Ухвала суду № 125918182, 18.03.2025, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/23676/24

провадження № 2/753/5089/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Хильченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дім 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказана справа.

З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України України.

Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представником відповідача ОСОБА_2 до початку розгляду справи подано заяву від 05 березня 2025 року про закриття провадженн по справі за відсутності предмету спору, зважаючи на те, що відповідачкою трьома платіжними квитанціями від 24.01.2025 року сплачено суму заборгованості у загальній сумі 16 366 грн. 88 коп., що перевищує суму боргу відповідно до ціни позову (14 793 грн. 88 коп.), яка складається із таких складових: 12 620 грн. 76 коп. - борг за період з 01.03.2023 року по 01.11.2024 року за житлово-комунальні послуги, 1 539 грн. 15 коп. - інфляційна складова боргу, 633 грн. 97 коп. - 3% річних, нархованих на суму боргу) (а.с.53-54, 55, 56, 57).

В судовому засіданні представник відповідачки Нахай Ю.В., діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 14.03.2025 року, заяву про закриття провадження по справі підтримав, просив її задовольнити. Звернув увагу на надмірно завищену й необгрунтовану позивачем суму витрат на правову допомогу у нескладній категорії справи спрощеного провадження на суму 7 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача Галайко Л.М., діюча на підставі довіреності від 06.12.2024 року, просила відмовити відповідачці у заяві про закриття провадження по справі, а позов задовольнити в частині інфляційної складової боргу та 3% річних, нархованих на суму боргу, подавши заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження по справі від 18.03.2025 року.

Суд, вислухавши сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає закрити провадженя по справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України відповідно до поданої відповідачем й підтвердженої належними доказами (а.с.55, 56, 57) заяви за відсутності предмету спору.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору(п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач у листопаді 2024 року звернувся до відповідача про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та просить стягнути з відповідача та користь позивача 14 793 грн. 88 коп. - заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, яка складається із таких складових: 12 620 грн. 76 коп. - борг за період з 01.03.2023 року по 01.11.2024 року за житлово-комунальні послуги, 1 539 грн. 15 коп. - інфляційна складова боргу, 633 грн. 97 коп. - 3% річних, нархованих на суму боргу (а.с.30).

Відповідачкою 3 (трьома) платіжними квитанціями від 24.01.2025 року сплачено суму заборгованості у загальній сумі 16 366 грн. 88 коп.: 3 376 грн. 80 коп., 12 572 грн. 55 коп., 599 грн. 00 коп., що перевищує суму боргу відповідно до ціни позову (14 793 грн. 88 коп.), тобто предмет спору є відсутнім, що також підтверджується позицією позивача виколаденою у заяві, який просить вирішити спір в частині інфляційної складової боргу та 3% річних, нархованих на суму боргу.

Суд відїхиляє позицію позивача про наявний спір в частині інфляційної складової боргу та 3% річних, нархованих на суму боргу, оскільки відповідачем сплачений борг 24.01.2025 року у загальній сумі 16 366 грн. 88 коп.: 3 376 грн. 80 коп., 12 572 грн. 55 коп., 599 грн. 00 коп., що перевищує суму боргу відповідно до ціни позову, тобто із урахуванням вказаних складових нарахованих фінансових санкцій (інфляційної складової боргу та 3% річних, нархованих на суму боргу).

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч.2 ст.255 ЦПК України).

Правила повернення судового збору визначені у ст.7 Закону України «Про судовий збір», й за відсутності умов для іх вирішення, на час постановлення судом даної ухвали, немає.

Вимога позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 7 000 грн. 00 коп., зважаючи на положення ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягає частковому задоволенню.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

За результатами розгляду справи, відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, серед іншого - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).

Окрім того відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При вирішенні заяви про відшкодування понесених витрат на правову допомогу, зважаючи на наслідки розгляду справи, суд враховує рішення Європейського суд з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації.

Так, Європейський суд з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначив підхід вислітлений у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).

Хоча чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід враховувати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зважаючи на зазначені процесуальні норми, з урахуванням принципу співмірності понесених відповідачем витрат на правову допомогу до складності справи, яка не є складною, із ціною позову 14 793 грн. 88 коп., розглядалась у порядку спрощеного провадження, мала нетривалий час судового розгляду, часткову обгрунтованість визначених позивачем нормо-годин, з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, вважає за необхідне вимогу задовольнити частково, визнавши понесені позивачем витрати на правову допомогу на суму 5 000 грн. 00 коп., як такі, що мають розумний обґрунтований розмір, зважаючи на наслідки розгляду справи, враховуючи категорію нескладеної справи, яка розглядалась судом у спрощеному позовному провадженні, вартісні показники надання юридичних послуг й визначені нормо-години, що визначені Договором про надання правової допомоги (підготовка позовної заяви - 2 год. із ціною послуги за 1 год. 2 000 грн. = 4 000 грн., подача позову 0,5 год. із ціною послуги 1 000 грн., всього - 5 000 грн.), Актом виконаних робіт, вважає частково обґрунтованими у поданій заяві, є співмірними зі складністю справи та мають розумний розмір.

Суд вважає, що надання адвокатом послуги про вивчення судової практики у справах про відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги - 1 год. із ціною послуги 2 000 грн. є необґрунтованою, сторона у справі не має відшкодовувати витрати за вивчення адвокатом судової практики.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі вищенаведеного та п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, керуючись ч.1, ч.3 ст.206, п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ

Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дім 9000» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Дім 9000», код ЄДРПОУ - 44162623, 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 (нуль) коп. - витрат на правову допомогу.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.

СУДДЯ: