Ухвала суду № 125969831, 14.03.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2472/25

Провадження № 1-кс/202/2026/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 26.02.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025041330000280, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м.Апостолове,Дніпропетровської області,українки,громадянки України,яка непрацює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчийв ОВСвідділу СУГУНП вДніпропетровській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що що наприкінці лютого 2025 року, ОСОБА_5 перебуваючи на території м. Апостолове Криворізького району, Дніпропетровської області, за невстановлених обставин дізналася про те, що громадянин ОСОБА_10 , має намір проходити військово-лікарську комісію, з метою визначення стану здоров`я. При цьому, ОСОБА_5 , достовірно знаючи механізм визнання особи тимчасово непридатним до військової служби або непридатним для військової служби з виключення з військового обліку як непридатного та посадових осіб які приймають дані рішення, а також маючи знайомства серед лікарів різних закладах охорони здоров`я, вирішила одержати неправомірну вигоду для себе та невстановлених на теперішній час третіх осіб, за вплив на прийняття рішення особами уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на членів військово-лікарської комісії, щодо визнання ОСОБА_10 , непридатним до військової служби, шляхом визнання ОСОБА_10 за медичними документами хворим на хворобу, якою він фактично ніколи не хворів.

В подальшому, ОСОБА_5 , 22.02.2025 року, реалізовуючи свій умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи на території м. Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області, під час особистої зустрічі з ОСОБА_10 , повідомила останньому про те, що вона може вплинути на рішення військово-лікарської комісії щодо його визнання непридатним до військової служби та подальше виключення останнього з військового обліку як непридатного, але за це він повинен передати їй неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 11 000 (тисяч) доларів США за отримання медичних документів, які встановлять факт хвороби ОСОБА_10 , якою він ніколи не хворів, але яка буде підставою для визнання Військово-лікарською комісією його непридатним до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку, впевнивши останнього у тому, що інших варіантів у нього уникнути військової служби під час мобілізації, окрім як погодитися на її умови не має.

Враховуючи умисні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_10 був вимушений погодитися на умови останньої та 11.03.2025 року, діючи під впливом останньої, передав ОСОБА_5 , а остання перебуваючи на території м. Апостолове Криворізького району, Дніпропетровської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваного нею діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи настання таких, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, одержала грошові кошти у сумі 42000 гривень, як частину неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави.

Після чого, того ж дня 11.03.2025, ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні дії, залучила до вчинення кримінального правопорушення свого чоловіка ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надав свою згоду на спільне вчинення злочину, які діючи за попередньою змовою між собою супроводили ОСОБА_10 до КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова» ДОР, де ОСОБА_5 повідомила як правильно діяти ОСОБА_10 , а саме які симптоми повідомляти лікарю для отримання висновку лікаря спеціаліста та направлення на лікування, а ОСОБА_11 особисто супроводив до лікаря спеціаліста КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова» ДОР.

Після відвідування лікаря невролога в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова» ДОР, ОСОБА_10 , отримав висновок лікаря спеціаліста, який одразу ж забрала собі ОСОБА_5 і сказала, що поверне вищевказані медичні документи і продовжить свої дії направлені на вплив на прийняття рішення військово-лікарською комісією, після того як він передасть їй другу частину неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США, яку він повинен їй передати 12.03.2025 року.

12.03.2025, приблизно о 18 год. 20 хв. ОСОБА_10 , прибув у визначене місце ОСОБА_5 , за адресою Дніпропетровська область м. Кривий Ріг Довгицевський район вул. Леоніда Бородича, 2 А, де виконуючи вказівки ОСОБА_5 передав її чоловіку ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 217200 гривень, які ОСОБА_5 та ОСОБА_11 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваного ними діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи настання таких, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за попередньою змовою між собою одержали в якості неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив неприйняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на членів військово-лікарської комісії з метою визнання ОСОБА_10 непридатним до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку.

