Ухвала суду № 125956452, 19.03.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/12088/24

Номер провадження:1-кп/521/1028/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №42024163020000049 від 11.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186, ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження, судом здійснюється судовий розгляд на стадії дослідження доказів.

Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 без зміни раніше визначеного розміру застави, оскільки строк тримання під вартою спливає 23.03.2025 року. Клопотання обґрунтовує тяжкістю висунутого обвинувачення та наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшилися, зазначивши, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, посилаючись на відсутність доказів наведених ризиків та наявність постійного місця проживання, наявності на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини та хворої матері, батьків пенсіонерів, що підтверджується документами. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думки сторін, дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

При розгляді питання про продовження строку запобіжного заходу оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

Під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені нетяжкого та тяжких злочинів у період іспитового строку, за вчинення яких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, має на утриманні неповнолітню дитину та хворих батьків, які потребують допомоги , також має постійне місце проживання.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З урахуванням наявності існування наведених ризиків виникла необхідність у вирішенні питання щодо продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Суд приходить до висновку, що обвинувачений, для якого настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Наявність у обвинуваченого неповнолітньої дитини та батьків, які мають хвороби, проходили лікування у 2015 та 2022 роках, не спростовують наявність зазначених ризиків та не зменшують їх. Також і закриття стосовно обвинуваченого іншого кримінального провадження щодо крадіжки у зв`язку із декриміналізацією правопорушення не спростовує наявність наведених ризиків.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов`язків та відсутні підстави для обрання стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином суд приходить до висновку, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

До обвинуваченого застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає тяжкості висунутого обвинуваченого та який був дієвим важелем для процесуального впливу на поведінку останнього.

Оцінивши в сукупності всі наведені обставини, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та необхідності продовження тримання під вартою обвинуваченого без зміни визначеного розміру застави, що буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та тяжкості висунутого йому обвинувачення і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 176, 177, 183, 193, 194, 196 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 17 травня 2025 року включно без зміни визначеного розміру застави.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її винесення, в іншій частині оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1