Рішення № 125894169, 17.03.2025, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3649/24

Провадження №:2/138/257/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільськийміськрайонний судВінницької областів складіголовуючого суддіХолодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 75578897. Відповідно до умов договору відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 13000 грн., на строк 20 днів, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 1,99 % в день. 26.10.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 2610, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75578897 від 08.05.2021. Також, 03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75578897 від 08.05.2021. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище Договором позики, ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку з повернення коштів в строк, передбачений договором. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача по Договору позики перед позивачем становить 41457,00 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 13000 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 28457,00 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 30.12.2024 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без участі представника.

Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала. 15.01.2025 до суду від представника відповідача адвоката Калініна С.К. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив позов задовольнити частково. Відзив мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 визнає, що уклала з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Договір позики № 75578897 від 08.05.2021 та отримала кредит в сумі 13000 грн., а також те, що у зв`язку з невиконанням нею умов договору утворилась заборгованість з повернення отриманих кредитних коштів в сумі 13000 грн. Щодо відсотків за користування кредитом представник відповідача зазначив, що за Договором позики відповідачу кредит надавався строком на 20 днів до 28.05.2021, зі сплатою відсотків за базової процентною ставкою в розмірі 2,7 % в день та зниженою процентною ставкою (застосовується відповідно до умов програми лояльності) в розмірі 0,99 %. При цьому представник зазначив, що зміст договору не містить положень щодо продовження строків кредитування. Відтак, з огляду на погоджені сторонами умови кредитного договору, відсутні підстави для нарахування процентів з 29 травня 2021 року, тобто за межами строку кредитування, а їх нарахування позивачем є неправомірним. Оскільки позика надавалася відповідачу строком з 08 до 28 травня 2021 року і у матеріалах справи відсутні докази щодо пролонгації договору, а його сторони узгодили розмір нарахованих відсотків за цей період з розрахунку зниженої процентної ставки 0,99 % у розмірі 2574,00 грн., представник відповідача вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача процентів саме в розмірі 2574,00 грн.

17.01.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки,у договоріпозики встановленострок позики20днів,однак усамому договоріпозики наявніумови щодопролонгації абоавтопролонгації строкукористування позикою.Умовами,які передбаченіу Правилах,строк пролонгаціїобмежено 90календарними днями. За вказаних обставин, на думку представника позивача, доводи представника відповідача, щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось відповідно до умов договору та додатків до них (Правил), й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань.

Відповідач правом подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Враховуючи викладене, а також відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 08.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75578897, за умовами якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накледенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (п. 5 Договору).

Пунктом 2 Договору сторони погодили умови, позики, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, зокрема, сума позики - 13000,00 грн., строк позики 20 днів, процентна ставка (базова) 1,99 % в день (фіксована). Дата надання позики 08.05.2021, дата повернення 28.05.2021, знижена процентна ставка 0,99% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,70 % за день.

Згідно п. 4 Договору, підписанням цього договору позичальник підтвердив, що: ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; до моменту підписання вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту , розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (далі «Правила»), їх зміст суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Відповідно до п. 10 Договору сторони погодили, що інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно зДовідкою проідентифікацію клієнт ОСОБА_1 ,РНОКППНОМЕР_1 ? з якою укладено договір № 75578897 від 08.05.2021, ідентифікована товариством «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): bX7kLR3dRB.

Відповідно до платіжної інструкції/операція be663bdc-5d08-42e7-87ec-21bea6d445b8 вiд 08.05.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок НОМЕР_2 , перераховано кошти у сумі 13000 грн 00 коп.

Видача на банківську карту клієнта онлайн-позики підтверджується також листом ТОВ «ФК «Фінекспрес» за вих. № КД-000002192/ТНПП від 14.11.2024, відповідно до якого отримувачем є Кулівар Світлана ЕПЗ номер НОМЕР_3 .

Отже, Договір позики підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в ньому містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Таким чином, укладаючи вказаний договір, відповідач та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 2ст. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Абзац 2 ч. 2ст. 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставіЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З цього слідує, що з урахуванням особливостей договорів, щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За таких обставин суд вважає, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6,627 ЦК Українита ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору позики № 75578897 від 08.05.2021 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Крім того, наданими доказами підтверджується отримання відповідачем грошових коштів в сумі 13000,00 грн. При цьому представник відповідача у відзиві на позовну заяву визнав як факт укладення договору, так і факт отримання від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» коштів за договором позики в сумі 13000 грн.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Судом встановлено, що 26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено Договір факторингу № 2610, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права грошової вимоги за Договором позики № 75578897 від 08.05.2021, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство» та ОСОБА_1 .

Факт укладення вказаного договору підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі інформації згідно Реєстру Заборгованості в електронному вигляді за Договором факторингу № 2610 від 26.10.2021 та Реєстром прав вимог № 2 від 26.10.2021.

