Вирок № 125904521, 18.03.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

521/5495/24

1-кп/521/935/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року м.Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про який внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023164470000088 від 01.03.2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кандибине Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрваного за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, остані рази 04.03.2020 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді трьох років семи місяців позбавлення волі, звільненого 27.12.2020 року по відбуттю строку покарання, 02.01.2024 року Малиновським районним судом м.Одеси за ч.3 ст.357 КК України до покарання у виді 1 (одного) місяця арешту, яке не відбуте,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 01 березня 2023 року, точно часу під час судового розгляду не встановлено, перебуваючи біля Іванівського мосту в місті Одесі, більш точного місця не встановлено, діючи з прямим умислом, підняв знайдений на землі, zip-пакет, в середині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору масою 0,262г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- PVP, кількісний вміст PVP в якій становить 0,199г, тим самим незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, шляхом знахідки, для власного вживання, без мети збуту.

Після чого, ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено- PVP, кількісний вміст PVP в якій становить 0,199г, помістив вищевказаний zip- пакет до лівої кишені куртки, одягненої на ньому, тим самим став незаконно зберігати психотропну речовину при собі, для власного вживання, без мети збуту, до моменту вилучення працівниками відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області о 00 годині 56 хвилин 01.03.2023 під час проведення огляду місця події біля будинку №129 по вулиці Святослава Ріхтера в місті Одесі.

Кримінальна відповідальністьза вчиненекримінальне правопорушенняпередбачена ч.1ст.309КК України, а саме за незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті підтвердив та пояснив, що він дійсно за вказаних обставин та у зазначений час біля Іванівського мосту у м.Одеса знайшов зіп-пакет з психотропною речовиною після чого його зупинила патрульна поліція, він намагався приховати пакетик у роті, але кашлянув та пакетик випав з його рота. Далі на зупинці транспорту біля універсаму на вул.Святослава Ріхтера у м.Одеса було здійснено огляд цого пакетику, все фотографували працівники поліції та потім поїхали до відділу поліції. Свою вину визнає у повному обсязі, у вчиненому щиро кається, просить врахувати, що після відбуття покарання був звільнений та проживає у м.Одеса, всі родичи залишилися на тимчасово окупованій території Запорізької області. Працює без оформлення різноробочим на будівництві, на цей час наркотичні або психотропні речовини не вживає, на обліку у лікарів не перебуває.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи позицію обвинуваченого щодо вчиненого злочину, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які учасники кримінального провадження вважають підтвердженими доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, та зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними. Тому суд, за згодою учасників судового провадження вважає доцільним обмежитись дослідженням доказів, а саме допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу та обставин, що мають значення для визначення міри покарання та стосовно речових доказів.

При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, стосовно характеристики особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що події кримінального правопорушення мали місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення , має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до ст.12 КК України правопорушення, інкриміноване обвинуваченому відноситься до категорії кримінального проступку.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.66 КК України, враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю, дав правдиві свідчення.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , є рецедив злочинів.

Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Судом враховується відсутність тяжких наслідків у даному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене суд, враховуючи особу обвинуваченого, його щире каяття як пом`якшуючу обставину, наявність обставини, що обтяжує покарання, приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч.1 ст.309 КК України у виді пробаційного нагляду.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 02.01.2024 року за ч.3 ст.357 КК України, до покарання у виді 1(одного) місяця арешту, яке не відбуте у зв`язку із зміною законодавства. Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань" від 23 серпня 2023 року № 3342-IX, який набрав чинності 28.03.2024 року, було виключено покарання у виді арешту із санкції ч.3 ст 357 КК України та яке підлягало заміні на інше покарання у виді пробаційного нагляду, однак на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні питання про заміну невідбутого покарання не вирішено.

Відповідно до вимог пп.в п.2 ч.1 ст.72 КК України одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду, таким чином невідбуте покарання обвинуваченим у виді одного місяця арешту відповідає 60 дням або 2 місяцям пробаційного нагляду.

Враховуючи наведене та те, що правопорушення, за попереднім вироком мало місце 23.12.2023 року, тобто після вчинення кримінального правопорушення за цим вироком, суд приходить до висновку про призначення остаточного покарання ОСОБА_4 на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим із врахуванням наведених вимог ст.72 КК України.

Відповідно до ст.100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів та арешту майна.

Запобіжні заходи не обиралися.

Крім того, відповідно до вимог ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. ст.100, 124,369,370,373,374,381,382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох років) пробаційного нагляду.

На підставі ч.4 ст.70 КК України та ч.1 ст.72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 02.01.2024 року, більш суворим покаранням за цим вироком, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 (двох років) пробаційного нагляду.

На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у сумі 2868 грн.

Речові докази - психотропну речовину,обіг якоїзаборонено-PVP,кількісний вмістPVPв якійстановить 0,199г, яку передано на зберігання до централізованої камери схову ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, квитанція №002322, після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1