Ухвала суду № 125935419, 17.03.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7553/24

Провадження № 2/442/83/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Хомика А.П.

за участю секретаря Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з квартири, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить зобов`язати відповідача зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , що належить їй на праві спів власності.

04.03.2025 від начальника Дрогобицького відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Костишина Н. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки позивачем обрано не вірний спосіб захисту. ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні і арешт на майно накладено під час здійснення виконавчого провадження, а у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме: оскарження боржником рішень, дій, бездіяльності державного виконавця, передбаченому розділом VІІ ЦПК України.

Позивачка подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Оскільки позивач ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні і арешт на майно накладено саме під час здійснення виконавчого провадження, то суд вважає, що остання не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Правильність такого підходу підтвердив і Верховний суд. Так у постанові від 17.02.2025 по справі № 295/6687/24 (провадження № 61-16253св24) Верховний суд зазначив: «колегія суддів Верхового Суду погоджується із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що оскільки боржник був боржником у виконавчому провадженні, у рамках якого накладено арешт на належне йому нерухоме майно, він не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником дій державного виконавця в порядку передбаченому розділом VII ЦПК України».

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України,

постановив:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з квартири.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.П. Хомик