військової служби. В результаті злочинної діяльності відбулося привласнення державних коштів на суму приблизно понад 600 тис. грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

У подальшому, правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався, в тому числі Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08 серпня 2024 року № 469/2024, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року № 3891-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Положеннями ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Більше того, згідно п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Так встановлено, що в невстановлену під час досудового розслідування дату, однак не пізніше 05.04.2022 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами у виді грошового забезпечення для військовослужбовців та додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень.

Усвідомлюючи, що військовослужбовці в умовах воєнного стану отримують достатнє грошове забезпечення, ОСОБА_5 вирішила вступити на військову службу, не бажаючи при цьому фактично її проходити, а натомість лише отримувати грошове забезпечення та інші виплати для військовослужбовців, привласнюючи таким чином бюджетні кошти шляхом шахрайства.

Так ОСОБА_5 достовірно знаючи, що її знайомий полковник ОСОБА_6 перебуває на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Сухопутних військ Збройних Сил України, в підпорядкуванні якого перебуває особовий склад ІНФОРМАЦІЯ_5 , з`явилась до ІНФОРМАЦІЯ_2 та подала лист для подальшого отримання наказу про призов на військову службу за мобілізацією відповідно до Указів Президента №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року та №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію».

05.04.2022 року на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №68, з метою підтримання готовності територіального центру комплектування та соціальної підтримки до виконання визначених завдань, згідно зі штатом воєнного часу №43/060-01, було призвано на військову службу та зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 на всі види забезпечення з 05.04.2022 року - солдата запасу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 стрільцем відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Однак, 05.04.2022 до виконання обов`язків військової служби в роті охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 не приступила, військову службу фактично не проходила та наміру її проходити не мала, про що також було достовірно полковнику ОСОБА_6 .

У свою чергу начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Сухопутних військ Збройних Сил України полковник ОСОБА_6 , сприяючи у реалізації злочинного наміру ОСОБА_5 на заволодіння грошовими коштами у вигляді грошового забезпечення для військовослужбовців та додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень, достовірно знаючи що ОСОБА_5 фактично військової служби не проходить, перебуваючи на безпосередньому місці несення служби, а саме в службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , вводячи в оману начальника відділу персоналу ОСОБА_7 , який не був обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем з метою розтрати грошових коштів надав наказ створити розпорядження про відрядження військовослужбовця ОСОБА_5 , у зв`язку з службовою необхідністю на несення служби до Дніпропетровської ОДА, та в подальшому власним підписом засвідчив, тобто склав та видав, завідомо неправдивий офіційний документ розпорядження про відрядження військовослужбовця ОСОБА_5 , у зв`язку з службовою необхідністю на несення служби до ІНФОРМАЦІЯ_8 , на підставі якого начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_8 було видано наказ про відрядження вище вказаного військовослужбовця, де остання фактично не виконувала функціональні обов`язки військовослужбовця, тобто не перебувала на несенні служби, однак отримувала грошове забезпечення та додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень.

У свою чергу ОСОБА_5 маючи можливість належним чином виконувати обов`язки стрільця роти охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом іншого обману замовчала інформацію, яку була зобов`язана повідомити командуванню роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме про те, що всупереч наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_9 щодо відрядження останньої на несення служби до ІНФОРМАЦІЯ_9 , до виконання обов`язків військової служби не приступила та наміру проходити військову службу не має, а також, з метою викликати у начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_9 впевненості з приводу її притуплення до обов`язків військової служби 05.10.2022 продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння коштами грошового забезпечення для військовослужбовців шляхом шахрайства, ОСОБА_5 не приступивши та не проходячи фактично обов`язків військової служби, подала начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 рапорт на виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи переконаним про те, що ОСОБА_5 проводить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_10 , зазначений рапорт на виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік погодив та направив для видання відповідного наказу. На що 05.10.2022 видано наказ №253 відповідно до якого ОСОБА_5 було виплачена грошова допомога у сумі 13268, 70 грн.

