Рішення № 125889124, 17.03.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/14774/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.11.2023 №253950010193 про відмову у призначенні пенсії за віком;

зобов`язатиГоловне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати позивачу до страхового стажу для призначення пенсії за віком період роботи з 02.01.1980 по 21.03.1988 в Промбазі тресту ''Ніжинпромжитлобуд'' у подальшому перейменовану у Промбазу тресту комбінату ''Чернігівпромбуд'', яку перейменовано на Промбазу тресту ''Чернігівпромбуд'', та період роботи з 02.07.1993 по 30.09.1996 в Організації орендаторів ''Моноліт'', в подальшому перетворену у Ніжинський завод будівельних деталей і конструкцій;

зобов`язатиГоловне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача від 15.11.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням страхового стажу за період роботи з 02.01.1980 по 21.03.1988 в Промбазі тресту ''Ніжинпромжитлобуд'' у подальшому перейменовану у Промбазу тресту комбінату ''Чернігівпромбуд'', яку перейменовано на Промбазу тресту ''Чернігівпромбуд'', та період роботи з 02.07.1993 по 30.09.19996 в Організації орендаторів ''Моноліт'', в подальшому перетворену у Ніжинський завод будівельних деталей і конструкцій.

Позов мотивовано тим, що відповідачем протиправно не враховано до загального страхового стажу період роботи з 02.01.1980 по 21.03.1988 та з 02.07.1993 по 30.09.1996. Позивач вважає, що він не повинен зазнавати негативних наслідків через формальні неточності у трудовій книжці, оскільки на нього не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у ній.

Суд ухвалою від 09.12.2024 позовну заяву залишив без руху. В подальшому, суд ухвалою від14.01.2025 поновив позивачу строк звернення до суду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановив відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов відзив на позов, в якому він просив у задоволенні вимог відмовити та наголосив, що жодним чином права позивача не порушувало, так як розгляд заяви та прийняття рішення здійснювалось спеціалістами іншої області.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач 15.11.2023 подав заяву про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення від 21.11.2023 №253950010193 про відмову у призначенні пенсії за віком.

Згідно з вказаним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому, до загального страхового стажу позивачу не зараховано період роботи з 02.01.1980 по 21.03.1988, оскільки в наказі на прийом зазначено лише рік та з 02.07.1993 по 30.09.1996, оскільки в даті наказу на прийом наявне виправлення. Також зазначено, що страховий стаж заявника становить 09 років 04 місяці 0 днів.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до положень частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років.

Згідно з частинами першою, другою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від12.08.1993 №637, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжна. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З огляду на аналіз зазначених правових норм, суд зауважує, що відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу. Прийняття на підтвердження стажу роботи інших письмових документів застосовується тільки в тому випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні записи про роботу особи на підприємстві.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від19.06.2020 у справі №359/2076/17, від18.11.2022 у справі №560/3734/22.

Вирішуючи дану справу суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, за якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи працівника, ким в даному випадку є позивач, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Тобто, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не зарахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить записи про період його роботи з 02.01.1980 по 21.03.1988 в Промбазі тресту ''Ніжинпромжитлобуд'' у подальшому перейменовану у Промбазу тресту комбінату ''Чернігівпромбуд'', яку перейменовано на Промбазу тресту ''Чернігівпромбуд'', та період роботи з 02.07.1993 по 30.09.1996 в Організації орендаторів ''Моноліт'', в подальшому перетворену у Ніжинський завод будівельних деталей і конструкцій, посилання відповідача на те, що в наказі на прийом зазначено лише рік та в даті наказу на прийом наявне виправлення, суд до уваги не приймає та вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.11.2023 №253950010193 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відсутні підстави для неврахування спірного періоду для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

А отже, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, зазначені періоди роботи мають бути зараховані до страхового стажу позивача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому суд зауважує, що судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При встановленні порушення права позивача у спірних правовідносинах суд має вирішити питання про відновлення такого права.

В силу статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд враховує, що Інструкцією користувача реалізації механізму розподілу та опрацювань звернень за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів від 21.12.2020 внесені зміни в програмне забезпечення підсистеми призначення та виплати пенсії на базі електронної пенсійної справи в частині централізації призначення пенсії. Пенсійним фондом України впроваджено новий механізм розподілу та опрацювання звернень щодо призначення/перерахунку пенсій за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України»(далі - Постанова №25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за №339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови №25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Тобто відповідальним за прийняття рішення є орган Пенсійного фонду, що розглядав заяву.

Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області слід зобов`язати зарахувати позивачу до страхового стажу для призначення пенсії за віком період роботи з 02.01.1980 по 21.03.1988 в Промбазі тресту ''Ніжинпромжитлобуд'' у подальшому перейменовану у Промбазу тресту комбінату ''Чернігівпромбуд'', яку перейменовано на Промбазу тресту ''Чернігівпромбуд'', та період роботи з 02.07.1993 по 30.09.1996 в Організації орендаторів ''Моноліт'', в подальшому перетворену у Ніжинський завод будівельних деталей і конструкцій та з урахуванням наведеного повторно розглянути заяву позивача від 15.11.2023 про призначення пенсії за віком.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 1211,20грн, які має бути стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.11.2023 №253950010193.

Зобов`язатиГоловне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії за віком період його роботи з 02.01.1980 по 21.03.1988 в Промбазі тресту ''Ніжинпромжитлобуд'', у подальшому перейменовану у Промбазу тресту комбінату ''Чернігівпромбуд'', яку перейменовано на Промбазу тресту ''Чернігівпромбуд'', та період роботи з 02.07.1993 по 30.09.1996 в Організації орендаторів ''Моноліт'', в подальшому перетворену у Ніжинський завод будівельних деталей і конструкцій.

Зобов`язатиГоловне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.11.2023 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5 Держпром, під`їзд 3, поверх 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).

Повний текст рішення суду складено 17.03.2025.

Суддя Л.О. Житняк