Як вбачається з вказаного Реєстру прав вимог, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 75578897 від 08.05.2021. Загальна сума заборгованості за яким станом на дату передання прав вимоги 26.10.2021 становила 41457,00 грн., з яких 13000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 28457,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Також 23.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило на користь ТОВ «Фінпром Маркет» права грошової вимоги за Договором позики № 75578897 від 08.05.2021, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство» та ОСОБА_1 .

Факт укладення вказаного договору підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі Реєстру Заборгованостей за Договором факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 та Актом прийому-передачі інформації згідно Реєстру Заборгованості в електронному вигляді за Договором факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023, а також Реєстром Заборгованості як Додатком № 1 до Договору факторингу № 030423-ФК.

Як вбачається з вказаного Реєстру Заборгованості, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 75578897 від 08.05.2021 загальна сума заборгованості за яким станом на дату передання прав вимоги 03.04.2023 становила 41457,00 грн., з яких 13000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 28457,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище Договором позики до боржника ОСОБА_1 .

Згідно зрозрахунком заборгованостіза Договоромпозики №75578897 від08.05.2021 заборгованість відповідача перед позивачем за період з 08.05.2021 по 17.12.2024 становить 41457,00 грн., з яких 13000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 28457,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Щодо суми заборгованості по вказаному вище Договору позики, то слід зазначити наступне.

Представник відповідача, заперечуючи щодо вказаного розміру заборгованості за відсотками, зазначає, що з огляду на погоджені сторонами умови кредитного договору, відсутні підстави для нарахування процентів з 29 травня 2021 року, тобто за межами строку кредитування, а їх нарахування позивачем є неправомірним. Оскільки позика надавалася відповідачу строком з 08 до 28 травня 2021 року і у матеріалах справи відсутні докази щодо пролонгації договору, а його сторони узгодили розмір нарахованих відсотків за цей період з розрахунку зниженої процентної ставки 0,99 %, а відтак обґрунтованим є стягнення з відповідача на користь позивача процентів саме в розмірі 2574,00 грн.

Крім того представник відповідача зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження підписання відповідачем Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а тому долучені позивачем до позовної заяви Правила не можна вважати складовою Договору позики, укладеного з відповідачем. При цьому права та інтереси позивача, як правонаступника кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Так, судом встановлено, що кредит надавався відповідачу строком на 20 днів, а саме з 08.05.2021 по 28.05.2021.

Разом зтим,з наданогодо судурозрахунку заборгованостівбачається,що процентиза користуваннякредитом нарахованіпозивачем уперіод з08.05.2021по 26.08.2021, тобто включаючи період в межах строку кредитування, а також після закінчення такого строку.

При цьому, Розділом 7 Правил надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Договору позики, визначено порядок продовження строку користування позикою. Зокрема, передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (далі Пролонгація). За подовження строку користування позикою, позичальник сплачує товариству проценти на умовах, обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації. Умови пролонгації вказуються в Особистому кабінеті позичальника на сайті. Позичальник має право подовжити строк користування позикою необмежену кількість разів. При кожному подовженні строку користування позикою, змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення пролонгації, на електронну адресу позичальника, яку позичальник зазначив як контактну при реєстрації на сайті, товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену позичальником пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема, щодо нового строку позики, кінцевої дати строку позики, розміру заборгованості до повернення позичальником.

Разом з тим, доказів на підтвердження вчинення дій щодо пролонгації строку дії кредитного договору, які передбачені Правилами, позивачем не надано.

При цьому, нарахування відсотків за межами строку кредитування, не допускається, оскільки після спливу строку кредитування кредитор позбавлений права нараховувати відсотки, передбачені кредитним договором, якщо інше не передбачено самим кредитним договором.

Разом з тим, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів (стаття 1048 ЦК України).

Такий висновок щодо стягнення процентів за межами строку кредитування узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 та від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, та усталеній практиці Верховного Суду, зокрема в постановах від 23 жовтня 2019 року в справі № 456/1747/15-ц, від 09 вересня 2020 року в справі №752/12685/15-ц.

Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі №910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2статті 625 ЦК України. Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625ЦКУкраїни кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2статті 1050 ЦК України.

Пунктом з п. 6.5 Правил передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Також, пунктом 2 Договору позики, який підписано відповідачем, визначено, що розмір процентної ставки за понадстрокове користування позикою становить 2,70% в день.

Враховуючи наведеневище,сторони договорувстановили відповідальністьза неправомірнекористування боржникомгрошовими коштамияк наслідокпрострочення боржникомвиконання грошовогозобов`язання,а томутовариство непозбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, які можуть бути стягнуті позикодавцем й після спливу визначеного договором строку позики, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України.

