Ухвала суду № 125926745, 18.03.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39838/24

У Х В А Л А

18 березня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Одесі клопотання про розгляд справи з викликом сторін по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі відповідач), які виразились у відмові перерахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням загальної суми індексації грошового забезпечення у розмірі 12087,76грн (дванадцять тисяч вісімдесят сім,76 коп.) позивачу;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням загальної суми індексації грошового забезпечення у розмірі 12087,76 грн. (дванадцять тисяч вісімдесят сім,76 коп.

Ухвалою суду від 30.12.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.01.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив у якому він просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з підстав того, що справа не підпадає під критерії ч.1 ст.236 КАС України.

Відповідно до ст. 262 КАС України, серед іншого, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

З огляду на обставини справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд дійшов висновку, що дана справа є такою, що не потребує проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак, зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників сторін для надання пояснень, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини, заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі Варела Ассаліно проти Португалії, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03.12.2020 року по справі №440/2722/20.

З огляду на приписи статті 262 КАС України, характер спірних правовідносин та предмет доказування, та враховуючи, що у поданому клопотанні не наведено обставин, які б свідчили про необхідність розгляду справи саме із повідомленням (викликом) сторін, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 243, 248, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.А.Іванов