Рішення № 12590469, 15.01.2010, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Cправа № 2-639-2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                  15 січня 2010 року                Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі:   головуючого  судді                       Мальованого Ю.М.,

при секретарі                                                   Великородній М.О.,

з участю позивача                     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ЗАТ “Керамік” про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

            11.11.09. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що вона працювала в ЗАТ “Керамік” на посаді головного бухгалтера з 12 квітня 2007 року по 29 травня 2009 року. На підприємстві несвоєчасно виплачувалася заробітна плата. Заборгованість по заробітній платі позивача складає 1574 грн. 11 коп. При звільненні з нею також не був проведений розрахунок по заробітній платі. У зв’язку з цим, позивач та її сім’я зазнали моральні страждання, оскільки вони опинилися в скрутному матеріальному становищі.

Позивач просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача вказану  заборгованість по заробітній платі у сумі 1574 грн. 11 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 33566 грн. 40 коп., а також моральну шкоду у сумі 2000 грн.

    В судовому засіданні позивачка збільшила позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вказавши що станом на 11.12.09. сума середнього заробітку збільшилася і становить 35755 грн. 51 коп., просила вимоги позовної заяви задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Він у встановленому порядку був повідомлений про час та місце судового засідання. Але про причини своєї неявки він суд не сповістив. Від нього не надійшло клопотання про відкладення слухання справи. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка дійсно працювала в ЗАТ “Керамік” з 12 квітня 2007 року, що підтверджується випискою з наказу № 40-к від 12.04.07. 29.05.2009 року ОСОБА_1 – головний бухгалтер була звільнена з підприємства на підставі її заяви за власним бажанням, виписка з наказу № 49-к від 29.05.2009 року.

Згідно довідки № 445 р від 09.11.2009 року, виданої відповідачем, заборгованість по заробітній платі станом на 30.10.2009 року перед позивачкою ОСОБА_1 складає:  за грудень 2008 року – 7 грн. 78 коп., за лютий 2009 року – 1064 грн. 73 коп., травень 2009 року – 501 грн. 60 коп., а всього 1574 грн. 11 коп. При цьому її середньоденна заробітна плата склала 248 грн. 64 коп., а середньомісячна заробітна плата – 5594 грн. 40 коп., довідка № 446 р від 09.11.2009 року

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, провадиться в день звільнення.

Розглядаючи цей спір по суті  суд керується положеннями  ч. 1 ст. 117 КЗпП України, відповідно до якої у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз’яснень абз. 5 п. 25 постанови Пленуму  ВСУ від 24.12.99. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (надалі Постанова), проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Із матеріалів справи витікає, що позивач з цим позовом до суду звернулася 11.11.09., а повного розрахунку з нею до теперішнього часу проведено не було. За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки заробітної плати є правомірними і підлягають задоволенню.

Розрахунок даної суми передбачено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ № 100 від 08.02.95. з подальшими змінами, згідно з якими середній заробіток за час затримки розрахунку обчислюється, виходячи із розміру середнього заробітку, який мала особа за два місяці до події (у цьому випадку до звільнення). Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за 2 місяці роботи проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мали місце в період затримки. Сама середньо денна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за 2 місяця до події на число робочих днів в цьому періоді.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 35755 грн. 51 коп.: за період червень 2009 року – листопада 2009 року = 5594 грн. 40 коп. х 6 місяців = 33566 грн. 40 коп., за період з 01.12.2009 року по 11.12.2009 року = 5594 грн. 40 коп. / 23 дні х 9 днів = 2189 грн. 11 коп.  

Однак при визначенні розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку необхідно враховувати розмір спірної суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, вини роботодавця у порушенні строків її виплати та інших обставин справи (абз. 2 п. 20 Постанови)

У зв’язку з тим, що розмір компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати при звільнені більш ніж у двадцять два рази перевищує суму заборгованості, суд вважає, що розмір компенсації слід встановити в межах суми заборгованості заробітної плати, тобто у сумі 1574 грн. 11 коп.

Стосовно вимог позивача немайнового характеру, то ч. 1 ст. 237–1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що дійсно, у зв’язку з невиплатою належної заробітної плати були порушені права позивача, їй були причинені моральні страждання і вона була вимушена прикладати додаткових зусиль для організації свого життя. Однак розмір моральної шкоди суд вважає доцільним зменшити і встановити у сумі 500 грн.

Беручи до уваги те, що позивача під час звернення до суду було звільнено від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, ці кошти мають бути стягнуті з відповідача.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 206, 209, 212, 214 – 215, 224-226 ЦПК України,  ст. ст. 116, 117, 237-1 ч. 1 КЗпП України, суд –

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ЗАТ “Керамік” про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ “Керамік” - 84500, м. Артемівськ Донецької обл., вул. П. Лумумби, 86, р/р   26002155998001 ВАТ АКБ “Капітал”, МФО – 334828, ЗКПО 32131492 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1574 грн. 11 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у сумі 1574 грн. 11 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., а всього стягнути на її користь 3648 грн. 22 коп.

Стягнути з ЗАТ “Керамік” на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення морже бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення складене у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику суддею одноособово.

                      Суддя                             Ю.М. Мальований.