18.11.2022 продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння коштами грошового забезпечення для військовослужбовців шляхом шахрайства, ОСОБА_5 не приступивши та не проходячи фактично обов`язків військової служби, подала начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 рапорт на виплату грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи переконаним про те, що ОСОБА_5 проводить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_10 , зазначений рапорт на виплату грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань погодив та направив для видання відповідного наказу. На що 24.11.2022 видано наказ №253 відповідно до якого ОСОБА_5 було виплачена грошова допомога у сумі 530, 00 грн.

У свою чергу ОСОБА_5 маючи можливість належним чином виконувати обов`язки стрільця роти охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою привласнення грошових коштів у виді грошового забезпечення для військовослужбовців шляхом шахрайства, грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, достовірно знаючи, що вона є військовослужбовцем та перебуває у відрядженні і повинна проходити військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , являючись придатною для проходження військової служби, з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, шляхом іншого обману, зокрема за сприяння свого знайомого ОСОБА_5 , до виконання своїх службових обов`язків не приступила, та наміру проходити військову службу не мала.

Так, в період з 05.04.2022 по 24.03.2023, стрілець роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , фактично не виконуючи функціональні обов`язки військовослужбовця в Дніпропетровській ОДА отримала на особистий банківський рахунок відкритий та емітований в АТ КБ «Приват Банк» за номером банківської карти № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 518 057, 58 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України шахрайство, вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) визначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно із вимогами ст. 127 Статуту солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна. Солдат підпорядковується командирові відділення.

Статтею 128 Статуту визначено, що солдат зобов`язаний з поміж-іншого: сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022

№ 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05., № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 18.08.2023.

Відповідно до ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, функції якого під час дії воєнного стану в цій частині можуть відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» можуть виконувати командири військових частин.

Відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних закладах освіти, затверджується Президентом України.

Відповідно до ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до ст. 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Відповідно до ст. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до ст. 37 Статуту про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.

ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Сухопутних військ Збройних Сил України в порушення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, користуючись своїм службовим становищем, маючи дружні стосунки з стрільцем роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , шляхом усуненням перешкод сприяв вчиненню нею кримінального правопорушення при наступних обставина.

Так стрілець роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , керуючись особистими мотивами, з метою захисту незалежності та територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації прийняла рішення про проходження військової служби в одному з ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме в ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно до ст.39 Закону Країни «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України від 24.02.2022 щодо проведення загальної мобілізації з 05 квітня 2022 призначена на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час проходження військової служби військовослужбовець - стрілець роти охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

У свою чергу начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Сухопутних військ Збройних Сил України полковник ОСОБА_6 , сприяючи у реалізації злочинного наміру ОСОБА_5 ухилитись на певний період від несення обов`язків військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на безпосередньому місці несення служби, а саме в службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , вводячи в оману начальника відділу персоналу ОСОБА_7 , який не був обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем з метою сприяння реалізації злочинного умислу ОСОБА_5 надав наказ створити розпорядження про відрядження військовослужбовця ОСОБА_5 у зв`язку з службовою необхідністю на несення служби до Дніпропетровської ОДА, та в подальшому власним підписом засвідчив, тобто склав та видав, завідомо неправдивий офіційний документ розпорядження про відрядження військовослужбовця ОСОБА_5 у зв`язку з службовою необхідністю на несення служби до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

В подальшому на підставі вказаного розпорядження, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_8 було видано наказ про відрядження військовослужбовця ОСОБА_5 , де остання фактично не виконувала функціональні обов`язки військовослужбовця, тобто не перебувала на несенні служби, однак отримувала грошове забезпечення та додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень.

У свою чергу ОСОБА_5 маючи можливість належним чином виконувати обов`язки стрільця роти охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 1, ч. 4 ст. 2, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що вона є військовослужбовцем та перебуває у відрядженні і повинна проходити військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , являючись придатною для проходження військової служби, з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, шляхом іншого обману, зокрема за сприяння свого знайомого ОСОБА_6 , до виконання своїх службових обов`язків не приступила, та наміру проходити військову службу не мала.

Так ОСОБА_5 діючи шляхом іншого обману, ухилилась від проходження військової у період часу з 05.04.2022 по 24.03.2023, проводячи вільний час, що з`явився у зв`язку з цим, на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в ухиленні від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.

14.03.2024 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України.

З метою забезпечення належного виконання завдань кримінального провадження, зокрема з метою фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей і документів, які можуть мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, у порядку ст. 236 КПК України 14.03.202 5,на виконанняухвали слідчогосудді Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська (справа№202/9782/24,провадження №1-кс/202/1848/2025)від 05.03.2025, за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , а саме АДРЕСА_4 , проведено обшук, в ході якого, вилучено: 1)Чорнові записи заяви до БО «БФ ТАПС», копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_5 ; 2)Витяг з наказу від 24.03.2023 №83 на 1 арк; 3)Витяг з наказу від 24.03.2023 №83 на 1 арк; 4) Мобільний телефон Iphone 15 Pro Max imeii: НОМЕР_2 ; Imei№2: НОМЕР_3 пароль « НОМЕР_4 »

Вилучені під час обшуку речі та предмети можуть бути засобами та знаряддями вчинення злочину та можуть містити відомості , які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку із чим виникла необхідність в накладенні арешту на 1)Чорнові записи заяви до БО «БФ ТАПС», копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_5 ; 2)Витяг з наказу від 24.03.2023 №83 на 1 арк; 3)Витяг з наказу від 24.03.2023 №83 на 1 арк; 4)Мобільний телефон Iphone 15 Pro Max imeii: НОМЕР_2 ; Imei№2: НОМЕР_3 пароль « НОМЕР_4 »

На підставі викладеного, враховуючи, що вказані вище речі можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в зв`язку з чим слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

Прокурор в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в заяві вказав, що клопотання підтримує.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Володілець майна ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, в заяві вказали, що заперечують проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023041110000159 від 10.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 409, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України.

Відповідно до протоколу огляду від 14.03.2025 року, 14.03.2025, на виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська (справа №202/9782/24, провадження №1-кс/202/1848/2025) від 05.03.2025, за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , а саме АДРЕСА_4 , проведено обшук, в ході якого, вилучено: 1)Чорнові записи заяви до БО «БФ ТАПС», копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_5 ; 2)Витяг з наказу від 24.03.2023 №83 на 1 арк; 3)Витяг з наказу від 24.03.2023 №83 на 1 арк; 4) Мобільний телефон Iphone 15 Pro Max imeii: НОМЕР_2 ; Imei№2: НОМЕР_3 пароль « НОМЕР_4 »

Постановою слідчого вказані речі та документи визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що чорнові записизаяви доБО «БФТАПС»,копія паспортугромадянина Українина ім`я ОСОБА_5 ;витяг знаказу від24.03.2023№83на 1арк;витяг знаказу від24.03.2023№83на 1арк;мобільний телефонIphone15ProMaximeii: НОМЕР_2 ;Imei№2: НОМЕР_3 пароль « НОМЕР_4 »,які визнані речовимидоказами та мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, є об`єктом кримінального правопорушення, і можуть містити інформацію стосовно кримінального правопорушення, а також зберегли на собі його сліди.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту, наразі, на тимчасово вилучене майно буде відповідати тим завданням кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, а отже відповідатимуть вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023041110000159 від 10.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 190, ч.4 ст. 409, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України, на вилучені 14.03.2025, за фактичниммісцем проживання ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 , а саме: чорнові записи заяви до БО «БФ ТАПС», копія паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_5 ; витяг з наказу від 24.03.2023 №83 на 1 арк; витяг з наказу від 24.03.2023 №83 на 1 арк; мобільний телефон Iphone 15 Pro Max imeii: НОМЕР_2 ; Imei№2: НОМЕР_3 пароль « НОМЕР_4 »

Заборонити користування та розпорядження вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокурору та іншим заінтересованим особам.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1