12.03.2025 року о 18 годин 37 хвилин, ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

У зв`язку з чим у клопотанні виноситься питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами:

Метою застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду, -в обґрунтуваннянеможливості запобіганнявказаному ризикудля підозрюваної ОСОБА_5 слід зазначити,що останняпідозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.369-2КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням та у разі визнання судом винною останньої у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_5 ,, може понести покарання, пов`язане з позбавленням волі. У зв`язку з вищевикладеним, а також той факт що на території України діє правовий режим воєнного стану, ОСОБА_5 розуміючи вказані обставини, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, шляхом втечі за межі території України, з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності та покарання; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваної ОСОБА_5 , слід зазначити, що остання як встановлено під час досудового розслідування, вчиняла дії направлені на отримання медичних документів для впливу на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, місцезнаходження яких не встановлено до теперішнього часу, які мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, про місцезнаходження, яких достовірно відомо ОСОБА_5 , тому остання розуміючи вказані обставини та у разі застосування до останньої більш м`якого запобіжного заходу, матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому вона підозрюється; незаконно впливатина свідків,або іншихпідозрюваних уцьому жкримінальному провадженні,- в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваної ОСОБА_5 , слід зазначити, що на теперішній час під час досудового розслідування не встановлені всі свідки, а також інші співучасники, які можуть бути підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, на який має прямий вплив підозрювана. Крім того, ОСОБА_5 , може здійснювати незаконний вплив на свідка ОСОБА_10 ,, який допитаний у кримінальному провадженні, з метою зміни ним раніше наданих показань. Саме вказані обставини вказують на те, що у разі застосування до ОСОБА_5 , більш м`якого запобіжного заходу, остання зможе здійснювати незаконний вплив на інших підозрюваних а також на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваної ОСОБА_5 , слід зазначити, що остання має тісні зв`язки серед медичних закладів розташованих на території м. Кривий Ріг та м. Дніпро, які остання використовувала під час вчинення кримінального правопорушення, за допомогою яких остання може вчиняти дії направлені на перешкоджання досудовому розслідуванню, зокрема штучних госпіталізацій та інше.

Репутація підозрюваної ОСОБА_5 , її майновий стан, ризик продовження протиправної поведінки, вказують на те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на наявність вказаних ризиків, застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваної ОСОБА_5 , окрім як тримання під вартою, не надасть в повній мірі органу досудового розслідування виконати завдання кримінального провадження та не забезпечить нормальну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що предметом неправомірної вигоди, яку могла отримати ОСОБА_5 у разі не втручання правоохоронних органів від ОСОБА_12 могли бути грошові кошти у сум 11000 доларів США, а також виявлені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , а також під час її затримання грошові кошти у великих розмірах, орган досудового розслідування вважає, що до підозрюваної може бути одночасно застосована застава у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму, а саме яка дорівнюватиме 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі ж застосування слідчим суддею, до підозрюваної ОСОБА_5 , більш м`якого запобіжного заходу, то сторона обвинувачення вважає що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним, на останнього необхідно покласти обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначене вище свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, в зв`язку з чим слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

На підставі викладеного, слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

В ході розгляду клопотання слідчий ОСОБА_9 та прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, передбачених п.1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просили застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, також, з урахуванням специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , просили визначити розмір застави в розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необгрунтованість підозри та недоведеність ризиків, просив врахувати міцні соціальні зв`язки підозрюваної, а також те, що вона є пенсіонером, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Просив застосувати до обвинуваченої більш м`який запобіжний захід, або визначити помірний розмір застави.

Підозрювана в судовому засідання заперечувала проти задоволення клопотання, просила врахувати міцність її соціальних зв`язків, та стан здоров`я. Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст.184КПК України відповідно.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183,184 КПК.

Згідно ч.1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, а саме: Показаннями свідка ОСОБА_10 ; Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; Протоколом огляду грошових коштів та вручення грошових коштів; Протоколом затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_11 ; Протоколом обшуку за місцем мешкання підозрюваних, іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування.

При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з`ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.