Вказане вище, дає можливість дійти висновку про те, що нарахування відсотків після закінчення строку користування позикою за неправомірне користування коштами та їх розмір визначено сторонами договору.

При цьому з вказаного вище розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за понадстрокове користування позикою нараховані відповідачу в тому ж розмірі, що й відсотки за користування позикою протягом строку позики, тобто в розмірі 1,99 % в день, що становить 258,70 грн. за день та таке нарахування відбулось по 26.08.2021.

У даному випадку варто зазначити, що кредитодавцем нараховано відсотки за понадстрокове користування позикою у меншому розмірі, ніж сторони обумовили у договорі, що безумовно не порушує права позичальника.

Щодо твердження представника відповідача про те, що умовами договору передбачена знижена відсоткова ставка 0,99 %, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками в межах строку позики в сумі 2574,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно умов Договору позики № 75578897 від 08.05.2021, який підписано відповідачем, сторони погодили, що базова процентна ставка становить 1,99% в день, знижена процентна ставка становить 0,99% в день та процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70% в день.

Разом з тим, в Розділі 9 Правил надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Договору позики передбачено, що Товариство може мати програму лояльності, розроблену з метою заохочення позичальників користуватися послугами Товариства з видачі позик. Програма лояльності може містити привілеї для сумлінних позичальників (наприклад можливість отримання позичальником позики за зниженою процентною ставкою). Частиною Програми лояльності є акційні умови та, як наслідок, застосування до позики зниженої процентної ставки, які можуть пропонуватися Товариством з метою становлення та поглиблення довіри до Товариства. Якщо під час дії особливих умов виконання договору позики, встановлених для позичальника в рамках програми лояльності, позичальник порушить взяті на себе зобов`язання за Договором позики, такі особливі умови виконання Договору позики втрачають силу, а нараховані згідно умов Договору позики проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в Договорі позики, та оплаті позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов програми лояльності.

При цьому, зважаючи на те, що відповідач не виконувала належним чином умови Договору позики, що свідчить про те, що вона втратила право на нарахування відсотків за зниженою відсотковою ставкою, а відтак суд вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за Договором позики здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому є вірним.

Крім того,суд зазначає,що Правиланадання грошовихкоштів упозику,розміщені насайті ТОВ«1Безпечне агентствонеобхідних кредитів»,є взагальному доступіта єневід`ємною складовоюДоговору позики,з чимпогодилась відповідач,підписавши Договірпозики №75578897.При цьомуПравила містятьзагальні умовита порядокнадання грошовихкоштів упозику,а всі конкретні запропоновані позичальнику умови, зокрема і розміри процентних ставок,містяться в самому Договорі позики, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що Правила надання грошових коштів у позику не можуть вважатись складовою частиною Договору позики так як не містять підпису відповідача, оскільки в даному випадку зміст договору позики зафіксовано в декількох документах: в Договорі позики та Правилах надання грошових коштів у позику. Таким чином, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Позичальником укладено договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовою якого виступають, зокрема, Провила надання грошових коштів у позику, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Договорі позики № 75578897 від 08.05.2021.

Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі Договору позики було надано кредит в розмірі 13000,00 грн., строком користування кредитом на 20 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,99 % в день за зниженою процентною ставкою та 1,99 % в день за базовою процентною ставкою, з остаточним днем повернення кредиту згідно договору та визначенням відповідальності за понадстрокове користування позикою у вигляді стягнення відсотків за ставкою 2,70 % в день, але відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу, надані адвокатом у сумі 3500 грн.

Крім того, представник відповідача у відзив просив відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідача понесені нею витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 3746,00 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору№ 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024; копію Акту №1-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від «01» листопада 2024 р. З детальним описом робіт на суму 3500 грн.; копію ордеру та свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів на підтвердження сплати позивачем коштів за надання правової допомоги.

Вказані документи суд оцінює, як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.

Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 137 ЦПК України, за якими обов`язокдоведення неспівмірностівитрат покладаєтьсяна сторону,яка заявляєклопотання прозменшення витратна оплатуправничої допомогиадвоката,які підлягаютьрозподілу міжсторонами,суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 3500 грн., які поніс позивач у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, співмірними, а тому, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5,289ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінпром Маркет»(кодЄДРПОУ 43311346)заборгованість заДоговором позики№ 75578897від 08.05.2021 в розмірі 41457 (сорок одна тисяча чотириста п`ятдесят сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.та судові витрати у виді витрат на правову допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, м. Ірпінь, Київська область, 08200, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43311346.

Представник позивача: адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, адреса для листування: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ, 01001, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник відповідача: адвокат Калінін Сергій Костянтинович, адреса для листування: вул. Холодногірська, 45, м. Суми, 40004, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5

Суддя: Т.Ю. Холодова