При цьому слідчий суддя враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Таким чином на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень.

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, в зв`язку з чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні інкримінованого злочину, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.

Про наявністьризику,передбаченого п.2ч.1ст.177КПК України,а саме:знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення, в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваної ОСОБА_5 , слід зазначити, що остання як встановлено під час досудового розслідування, вчиняла дії направлені на отримання медичних документів для впливу на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, місцезнаходження яких не встановлено до теперішнього часу, які мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, про місцезнаходження, яких достовірно відомо ОСОБА_5 .

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків, на думку слідчого судді, є доведеним, оскільки підозрювана знаходячись на свободі, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження та анкетними даними свідків, може шляхом вмовлянь, погроз впливати на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, стороною обвинувачення не доведений та наразі нічим не підтверджений.

Слідчий суддятакож враховуєдоводи сторонизахисту,викладені накористь підозрюваної ОСОБА_5 , але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Окремо необхідно зазначити, що згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення підозра достатньо обґрунтована;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 є особою похилого віку, даних про стан здоров`я не надано;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців підозрювана заміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи - підозрювана є пенсіонером;

6) репутацію підозрюваного - даних щодо негативної репутації підозрюваного не надано;

7) майновий стан підозрюваного даних не надано;

8) наявність судимостей у підозрюваного раніше не судима;

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше відомості відсутні;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення дані відсутні;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини розмір майнової шкоди на момент повідомлення про підозру не встановлено.

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї не встановлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.

З урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, але ж підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м`якого запобіжного заходу, оскількизастосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, фактично не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч.ч. 1,2,3 ст. 177 КПК України.

Таким чином,враховуючи встановленіу судовомузасіданні обставини,а такожвстановлений судомризик,передбачений п.1ч.1ст.177КПК України,який напереконання слідчогосудді єнайбільш вагомим,що всвою чергуприводить слідчогосуддю допереконання,що прокуроромдоведено наявністьпідстав,передбачених ч.1ст.194КПК України,а самещо застосуваннязапобіжного заходуу відношенніпідозрюваної ОСОБА_5 увигляді триманняпід вартоювідповідає конкретнійметі,визначеній уКПК України,та застосовуєтьсяпри наявностіризиків,передбачених ст.177КПК України,зокрема,можливості ОСОБА_5 переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду, знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення, незаконно впливати на інших та свідків, та є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненнітяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому, враховуючи виключний випадок, оскільки ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, в умовах воєнного стану, в час, коли громадяни України захищають територіальну цілісність та суверенітет держави від російської воєнної агресії, а також враховуючи той факт, що предметом неправомірної вигоди, яку міг отримати ОСОБА_5 у разі не втручання правоохоронних органів від ОСОБА_10 могли бути грошові кошти у сумі 11000 доларів США, а також виявлені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , а також під час його затримання грошові кошти у великих розмірах, слідчий суддя вважає, що застосування такого альтернативного запобіжного заходу, як застава визначена у розмірі, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов`язків.

Вказані обставини є суттєвими при вирішенні питання щодо розміру застави та у сукупності з вищенаведеним приводить слідчого суддю до висновку, що розмір застави, який буде достатньо обґрунтованим та таким, що стимулюватиме підозрюваного належним чином здійснювати свою процесуальну поведінку, повинен бути встановлений у значно більшому розмірі ніж той, що передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги особу підозрювану ОСОБА_5 , а також те, що злочин вчинено групою осіб, слідчий суддя вважає, що застава у межах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, в зв`язку з чим, користуючись правом, передбаченим ч.5 ст.182 КПК України, вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі, що перевищує максимальний розмір застави, визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у сумі 1 514 800 грн. 00 коп., оскільки саме такий розмір застави, з урахуванням відомостей про особу підозрюваної, характеру інкримінованого кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, здатна забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою строком на 60 (шістдесят) днів по 11 травня 2025 року включно.

Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 500 (п`ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 514 000 (один мільйон п`ятсот чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 11.05.2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1